Ждем самолюстрации
После скандального интервью, в котором я на всю страну открыл тайну Ирины Фарион о ее членстве в КПСС, меня называли и \"провокатором\", и \"лгуном\". Это при том, что я просто донес до читателей слова ее бывшего преподавателя.
Странно, но реакции со стороны ВО \"Свобода\" долго не было.
И вот сегодня Википедия дополнила информацию об этом пламенном борце с коммунизмом и его последствиями -\"Политическая деятельность
Была членом КПСС с 1982 по 1991 год\".
Теперь слабо подвергнуть люстрации саму себя?!
http://blog.polemika.com.ua/blog/irina-farion-byla-taki-chlenom-kpss-jdem.html
- Перегляди
- 8032
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 83
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Яке Ваше ставлення до цього?
Другое - ни за какой украинский язык Фарион не борется. Если бы она боролась за язык, то боролась бы и с галицийским, и с мадьярским говором - в равной мере, как с русским языком.
Бореться она за место у корыта, используя генетическую ненависть галичан ко всему русскому. Но так как вменяемых людей в Украине все-таки больше, то и результаты у "Свободы" ниже посредственных. На этих выборах они снова не пройдут 5%-й барьер, могу поспорить...
Что же касается членства Фарион в КПСС, то "числиться" - это сомнительный аргумент для старосты группы. Это я говорю как для человека, знающего, что такое советский ВУЗ, что такое староста, и какие обязанности он нес.
Ну, а если я приведу образец галичанского диалекта, следующим твоим вопросом, наверное, будет отличие диалектов от наречий?)))
Ymmi
Прошу враховувати, що в Канівській міській раді нас, свободівців, лише троє з 46. А в раді рішення приймаються більшістю голосів. Тож далеко не все, що нам хотілось би прийняти, нам там вдається. Але не мало громадян, які потребують захисту своїх інтересів, із всіх депутатів шукають саме нас. Якщо ми поділяємо їх позицію, ми активно включаємося їм на допомогу. В цьому є у нас успіхи, та не буду я Вам це конкретно світити на сайті, щоб тут нас схвалили, бо часто то є особисте.
З загальних речей Ви мали б знати, що, наприклад, задумана владою оптимізація шкіл у Каневі в значній мірі зірвана завдяки нашій позиції, в тому числі при моїй особистій участі.
Є інші приклади, я не хочу зупинятися тут на цьому. Ми маємо в Каневі ту підтримку і той авторитет, які заслуговуємо. Не подобаємося ми частині відвідувачів сайту - ми поважаємо Ваш вибір, Вашу прихильність до людей іншої ідеології, чи безідейних. Але ми залишимось собою і не будемо підлаштовуватися під чужі нам інтереси та ідеали.
Ми, націоналісти, прагнемо зробити Україну українською державою, рідною землею українців. Сьогодні вона не є такою. Цим ми займаємося і на рідній Канівській землі. Ми не заперечуємо проживання з нами представників інших народів, які поважають в Україні українців, як господарів своєї землі. Але тим, хто прийшов на цю землю як окупант, колонізатор і претендує тут панувати, з нами тут затишно не буде ніколи. Тут хтось має поступитися, або ми, або вони. Та нам поступатися нікуди, бо наша земля лише тут.
Благородная задача. Но не находите ли Вы условия задачи расплывчатыми - ведь как определить, где настоящий украинец, хозяин своей земли, а где колонизатор и оккупант?
Поэтому у меня к Вам два вопроса:
1. Как Вы определяете оккупанта?
К примеру, сколько оккупантов Вам известно в каневском депутатском корпусе?
2. Какие меры воздействия будут применяться к оккупантам?
Топить в Днепре, угощать печеньем, расстреливать, перевоспитывать - что конкретно?
Українцям всього лише варто відчути себе господарями на власній землі і відповідальними за її долю. Для налагодження в Україні українського життя треба гуртуватися, підтримувати українські політичні і громадські організації. Обирати до влади треба українських політиків, які будуватимуть владу, що захистить українські національні інтереси в першу чергу і інтереси українського народу. Саме такими є ВО "Свобода" серед політичних партій, ОУН серед громадських організацій. В Каневі свободівців очолює мій друг Юрій Гамалій. Я очолюю обласну організацію ОУН на Черкащині і є членом Проводу Українських Націоналістів, тобто входжу до складу керівного органу з 15 осіб, який очолює цю організацію, створену Євгеном Коновальцем ще у 1929 році, яка поширила свій вплив на українське життя в усьому світі.
Так, у українських політиків ще недостатньо досвіду, вони не захищені від помилок. Але треба довіряти своїм, вчити їх, дати шанс набувати досвід, а не користуватися послугами чужинців, що експлуатують Україну у власних інтересах.
ОУН має фундацію ім. О.Ольжича з відділеннями за кордоном, видавництво ім. Олени Теліги, яке друкує і поширює українську літературу, видає газету "Українське слово", яка крім редакції в Києві має представництва в США, Канаді, Англії, Франції, Аргентині, Польщі, Італії, Австралії, Болгарії, Угорщині.
SKI, почитайте "Українське слово". Саме ця газета колись допомогла прогнати з канівської землі засновників алюмінієвого завода. Презентуючи себе у канівському міськвиконкомі, вони хвалилися, що продають алюміній на Лондонській промисловій біржі. Я тоді підійшов до них і показав газету "Українське слово", яка опублікувала мою статтю проти будівництва. Спитав чи бажають вони, що б газету поширювали на англійській біржі, показавши у вихідних даних газети адресу її англійського представництва. Вони подякували мене за попередження і питання закрилося.
Мій син з невісткою ось у вересні місяці мотоциклом прогулялися у Грузію. Були у Тбілісі, Батумі. Першим телефонним повідомленням невістки з Грузії було: "Олександре Івановичу, ми не хочемо повертатися назад, так тут гарно, такі прекрасні всюди люди." Проїжджаючи грузинськими селами, вони були вражені вируючим там життям, гуляючими по сільським дорогам стадами свиней, корів, гусей та іншої живності, оптимізмом і гостинністю народу.
Моєю мрією залишається необхідність оживити українські села, повернути життя в сільські оселі і подвір\'я. Сьогодні українські села вмирають. Наші села потребують українських господарів, які не будуть травити наші родючі землі хімією і висаджувати генномодифіковане зерно та виращувати несправжню худобу для українських харчів.
Моєю мрією є й те, щоб життя в Україні стало комфортним моїм дітям і внукам, щоб подорожуючи чужими землями їх супроводжувало бажання якшвише повернутися додому у рідний і затишний Канів.
А то в мене складається таке враження що Ви самі не хочете щоб Вас читали.
Относительно Грузии: рад, что Вашим детям понравилась страна, где последнюю националистическую партию ликвидировали в 1995-м. Жаль только, что это не стало для Вас аргументом. Но раз уж Ваши дети Вас не убедили – то я и подавно...
З Грузії хутко тікали ті, хто прагнув керувати нею не знаючи грузинської мови в період діяльності націоналістичних партій.
Главное, чтобы девиация не становилась нормой.