Не будь байдужим. Табачник шулерськими методами протягує антидержавну мовну концепцію
Представників влади громадськість вкотре спіймала «за руку» під час спроби шулерськими методами \"провести\" обговорення ініційованої Дмитром Табачником Концепції мовної освіти в Україні
\"Очолюване Табачником міністерство оголосило 27 грудня 2010 р. її обговорення – а вже 20 січня заявило, що обговорення, виявляється, йшло з серпня 2010 р. і \"успішно завершилось\", - повідомляє прес-служба НУ.
\"Загалом проект \"Концепції мовної освіти в Україні\" не передбачає врегулювання мовного питання, а поглиблює поділ у суспільстві. Більше того, він концептуально суперечить ідеї соборності української нації.
Оприлюдненням цієї \"концепції\" скидається на певне ритуальне дійство, яке має засвідчити готовність місцевих українофобів реалізовувати в Україні російські геополітичні сценарії. По суті цей документ є не стільки концепцією, скільки декларацією намірів русифікаторів освіти. Адже в \"концепції\" відсутнє визначення державної мови як базової в системі освіти. Не знайшла в концепції відображення і роль української мови як головного чинника консолідації громадян у межах своєї держави\", - зазначають у прес-службі.
\"Реанімується таке поняття часів СРСР, як \"мова міжнаціонального спілкування\", не тотожна українській мові.
Це – не європейська практика, це \"совкова\" практика, яка в Україні використовувалась з метою денаціоналізації українців та нав’язування їм російських мовних стандартів.
\"Концепція\" Табачника свідомо і цинічно ігнорує і Конституцію України, яка зобов’язує державу забезпечувати всебічний розвиток та функціонування української мови на всій території України в усіх сферах суспільного життя, і Європейську Хартію регіональних та міноритарних мов, яка передбачає, що ці мови мають розвиватися без шкоди для викладання офіційної мови держави\", - йдеться у заяві.
Стаття повністю http://vidgolos.com/67673-obgovorennya-movnoyi-koncepciyi-tabachnika.html
- Перегляди
- 4891
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 77
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
"Для більшості населення України рідною є українська мова. У ній акумульовано ментальність, знання і життєвий досвід предків, невичерпні скарби культури, народної думи й пісні, шляхетні, сповнені глибокої людяності правила співжиття, національні й загальнолюдські ідеали.
Для значної кількості громадян України рідною є російська мова, якою вільно володіє більшість мешканців нашої країни. Це мова міжнаціонального спілкування, одна із поширених міжнародних мов, близькоспоріднена з українською.
Частину населення України становлять мовні меншини. За законодавством України вони мають право на задоволення своїх освітніх і культурних потреб рідною мовою. Розширення кола мов, що вивчаються в навчальних закладах, значною мірою характеризує мовну освіту в Україні загалом.
Володіння державною мовою сприяє консолідації громадян у розбудові й зміцненні Української держави. Реалізуючи важливу функцію – державотворення, українська мова забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх навчальних закладів якнайповніше реалізувати свої можливості, життєві потреби, плани й наміри, пов’язані з продовженням освіти, опануванням професії, працею в будь-якій галузі чи сфері життєдіяльності..."
Ну і що в ній такого?
мал. зауваження деяким мовознавцям - люба мова з використанням будь-яких іншомовних слів є суржиком... а УКРАЇНСЬКА МОВА Є УКРАЇНСЬКА МОВА!!!
Не дарма вона не так легко дається деяким вітчизняним лінгвістам...
тому скажу коротко...
не зовсім те та нічого...
ОТЖЕ -
КРАПКА!!!
Чисто украинским языком может разговаривают 10 % населения!!!
Короткий виклад історичних дат, на які припадають найжорстокіші заборони рідної для українців мови.
1622 — наказ царя Михайла з подання московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні “Учительного Євангелія”К. Ставровецького.
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської ови в судах і установах Правобережної України.
1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на “кіевскія новыя книги” П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
1720 — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 — наказ Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1753 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
1808 — закриття “Студіум рутенум” — українського відділення Львівського університету.
1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині українську азбуку замінено латинською.
1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих.
1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: “ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може”.
1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 — роз\'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що “кінцевою метою освіти всіх інородців ”незаперечне повинно бути обрусіння”.
1876 — Емський указ Олександра П про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.
1908 — чотирма роками після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 — постанова VII дворянського з\'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914,1916 — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 — зруйнування поляками Західно-Української Республіки.
1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У “теорії”боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 — закон Румунського королівства про зобов\'язання всіх “румун”, котрі “загубили матірну мову”, давати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 — остаточне закриття українського “таємного”університету у Львові
1926 — лист Сталіна “Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У”з санкцією на боротьбу проти “національного ухилу“, початок переслідування діячів “українізації”.
1933 — телеграма Сталіна про припинення “українізації”.
1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня
1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи “за вороже ставлення до держави і румунського народу”всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про обов\'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей”, відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 — операція “Вісла”; розселення частини українців з етнічних українських земель “урозсип”між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.
1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960-1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.
1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського “Енеїда”.
1974 — постанова ЦК КПРС “Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік”, де вперше проголошується створення “нової історичної спільноти — радянського народу”, офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках”(“Брежнєвський циркуляр”).
1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік”(“Андроповський указ”),
1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи”.
1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 — постанова ЦК КПРС про “законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної”.
1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної
http://www.panianka.info/_zaboroni_ukrajinsjkoji_movi_0_0_0_1049_2.html
Подібне явище існує в білоруській мові та має назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови — жуаль (joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови.
Ще, грамотію... поясни мені, будь-ласка, чому в Канаді 2 мови, а в Швейцарії аж 4... і наведи мені ту статистику, яка повинна підтверджувати щось щодо інших країн...
але головне, розтлумач мені невігласу чому і в нас має бути так як в Канаді чи в тій же Швейцарії?..
Су?ржик (от названия суржик — «хлеб или мука из смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи») — недостаточно изученное языковое образование, включающее элементы украинского языка в соединении с русским[1], распространённое на части территории Украины, а также в соседствующих с ней областях России и Молдавии. Многочисленные варианты суржика изучаются и классифицируются лингвистами.
Я не говорю что у нас должно быть так же, но у них так и они не переживают! Считаю что учить два языка - это определенно + для каждого человека! А Ваша позиция уже превращается в ПОЗУ и это не совсем Вам к лицу))
Вивчайте мови, шановний!.. хто вам заважає?.. а не репетуйте… а для початку оволодійте рідною українською!!!
Але державна мова має бути ОДНА!… як одна Україна!.. а вона на відміну від згаданих вами федеративних за своїм устроєм Канади та Швейцарії – є УНІТАРНОЮ державою !!!
Сподіваюсь, різницю між федеративністю та унітарністю ви розумієте та не потребуєте пояснення, га?
I hope you understand me, my honey…)
украинский язык знаю, и говорю без гаканья!
разницы не знаю но это мне не мешает трезво оценивать ситуацию!
оценил твои познания английского языка только не нужно ёрничать!
та ще днями ходив на Білого птаха дивитися...
от тільки з хором проблема - радіо не маю... та колись мав на бобінах - ох і витворяли дівчата!..
так що як кажуть - кесарю кесареве, а Богу Богове...
а вот стихи Франко и Украинки невозможно читать!
та все ж спасибі за поміч)
Официальными языками Швейцарии являются: немецкий, французский, итальянский и романшский (последний является официальным только для общения с лицами-носителями романшского языка[1]).
И вроде живут люди еще и хорошо живут!
вдруге запитую - чому у них аж 4! держ. мови?
Натомість, повторюсь – Україна є унітарною державою!..
а найважливіші юридичні ознаки унітарної держави такі -
1.до складу унітарної держави не входять державні утворення, наділені ознаками суверенітету
2.єдина система державних органів
3.в унітарній державі діють єдина конституція і єдина система законодавства
4.єдине громадянство
5.єдина державна мова
ТАК БУЛО! ТАК Є! ТАК БУДЕ ЗАВЖДИ!
Основные признаки унитарного государства
1. Единый для всего государства учредительный нормативный правовой акт (или совокупность таких актов), нормы которого имеют верховенство на всей территории страны;
2. Единые для всей страны высшие органы власти;
3. Единая система законодательства;
4. Единое гражданство;
5. Единая денежная единица;
6. Составные части унитарного государства не обладают признаками суверенитета.
шось про мову тут не бачу нічого!
Згідно зі ст. 2 Конституції Україна є унітарною державою.
Україна є унітарною державою. Основними ознаками цієї форми державного устрою є:
Україна має власну територію, яка є єдиною, неподільною, недоторканною і цілісною (ст. 2 Конституції);
Україна має свої державні кордони, зміна яких, як і зміна території України, без згоди народу України не дозволяється (ч. 3 ст. 3 і ст. 17 Конституції);
Україна, як незалежна держава розробляє і приймає свою Конституцію (Преамбула Конституції);
Україна має власну систему законодавства, на її території забезпечується верховенство права (ст. 8 Конституції);
Україна має власні законодавчі, виконавчі і судові органи (ст. 6 Конституції);
В Україні існує єдине громадянство (ст. 4 Конституції);
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції);
державною мовою України є українська мова (ст. 10 Конституції);
Україна має власні державні символи (ст. 20 Конституції).
в законе просто подтверждают что "державна мова - українська" а не "єдина мова - українська" так что тут палва в двух концах
добре що ви хоч погоджуєтесь зі статтями Укр. Конституції...
якби палка була з двома кінцями, то певно так би й було записано... так як наприклад - у статтях Швейцарської Конституції...
ви ж певно не думаєте, що швейцарці не мають законів,а живуть так як їм того хочеться?..
Концепцію я прочитав, ще до того як забити тривогу. Вона така гарна як і більшість законів, наказів, розпоряджень у списку який на початку.
Табачник сам підкреслив важливість мови у виховані: «Провідне значення мови посилюється тим, що вона є не лише об’єктом вивчення і пізнання, а й основним засобом, знаряддям навчання, виховання і розвитку.» Кого буде виховувати українофоб Дмитро зрозуміло.
Росія маніпулюючи значною кількістю громадян України для яких рідною є російська мова розхитує цілісність і міць держави України. То в Севастополі російські паспорти роздає, то антиукраїнську історію пропагує через російські ЗМІ які вільно діють в Україні.
Насправді російських вождів-бізнесменів люди не цікавлять, їх цікавлять території з покірними наймитами. А вибивши у нас єдину державну мову, історію можна і до силових методів переходити. Так у 2003 році братній російський народ намагався приєднати територію українськоого острова Тузла до себе (на сьогодні МЗС РФ вважає: правовий статус острова Тузла залишається невизначеним)
ну вы же утверждаете что для унитарной формы государственного строя определяется только ЕДИНСТВЕННЫЙ язык, который по определению является государственным! Но в перечне условий для унитарии нету пункта "Единственного государственного языка"! КОнституция - это перечень символики Украины и характерных черт!!! КОнституция не определяет ни колличество ни качество! Просто информационна составляющая "характеристик" нашей страны!!
Конституція, шановний - це основний закон будь-якої держави!!!, а не якийсь там перечень...
Конституція визначає все!.. простіше кажучи - саме з Конституції походять решта законів, норм, актів, правил тощо...
Конституції дотримуються, нею керуються, на неї спираються, від неї залежать...
і насамкінець - ви мені набридли...
ні, якщо би ви були цікавим співрозмовником - то інше...
а ту бєлєбєрду-отсєбятіну, яку ви порите - мені читати не цікаво...
пропоную вам зайнятися самоосвітою доки не пізно, бо бачу шкільні роки для вас пройшли даремно...
признайтеся?.. багато прогулювали,га?.. певно що так, якщо навіть мови не вивчили...
раджу відкривати додаткову літературу, а не тільки юзити по вікіпедії... там не завжди вичерпно подається інформація...
але це вже точно останній мій коментар... ох і набрид...
скажите мне почему я должен кому-то что-то доказывать тем более в чате?
я вас не убеждаю, просто констатирую факт!
Якщо тато не змiг тебе переконати, то тiльки по однiй причинi – ти його не зрозумiв.
Вiн ясно сказав про рiзницю мiж унiтарним та федеративним устроєм.