Молитва за гетьмана Мазепу, або «…а все могло бы быть иначе…»
Як і анонсувалося, 22 січня 2011 року у Канівському міському будинку культури компанія \"Іллєнко Фільм\" за підтримки Державної служби кінематографії України та Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка розпочала \"Тиждень кіно Юрія Іллєнка\" фільмом «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія». Проте у цей день не все так сталося як гадалося.
Слід визнати, що чинна міська влада і безпосередньо мер Віктор Ніколенко суттєво підставили плече цьому заходу, адже показ є комерційним і забезпечити наповнюваність залу у 730 місць без владної допомоги було б неможливо. Міські очільники взяли на себе реалізацію квитків серед міських установ, підприємств і організацій, брали активну участь у популяризації та рекламі акції. Спершу міський голова зібрав весь гуманітарний блок міста, переконавши їх у необхідності забезпечення відвідуваності заходу учнями, студентами та працівниками цих установ. Згодом у понеділок на новоствореній Раді директорів міста те саме повторилося і з керівниками міських підприємств. В результаті 22 січня – майже вщент заповнений зал.
Міські очільники з’явилися на захід із прекрасним настроєм і не менш прекрасним букетом червоних троянд. Проте їх майже одразу чекало розчарування. Виступаючі перед показом фільму син, брат і вдова Юрія Іллєнка швидко перевели розмову на політичну тематику, адже покійний метр був членом ВО «Свобода». Слід нагадати, що міська влада, що так чемно прийняла цю акцію представляє в основному Партію регіонів.
Брат Юрія Іллєнка висловив велику вдячність за організацію тижня кіно тільки… голові Канівської міської організації ВО «Свобода» Юрію Гамалію. І ні словом не прохопився про дійсних організаторів.
Після показу фільму «контрольний постріл у потилицю» міській владі здійснила своїм виступом відома політик Ірина Фаріон, яка на відміну від свого парітйного колеги Гамалія, виявилася прекрасною трибуншою. Шановна пані виступила із нищівною критикою теперішньої «антинаціональної» влади. Вільна енциклопедія Вікіпедія приводить таку інформацію про неї (мовою оригіналу): «в феврале 2010 года Ирина Фарион попала в заголовки СМИ, после того как было опубликовано видео, в котором она выступает в детском саду, призывая детей не использовать русские уменьшительно-ласкательные имена (например, не Миша, а только Михайлик, не Наташа, а Наталочка). «Если станешь Алёной, то нужно паковать чемоданы и выезжать в Московию», — заявила Фарион дошкольнице, назвавшейся Аленкой . Потом Фарион сказала, что не хотела обидеть детей: «Неправильно, когда кто-то пытается приспособить наши имена к российской фонетической системе» http://www.youtube.com/watch?v=-6IgWwSs1kg&NR=1 . Действия Фарион вызвали негодование у родителей, психологов, СМИ и политиков Украины. Родители детей которые посчитали что их детей оскорбили, подали на Ирину Фарион в суд.
В июне 2010 года Фарион призвала посадить в тюрьмы 5 миллионов ДЕГЕНЕРАТОВ, которые не говорят на украинском языке».
Здається, що після цього пропозиція брата Юрія Іллєнка про проведення у Каневі кінофестивалю залишиться без розгляду місцевою владою, а шкода - все ж мало бути інакше! Саме так нерозумна політика негативно впливає на розвиток міста, причому на вже зачовганий до дірок язиками цих самих політиків туристичний розвиток…
- Перегляди
- 11003
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 7
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 92
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Фiльм - маячня божевiльного.
Заодно розкажи, про яку заборону мова, якщо фiльм вийшов в 2001 роцi?
Хiба що вiд Спiлки психiатрiв України?
— Пов’язане це передусім з ідеологічними та політичними причинами, адже фільм практично ніхто не піддавав критиці з позицій естетичних. Більше того, естетика цього фільму вже увійшла в українське та світове кіно, бо і на Берлінському, і на інших фестивалях фільм подивилися професіонали, які зробили свої висновки з побаченого. А заборона стосувалася насамперед посягання на десакралізацію «священних корів» російської імперії — Петра і, князя Меншикова тощо, а також відходу від імперського трактування історії України, формування якої розпочалося ще за життя Петра. Забороняючи фільм, російський міністр діяв за директивами, які були сформульовані та освячені за кілька століть до його народження.
Ситуація з цією забороною засвідчила, що так звана українська правляча еліта на той час і нині складається з людей, що так і не відчули себе лідерами української нації, вони й досі поводяться як васали. Сьогодні наша держава так само не контролює власний інформаційний простір, як і тоді, коли забороняли «Молитвуѕ», а значить, і в майбутньому кожен фільм, що не відповідає «форматові» російської імперської історіографії, буде потрапляти під таку ж заборону.
Окремої уваги заслуговує технологія заборони, адже всі знають, що у нас нібито немає інституту цензури. Проте нині для заборони фільмів використовують цілком «ринкові» механізми. Скажімо, державі достатньо було укласти договір із продюсерською компанією, якій передаються виключні права на фільм на довгі п’ять років для того, щоб ця компанія не тільки не виконала своїх зобов’язань за таким договором, а й фактично поклала фільм на полицю, відмовляючи в можливості його розповсюдження, в тому числі й міжнародним дистриб’юторам. Для «відмазки» фільм запускається в обмежений прокат в обмеженій кількості залів, без реклами і без завершеного сучасного звуку. Після цього вже ніхто й ніколи не може побачити його, посадові особи навіть і не думають захищати інтереси держави в суді, а автори позбавлені такого права, бо не є суб’єктами цих відносин взагалі."
більше - тут
Нагадаю – картина демонструвалася в категорiї для осiб з нетрадицiйною сексуальною орiєнтацiєю...)
По-перше, Пилип Іллєнко в першу чергу дякував міській владі, особисто міському голові, який в цей час стояв поруч з Пилипим, і вже під кінець свого виступу згадав і про Гамалія.
По-друге, за офіційними даними в.о. начальника міського відділу культури О.Г. Труфанової кількість глядачів становила 340 - за відривними талонами квиточків.
По-третє, якби Гамалій мав такий ораторський хист, як Фаріон, то можливо він мав слово. А так Фарін є Фаріон.
до речі, хто не мав можливості ознайомитися з самим фільмом, може зробити це тут
То нічого, добре що пишуть, бо можна подумати що влада бандюковичів і писати розучилась)
Треба сказати свободівці класно зіграли гру в шахи на полі регіоналів, їхніми ж методами їх "зробили".
Наскільки я розумію, регіонали хотіли попіаритись на славі великого митця Іллєнка, та ще й заробити грошенят, але не сталось як гадалось! Замість цього своїми ж руками пропіарили класний захід Свободи та ще й спасибі сказали)
І не треба тепер розпускати нюні, що хтось щось не те сказав! Вони що не знали що Іллєнко був одним з ідеологів Свободи, вони не знали хто така Фаріон? Так треба було відкривати вікіпедію перед тим як домовлятись про показ кіно!
І не забувайте, що міськвиконком на цьому заробить немалі гроші, то й не треба плакати що на цьому попіарилась Свобода, вони мають на це повне моральне право!
Молодці свободівці!
Скай, Іллєнко надто складна і талановита особа щоб його зрозуміли твої малі мізки!
Належність організаторів фестивалю фільмів до політичних опонентів партії регіонів, членство Ю.Г. Іллєнка при житті в партії ВО «Свобода» ніколи не приховувались. Більше того, творчість Юрія Іллєнка є протестною до політичних систем, в яких він жив і творив. Тому важко пробиватися його фільмам на екрани кінотеатрів в Росії і на рідній Україні і ці фільми заборонено до реалізації в прокат до інших держав.
Тож бути меру міста в команді «регіоналів» і в дружбі з націоналістами нелегко. Ніколи б націоналісти не прийняли б послугу В.Ніколенка, як «регіонала», щодо заповнення кінозали глядачами. Але ж він декларує свою позапартійність і готовність до співпраці з представниками різних партій. ВО «Свобода» волею виборців міста Канева представлена у міській раді трьома депутатами. При бажанні заблокувати прийняття будь-якого рішення, запропонованого «свободівцями», рада завжди має достатньо голосів це зробити. І навіть робить так, супроти здоровому глузду. Прикладом є встановлення такої норми в регламенті діючої ради, згідно якій «свободівці» не можуть утворити власну фракцію в міській раді. Такою є реальна дійсність. Але ми всі живемо в одному, рідному нам Каневі, і тому маємо робити добрі справи на користь міста і його мешканців. Тому не зважаючи на будь-чию критику за співпрацю з владою «регіоналів» я робив і робитиму все, що мені доручає рада і міський голова-регіонал, з того, що на мій погляд відповідає інтересам виборців, потребам міської громади і міста (критика моєї співпраці з владою є від деяких мешканців-«радикалів». ВО «Свобода» ще претензій до моєї депутатської діяльності не заявляла). Але я не схвалював і не схвалюю політичний вибір В.Ніколенка, критикував і буду критикувати його за це. Але цей вибір – його право, на яке я не посягаю.
Канівська влада добровільно взяла участь у підготовці до проведення тижня кіно Іллєнка, і, якщо вона хоче служити канівській громаді – правильно зробила. Там, де її представники «перегнули», мав би бути гідний спротив представників громади. В усякому разі на цьому сайті елементи такого спротиву відбулися. Але сприяння влади в демонстрації фільмів Іллєнка ні в якій мірі не має спонукати організаторів-«свободівців» злукавити у своїх оцінках діючої в Україні влади. Тож є абсолютно логічними виступи перед демонстрацією фільму представників родини Ю.Іллєнка, а після показу фільму – виступ Ірини Фаріон. Немає ніяких підстав для того щоб позиція родини покійного Ю. Іллєнка та виступ Ірини Фаріон з презентацією книги «Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка Криниця для спраглих» щодо оцінки влади в Україні була завуальованою, зміненою з врахуванням присутності на перегляді фільму місцевої влади, представленої «регіоналами», навіть, якщо місцева влада сприяла успішному дебюту тижня кіно Іллєнка в Каневі.
А думка, що «Брат Юрія Іллєнка висловив велику вдячність за організацію тижня кіно тільки… голові Канівської міської організації ВО «Свобода» Юрію Гамалію. І ні словом не прохопився про дійсних організаторів.» - неправда.
По-перше, дякував не брат Михайло, кінорежисер, а син Пилип, представляючи інтереси компанії «Іллєнко Фільм» і вдячну родину Іллєнків. І у своєму слові подяки Пилип перерахував всіх причетних до організації тижня кіно.
Тож образа влади на недостатю вдячність не має зашкодити довести на суд канівських глядачів фільми наступного фестивалю, який нашому місту може бути запропонованим.
Має місце і така деталь. Не всі кошти, виручені від реалізації квитків є доходом компанії «Іллєнко Фільм». Договір з міським відділом культури передбачає частку відрахувань на їх користь. Тому місцева культура має у цьому і певний свій фінансовий інтерес. І розмір цього інтересу залежить від кількості реалізованих квитків. Але сума доходу (чи відсутність такого в Каневі) не зупиняє сім’ю Іллєнків від пропаганди творчості великого митця. Для них демонстрація фільмів у Каневі є великою честю і вшануванням пам’яті дорогої людини.
Тобто влада Канева на цьому непогано заробить! В інших містах тижні Іллєнка проходять виключно в кінотеатрах, а оскільки в Каневі такого немає, мабуть тому все відбувається посередництвом влади.
Не маю відношення до організаторів, проте вважаю, що ще раз демонтрувати "Молитву..." - це просто зайве.
proh! Дійсно смішно! Я на рахунок того де я працюю. Ні до ПР, ні до виконкому я відношення не маю. Можливо це для Вас щось і пояснить. Хотів би зауважити, що міська влада на фільмі нічого не заробила, а тільки затратила свої організаційні ресурси на забезпечення показу. І дійсено, як Ви сказали кидалово з боку Свободи є, проте, я думаю, що таке вони провернули в останнє. Надалі з ними просто ніхто не матиме справи. Якось не по-діловому вийшло.
І що саме не по діловому вийшло? Я розумію що влада хоче і горішок з\'їсти і на х.. сісти, але не завжди їй буде це виходити. Пора привчатись до поразок, бо чим більше українці дізнаватимуться правду і про історію і про те хто справді дбає за людей, тим швидше ця влада піде в підручники історії.
кажете, хочеться сухих фактів... а ви знаєте що відчували Батуринці як пливли розіпятими Сеймом та Дніпром?..
То дуже добре, що Ви не маєте відношення до канівської влади. В такому разі я, як оптиміст, покладаюся на те, що громада Канева може побачити інші фільми, запропоновані родиною Іллєнків, у тому ч-лі фестиваль фільмів Михайла Іллєнка, українське і світове кіно інших кіномитців, при участі в організації показів міської партійної організації ВО "Свобода". Бо інтерес громади має бути і для "свободівців" і для представників влади вище образ в особистих стосунках. А в можливості долучитися до надбання культури і виробити власний погляд на нього - здобуток громади, її інтерес, який, сподіваюся, поєднає наші спільні зусилля і в подальшому.
proh, не святкує перемогу ВО "Свобода". Вона вдоволена тим, що змогла донести канівській громаді творчість Ю.Іллєнка і познайомити її із славною родиною Митця і, принагідно, з улюбленицею "свободівців" Іриною Фаріон.
Хай святкують ті люди, які отримали можливість побачити і оцінити фільми і скористалися цією нагодою.
Насправді пр і влада переживає перш за все через те, що вони не можуть монополізувати право на творчу спадшину і вшанування Іллєнка так, як вони це створили з Шевченком, створивши музей, в якому нема місця ані Тарасу, ані його народу.
23 січня 2011, 21:55
А хіба акція була політичною? Чи вступне слово організаторів було зайвим?
Не думаю, що хтось з відвідувачів вважає так. Ніхто оди «Свободі» не співав. Але, говорячи про Ю.Іллєнка, хіба доречним було замовчувати його політичні погляди, його протест політичному ладу, його тривогу за окупований інформаційний простір ворожими українцям ідеологіями, його належність до політичної партії ВО «Свобода», чи змовчати треба було про причетність міської організації ВО «Свобода» до організації заходу? Здається, правильніше буде, коли говориться все. А чому Ірина Фаріон мала приховувати, що упорядкована нею книга афоризмів Юрія Іллєнка має політичну ціль: пробудження націоналістичної свідомості українця. Цією книгою будуть виховуватися нові покоління націоналістів, читаючи її поряд з «Самостійною Україною» Міхновського, творами Т.Г. Шевченка, Донцова, біографіями і чином Коновальця, Бандери, Шухевича? Бо для подолання криз і кайданів рабства українцям не вистачає саме сильного націоналістичного духу.
Повністю сприйняти і зрозуміти фільм "Молитва за Гетьмана Мазепу. Нова версія" з єдиного перегляду, навіть завдячуючи закадровим коментарям - важко.
Мені здається, що я в цьому фільмі з кожним новим переглядом відкриватиму для себе новий глибинний зміст, не помічений мною раніше.
Думаю, що не лише я налаштований переглянути фільм вдруге. А ще є мабуть люди, які не змогли відвідати кінотеатр минулої суботи, але підуть на перегляд фільму в останній день тижня кіно Ю.Іллєнка.
Тож відміняти повторний показ фільму НЕДОРЕЧНО. Договір погоджують дві сторони, і його треба виконувати не забуваючи про відповідальність за порушення його умов.
18.00 – «Криниця для спраглих»
26.01
18.00 – «Вечір на Івана Купала»
27.01
18.00 – «Білий птах з чорною ознакою»
28.01
18.00 – «Лісова пісня. Мавка»
29.01
16.00 – «Легенда про княгиню Ольгу»
30.01
12.00 – «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія»
16.00 – «Лебедине озеро. Зона»
може вже досить займатися паскудством... немає що сказати по суті? - краще промовчіть... а то й справді, вам не подобається що ви живете в Україні - вас ніхто не тримає... за нинішніх можливостях перед вами всі дороги відкриті)
а взагалі то тема кіно...
певно Фаріон своїм словом нікого не залишила байдужим...
така вже в неї вдача)...
Щорічно, в останню суботню ніч червня, на Андріївському узвозі в Києві під відкритим небом відбувається показ сучасних українських фільмів: короткометражних, документальних, анімаційних ... Кращі фільми п. Михайло пропонує до показу по всій Україні. Як у варіанті під відкритим небом, так і кінотеатрах. Такі покази вже відбувалися в українських містах. Зокрема в Полтаві. І всюди з величезним успіхом. Подібний захід можливо робити і в Каневі, якщо, знову на цьому наголошую, канівська влада є виразником канівської громади, а не придатком донєцких.
В те що влада здатна зробити так щоб другого показу "Молитви..." не було - вірю. Що влада по легкому хтіла зрубити бабла - вірю. Все інше про що ви, шановний Шансе, пишете то казочки про Діда Мороза. Діти до певного віку вірять.
Зробити з складного для сприйняття фільму легенький навколо політичний срач дуже непогана ідея для того щоб відвернути увагу від його змісту.
Браво Шанс.