Ждем самолюстрации
После скандального интервью, в котором я на всю страну открыл тайну Ирины Фарион о ее членстве в КПСС, меня называли и \"провокатором\", и \"лгуном\". Это при том, что я просто донес до читателей слова ее бывшего преподавателя.
Странно, но реакции со стороны ВО \"Свобода\" долго не было.
И вот сегодня Википедия дополнила информацию об этом пламенном борце с коммунизмом и его последствиями -\"Политическая деятельность
Была членом КПСС с 1982 по 1991 год\".
Теперь слабо подвергнуть люстрации саму себя?!
http://blog.polemika.com.ua/blog/irina-farion-byla-taki-chlenom-kpss-jdem.html
- Перегляди
- 8039
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 83
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
В партію не вступав по принциповим позиціям.
певно Гєночка мав колись відмову від неї та й досі обиду тримає... ой як не гарно, Гєна!.. мав би вже й змиритися давно... а ти вирішив собі рейтингу додати за рахунок Фаріон... нє харашо как та, Гєннадій...
Таким чином Фаріон абсолютно нічого робити у владі. Люстрація ж бо.
Видно задумались...
Не iнакше як за особливi заслуги. З молодих та раннiх...
А я то думаю, откуда у нее такие замашки - всех в тюрьмы.
Странно, но украинский аналог " сумую, нудьгую" имеет совершенно другой колорит.
Oleksa , як ти там? Живий та здоровий?
Пошевелим для разнообразия, или обойдемся чистым воздухом сегодня?))
27 вересня 2012, 21:11 ====== Это -то откуда? И что интересно делать дегенератам в тюрьме? Танго у меня складывается впечатление что у Вас обычная женская зависть к успешной и популярной женщине. Я владею и русмским и украинским языком и что-то не слышал что- бы меня Фарион предлагала посадить в тюрьму.
А если говорить откуда я взяла про тюрьмы для 5 млн украинцев, то это было известно уже давно. Я не думаю, что сложно пройти по ссылкам.
ТСН Кореспондент ну и так далее.
Володимир Ільїн наголосив: "Знаю Ірину Фаріон з 1983 року, коли вона була студенткою ІІ курсу філологічного факультету Львівської державного університету імені Івана Франка. Я тоді читав студентам-філологам піврічний курс філософії, яка тоді називалася "діалектичний матеріалізм".
Ірина Фаріон вирізнялася серед усіх 120 студентів курсу своєю винятковою відповідальністю і ставленням до навчання. Як і інші галичани, не дуже полюбляла цей предмет ("діалектичний матеріалізм") у силу певної традиції, але, незважаючи на це, Ірина ставилася до цього курсу як до того, що потрібно вивчити. Уже тоді в Ірині відчувалося глибинне розуміння процесів. Щодо ідеологічних поглядів: у процесі нашого спілкування проявилася її глибока неприхована неприязнь (а це був 1983 рік) до тодішньої влади. Для мене було певним відкриттям таке неприховане критичне ставлення до марксизму-лєнінізму, до комунізму. Вона з іронією ставилася до того, що це вчення може бути для когось сенсом життя. І тому сказати, буцімто вона була не те що членом КПСС, а навіть прихильницею цієї ідеології, – це те саме, що сказати, ніби Гітлер був гуманістом... Це нонсенс. Це дикість!
Навпаки, в силу своєї моральності у відстоюванні власної позиції вона мала величезний авторитет серед своїх колег-студентів.
Власне, така непримирима позиція і привела до того, що найкраща студентка не змогла отримати направлення в аспірантуру, її не залишили працювати в університеті. Тож вона самостійно мусила пробивати собі дорогу в науку, шукати роботу. Водночас навіть менш талановиті студенти, які отримували підтримку КПСС, мали відкриту дорогу до успішної кар\'єри. Ірина йшла до свого визнання тяжко, послідовно, сама знайшла собі роботу. Тому "Ірина Фаріон" і "КПСС" – це поняття взаємовиключні і несумнісні.
Обурює, що про Ірину можуть писати такі нісенітниці. Розумію: точиться політична боротьба, але ж мають бути якісь межі!
Пригадую притчу про Діогена, коли він казав: "Люди завжди подають калікам, убогим, ницим, але ніколи – філософам, мудрецям, поетам. Бо ницими і убогими можуть стати завжди, а мудрими – ніколи".
Тому високий авторитет, який має Ірина, викликає злобу, а злоба – вона безпідставна. Інколи політики кажуть: "Давайте перегорнемо сторінку, давайте не будемо згадувати чорне минуле…" Але, на відміну від них, в Ірини не було "чорного минулого". Вона пройшла усі випробування, сама пробивала шлях у житті, самостійно писала дисертацію, свої монографії.
Був такий німецький романтик Шаміссо. Коли він писав свого "Петера Шлеміля", він навів притчу про Піфагора: після того, як Піфагор відкрив свою загальновідому теорему, він приніс у жертву богам сто биків. І Шаміссо каже: "З тієї пори всі бики і скоти дрижать, коли робиться щось велике і значиме". Щойно з\'являється постать, до якої не можеш дотягнутися, перед якою виглядаєш як нікчема, – лишається тільки чорний піар".
Откуда такие познания? Просвяти меня грешную.
А до чого тут Вікіпедія, коли ця побрехенька розриває інтернет, і сайт polemika зокрема? Чи більш немає до чого придертися? Дозволю собі дати вам одну пораду - не читайте за обідом совєцьких газет і сумнівного походження статейок. А то ви вже не спите яку добу, як я бачу.)))
А за комплиман, накшталт "дівчинко", щиро вдячна :)
Понимаю что не Вы автор этой лжи, но только вы её распространили. Да и мне Ваше световосприятие безразлично.
Гайдамака ведь привёл высказывание нескольких преподавателей.
На том и откланяюсь.
а хто слухав - молодець!
гарна була, діточки, казка?
ось вам бубликів вязка!..
Шо це було?