Баскетбольний майданчик
У звязку з тим що знайшовся спонсор, який покриє всі витрати на відновлення майданчику ми повертаємо кошти тим хто допоміг раніше! при цьому вдячність цим людям залишається!
Щиро вдячні людям, які вже допомогли своїми внесками, а саме -
Гриценко Михайло
Слободяник Святослав
Полякова Оксана
Буренко Володимир
Скорина Олександр
Містер Ікс
Олекса
Volodymyr
Васянович Вячеслав Валерійович
Шишка Руслан…
Шановні канівнетовці! Ми, LuckyLucciano та Bling-Bling, збираємо кошти на благоустрій баскетбольного майданчику біля готелю \"Славутич\". Просимо матеріальної допомоги у небайдужих і зацікавлених жителів Канева.
По попереднім підрахункам потрібно зібрати 1050 грн., а саме на такі матеріали:
Фарба – 100 грн.
Кільця 2шт. – 400 грн.
Витратні матеріали (Болти, щітки та ін.) – 150 грн.
Матеріал для виготовлення щита 2шт. – 400грн.
Внески можемо прийняти особисто або на банківську картку.
Прізвища тих, хто допоможе в зібранні коштів, будуть зазначені на дошці пошани встановленій на майданчику.
- Перегляди
- 26168
- Подобається
- 3
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 507
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Вот это я называю ответом доброго патриота!!!
Вот и проявили свое истинное лицо настоящего жителя города Канева!
к вам конкретно никаких вопросов - все понятно давно! у вас одни разговоры о любви к Родине))))
"МОя хата з краю - нічого не знаю" - это про вас!
У меня есть дела поважнее и поинтереснее чем стёб с малолеткой. А люблю я бокс, так что при случае могу и навешать...
ну это все меняет конечно же)
Местный контингент ладен просиживать днями у компьютера, а вечерами заливать в себя ведами пиво. При таких раскладах ни о каком спорте и речи быть не может.
Остается довольствоваться брусьями и турниками, благо за ними уход не нужен, а то и их не было бы.
В футбол не играю, но футбольное поле более похоже на минное с растяжками из сорняков и ямами.
В городе нет ни одной баскетбольной площадки соответствующей нормативным параметрам. А площадка возле отеля "Славутич", хоть как-то позволяла играть, в первую очередь из за адекватной высоты щита.
Кому интересно, вот размеры нормальной баскетбольной площадки
Пам\'ятаю якось у кінці 80-х років, готуючись до змагань по футболу між цеховими командами ветеранів з-ду "Магніт", ми з друзями пограли трохи в баскетбол на площадці за Славутичем. Очевидно, на тій площадці, про яку ти піклуєшся. Дійсно, хороша була площадка...
Але мене вражає інше. Тобі дісно потрібна ця, чи інша баскетбольна площадка, чи ти лише ставив ціль звинуватити всіх, поруч живущих, що нормальної площадки у Каневі для того, щоб ти на ній пограв, немає?
На мій погляд, не так, і не тут би варто вести роботу по відродженню спортивних площадок.
Сюдячи з вашого коментарю я так зрозумів, що на вашу думку, LuckyLucciano сидів вдома і вирішив звинуватити владу, жителів Канева, націоналістів і сталіна в тому, що йому нема де грати в баскетбол?
Вкажіть мені де в темі описано "звинувачення всіх"?
Вважаю, що мета облагородити спортивний майданчик не заслуговує на коментарі типу вашого.
Ваш погляд, щодо роботи по відродженню спортивних майданчиків, так і не розкрили. Дільної поради я не побачив.
Я только предложил участие в ремонте площадки и надеялся получить положительные ответы в качестве поддержки!! Просто тут много говорят о любви к родине а по сути каждый живет сам по себе и для себя - главное чтоб у себя любимого было все хорошо!
А я не умею на других уровнях решать такие проблемы - я могу доску прибить и болт закрутить! ВОт и прошу помощи)
Спасибо!
а какие игры мы там устраивали.
Ну давай сделаем этот щит - давай сначала может хоть соберемся вместе кому эта проблема близка, а там уже и видно будет что к чему.
2 на 3 = 5 чел...
Если бы Вы хотели играть 15-20 человек написали бамагу меру и вручили а не на кан.нет сопли распускали - дело другое. Я например понимаю что мне если и получится сыграть раз-второй в месяц и то это будет за счастье.
А бегать по каневу есть где, нечего втаптывать асфальт на кольце - беги по заповеднику та СВОБОДА указатели должна была поставить:)
Итого - закидываю: КТО, без соплей, хочет продвигать СПОРТ в Каневе - давайте собираться, будем спамить и давить на мозги Николенку и Ко
Машина не нужна с бетоном! нужно два кольца и два щита пластиковых! в конце 90-х когда еще были два кольца на площадки устраивали игры типа "двор на двор" - было очень интересно увлекательно и даже без мордобоя!
Вам наверное не известно что попасть к мэру не так просто и помощи от властей дождаться нереально!
Я перепрошую за свою реакцію на це звернення. Але причина мого такого сприйняття – безпорадність автора. Склалося враження – молодому чоловікові ще потрібна нянька.
Вище мого комента автору блога зауважив тато: «LuckyLucciano, дарагуша, а чом би вам самому не полагодить майданчик без всяких акцій та показухи - скромно і тихенько, щоб навіть і ніхто не знав?..». І що надійшло у відповідь?...
«тато,
Вот это я называю ответом доброго патриота!!!
Вот и проявили свое истинное лицо настоящего жителя города Канева!», або «тато, к вам конкретно никаких вопросов - все понятно давно! у вас одни разговоры о любви к Родине))))» чи ще «Короче вы даже совета не дали дельного как взрослый и опытный!»
Але хіба тато не давав поради? Здається мені він чітко і зрозуміло порадив вирішити проблему опорядження майданчика самостійно, якщо такий майданчик комусь потрібний. Але поради виявляється не досить. Нумо закачуйте всі патріоти рукава і до праці! Зробіть маленькій дитинці майданчик. Воно сьогодні такого схотіло. Завтра це дитя захоче в теніс на корті зіграти – завтра у вас будуть інші будівельні роботи… А чи буде той корт ще кому потрібним?...
Тож згадалася власна молодість…
Росли ми після війни. Багато друзів росли без батька, сиротами. Хто після шкільних уроків мав трави корові накосити, хто дров в’язку з посадки принести додому, щоб грубу в хаті протопити та не спати в холодній. Вже не говорю про те, що всі мали працювати на присадибних ділянках, в домашніх садках і допомагати батькам порати худобу, свиней, курей, гусей, качок. Але для всіх спорт був змістом нашого молодого життя. Тільки продзвенить дзвінок з чергового уроку, всі ми летіли з класів на подвір’я, де відразу починалася гра. То в козака розбійника, то в биток… Або кидали собі під ноги шматок червоної цегли, чи консервну банку і починали ганяти в футбол. Спочатку ганяли ту цеглу і банки кирзовими чобітьми по площадці на «пусті» ворота, поділившись на дві команди і умовно визначивши ворота між стовбурами двох акацій. Потім ентузіасти воротарської майстерності (і я серед них) спробували ловити чи відбивати ту цеглу і банки. У школі був зшитий з кирзи з вставною гумовою камерою волейбольний м’яч, якого ми берегли для гри у волейбол, ногами не били. Тоді вчитель фізкультури, Салюк Василь Антонович, купив нам футбольного м’ча за власні гроші. Наступні м’ячі ми і в складщину купляли, і отримували, як винагороду чи за добросовісну працю на колгоспних полях у вихідні дні, на канікулах, а не рідко і замість навчальних уроків, чи за успіхи в навчанні, чи за досягнення у спорті. І для обладнання спортмайданчиків самі дбали про те, як поставити ворота, чи щити. При потребі виточити болта, шпильку – йшли до токаря (чийогось батька чи старшого брата), до зварювальника, щоб зварити, до коваля, щоб кільце зігнути.
Не було для нас спортзалів. Але обладнані за нашою участю і з нашої ініціативи, часто примітивні, спортивні майданчики були багатолюдними. Життя на них вирувало і вдень і увечері… Канів у ті часи традиційно був лідером в області по волейболу. Один мій однокласник в шкільні роки грав у волейбол за збірну області. А потім грав за команду Київського інженерно-будівельного інституту, трохи – за Київський «Будівельник», Майстер спорту. Другий однокласник тривалий час після служби в армії очолював Канівський спорткомітет. А у 1962 році наша баскетбольна команда, в якій і я мав честь грати, була фіналістом обласної спартакіади. Програли ми тоді команді Черкаського р-ну на останніх хвилинах зустрічі. Але черкащани на гру на 10-ту годину ранку прийшли з дому після нормального відпочинку, а ми вночі добиралися до Черкас пароплавом. Сідали в Каневі на пароплав близько першої години ночі. Прибули в Черкаси близько 6-ї години ранку і чекали початок гри в парку на лавах та «розминалися» на майданчику.
Тож ми в період молодості самі брали участь в обладнанні спортмайданчиків, а потім активно їх використовували і самі берегли їх для себе. А скільки я в пізніші часи бачив добре обладнаних спортмайданчиків, які заростали бур’янами, на яких ржавів, пропадав спортінвентар. З пустуючих майданчиків і інвентар та спортивні снаряди щезають з причини їх невикористання за призначенням.
Тож хлопці, розкажіть про себе. Скільки Вас, ентузіастів баскетбола, яким немає майданчика для гри? Як будете берегти майданчик і як інтенсивно експлуатувати його? Призначите на якийсь день збір на той майданчик, що без щитів і кілець, то і я до Вас приєднаюся. Якщо побачу спортивний запал – допоможу матеріально якоюсь сотнею гривень і візьму участь в організованих Вами роботах по опорядженню. Зараз же більше бачу інтереси серед молоді далеко не спортивні…
да это все трогательно но во-первых в баскетбол консервной банкой не поиграешь! во-вторых весь энтузиазм пропадает на словах на форуме в-третьих я в каневе сейчас редко бываю и не знаю кто здесь чем занимается футболи волейболом или просто морды бьет в подворотнях! но при всем этом я готов вложиться в это дело насколько смогу! ВОт и поднял эту тему! вы вместо того что бы искать причины возразить - дали бы лучше дельный совет!
Он хтось вирішив, що Каневу невистачає не баскетбольного майданчику, а ярмаркової площі. Тож кам\'яний плац для великого базару будується!
А якщо ще й громадськість буде допомагати їм - то лише тоді можуть настати зміни на краще.
Критика потрібна, але конструктивна, як і дієва допомога цим трьом опозиційним до влади депутатам.
Михалыч, а сам-то как думаеш? Гы-гы... :)
Единственное что "недаремно" в Каневе - это пиво продавать так что ж теперь?
Автор цього ж блогу не є для мене переконливим для підтримки його звернення.
До всього ще треба враховувати, що згадана автором площадка належить приватному об\'єкту - МТЦ "Славутич". Тож використання площадки, включно з відродженням її первинного призначення, в першу чергу потрібно узгоджувати з господарем об\'єкту.
Еще есть одна площадка возле 4 школы где худо-бедно можно поиграть! Больше нет! Игроков достаточно, а если сделать хорошую площадку где можно устраивать турниры так вообще будет много фэнов! Уладить вопросы со "СЛавутичем" не сложно! Вы вот слишком много рассуждаете!