КОМУ ВНИЗ З «ОСІЯ. ГЛАВА XIV»
ОСІЯ. ГЛАВА XIV Подражаніє Погибнеш, згинеш, Україно, Не стане знаку на землі, А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко? За Богдана, Та за скаженого Петра, Та за панів отих поганих До краю нищить... Покара, Уб'є незримо і правдиво; Бо довго Довготерпеливий Дивився мовчки на твою, Гріховную твою утробу І рек во гніві: — Потреблю Твою красу, тв…