Олєжка, он нормальний пацан. От тільки у нього нічого не вийде. А коли не вийде, то його теперішні адепти будуть казати "зкурвився" і шукати собі наступного поводиря...
Чи не так панове Скорина, Варавка та Гамалій?.. Адже перший і третій вже не одну партію поміняли... А щодо другого, то його я і коментувати не бажаю...
Від Мішки тягне комуно-фашистсько-семітським перегаром.
А щодо мови, то у Каневі більшість розмовляє українською мовою. Тож більшість користувачів канівнету воліла би читати рідною, а не чужинською мовою. Якщо Мішка такий знавець української мови, то я радив би йому послуговуватись українською. Чи слабо?Порядком набридли зайди, в тім числі й безбатченки приховані івритомовні.
Shans, ну ніяк не второпаєш, чим сильна Свобода. Тобі про щось говорить українська національна ідея? Так ось: ні перший, ні другий, ні третій не відступилися від неї, а зважаючи на значний приплід безхарактерних інтернацменів російськоівритомовних, вони стали більш радикальними. Інакше з вами не можна... Сядите на голови й ноги звісите...
-так кто же победит в этой схватке?!-ждите результатов выборов!тотализатор принимает ставки без ограничений!следите дальше за перепетиями этой схватки в наших репортажах!
Хер рой івритомоскальський, ще буде горіти під тобою і такими як ти, українофобами, земля під ногами. Недовго залишилось Україні терпіти своїх недругів...
Shans, бачу, що Вам до смаку "викачати" ВО "Свободу", її лідера і кожного свободівця в те, що до нас не прилипає. І мене в цьому своєму стремлінні Ви не шкодуєте. Але згенерований Вами на мене і моїх друзів бруд подібний до виття вовка на місяць. Вовк виє, а місяць все ж світить! Тож і ваш лемент до нас не прилипає.
Моя партійна біографія складається з того, що за радянських часів я, дякуючи долі, не спокусився на зваби бути членом КПРС, скільки не страхали мене втратою перспектив кар\'єрного росту та не зваблювали можливостями отримання всіляких переваг. Я поставив собі ціль здобути інженерну освіту в КПІ на електронному факультеті - цілі досяг. Але за кар\'єрою не ганявся. Моя кар\'єра - кар\'єра кваліфікованого робітника. Маючи освіту на досягнутому рівні, я отримав найвищу кваліфікацію (6-й розряд!) регулювальника апаратури і виконовав роботи по налагодженню продукції найвищої складності на заводі і ремонти її на об\'єктах замовників, включаючи військові об\'єкти. Зі мною комфортно працювалося не лише колегам робітничих професій, а й інженерам-конструкторам, технологам та іншим фахівцям. При бажанні можете навести довідки, наприклад, у Миколи Васильовича Москальця, чи Івана Івановича Пікули, чи у будь у кого з “магнітівців”, з ким пощастило мені працювати. Та на протязі життя довелося мені працювати і вантажником, і столярем на промкомбінаті і столярем та теслею на будівництві Канівської ГЕС, монтером зв\'язку на радіорелейній станції, і вчителем в середній школі, і викладачем у технікумі, а потім, вже в недалекому минулому, викладачем навчальних центрів для безробітних, і бухгалтером, включно з посадою головного бухгалтера, і директором.
Був я членом "Народного Руху України за перебудову". І не просто членом, але й відношусь до тих, хто створював у Каневі цю організацію, був учасником установчого з\'їзду і багатьох наступних з\'їздів, аж до ХVI-го... Але ще до того, як Рух з громадсько-політичної організації перетворився в політичну партію, я був уповноваженим по створенню достатутного осередку Демократичної партії України в місті Каневі - і створив такий осередок! Потім деякий час я був членом цієї партії (ДемПу), коли її очолював політв\'язень радянських часів Юрій Бадзьо.
У 1993 році, коли Рух став політичною партією, я мусів вибрати одну з партій: ДемПУ, чи Рух. Я вибрав РУХ Вячеслава Чорновола... У 2006 році я вийшов з партії "Народний Рух України", коли Рух втратив ознаки партії В.Чорновола і втрачена була мною надія до повернення цієї партії до Чорноволівського прагматичного радикалізму. З того часу і по цей день я позапартійний.
ТО ЗВАЖТЕ, ЧИ СПРАВЕДЛИВИМИ Є ВАШІ ЗВИНУВАЧЕННЯ МЕНЕ, ЯК ТАКОГО,ЩО ПОМІНЯВ ВЖЕ НЕ ОДНУ ПАРТІЮ?
На останніх місцевих виборах мене, позапартійного, запросила у свої виборчі списки кандидатів в депутати міська партійна організація ВО “Свобода”. Я погодився. На попередніх виборах у свої списки на чільні місця мене запрошували три інші партії. Я не дав згоди жодній і був головою міської виборчої комісії, запропонований Народним Рухом. Чому тим трьом партіям я згоди не дав, а “Свободі” дав? Тому, що я — український націоналіст, член Організації Українських Націоналістів (ОУН). Є така в Україні громадська організація, не партія. Члени ОУН є і позапартійні, і партійні — члени різних партій. Націоналістичний Рух в Україні, на жаль, не єдиний, а роз\'єднаний на декілька партій і громадських організацій та рухів. Тож ті три партії, що кликали мене на попередніх виборах в кандидати в депутати не відносилися до націоналістичних, а були: одна національно-демократична, а дві інші — по суті ліберальні, хоч видавли себе за націонал-демократів, народників. А сучасна ВО “Свобода” - найактивніша з націоналістичних організацій, що відповідає моїм політичним, ідеологічним переконанням. Тому я разом із ВО “Свобода”.
Але головним завданням ОУН, в якій я є обласним провідником (головою Черкаської обласної ОУН) та членом керівного органу ОУН (членом Проводу Українських Націоналістів) є повторити успіх, досягнутий полковником Армії УНР Євгеном Коновальцем у 1929 році — знову об\'єднати всі партії, організації і рухи українських націоналістів в єдину ОУН. Єдина Організація Українських Націоналістів буде спроможною зберегти Україну українською, а не звести всі зусилля українців до завершення творення власної держави лише досягнутою державністю України за назвою, окремою територією, чужою українцям за своєю суттю, навіть не зважаючи на те, що стане вона переважно українськобалакаючою.
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 66
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Чи не так панове Скорина, Варавка та Гамалій?.. Адже перший і третій вже не одну партію поміняли... А щодо другого, то його я і коментувати не бажаю...
А щодо мови, то у Каневі більшість розмовляє українською мовою. Тож більшість користувачів канівнету воліла би читати рідною, а не чужинською мовою. Якщо Мішка такий знавець української мови, то я радив би йому послуговуватись українською. Чи слабо?Порядком набридли зайди, в тім числі й безбатченки приховані івритомовні.
Моя партійна біографія складається з того, що за радянських часів я, дякуючи долі, не спокусився на зваби бути членом КПРС, скільки не страхали мене втратою перспектив кар\'єрного росту та не зваблювали можливостями отримання всіляких переваг. Я поставив собі ціль здобути інженерну освіту в КПІ на електронному факультеті - цілі досяг. Але за кар\'єрою не ганявся. Моя кар\'єра - кар\'єра кваліфікованого робітника. Маючи освіту на досягнутому рівні, я отримав найвищу кваліфікацію (6-й розряд!) регулювальника апаратури і виконовав роботи по налагодженню продукції найвищої складності на заводі і ремонти її на об\'єктах замовників, включаючи військові об\'єкти. Зі мною комфортно працювалося не лише колегам робітничих професій, а й інженерам-конструкторам, технологам та іншим фахівцям. При бажанні можете навести довідки, наприклад, у Миколи Васильовича Москальця, чи Івана Івановича Пікули, чи у будь у кого з “магнітівців”, з ким пощастило мені працювати. Та на протязі життя довелося мені працювати і вантажником, і столярем на промкомбінаті і столярем та теслею на будівництві Канівської ГЕС, монтером зв\'язку на радіорелейній станції, і вчителем в середній школі, і викладачем у технікумі, а потім, вже в недалекому минулому, викладачем навчальних центрів для безробітних, і бухгалтером, включно з посадою головного бухгалтера, і директором.
Був я членом "Народного Руху України за перебудову". І не просто членом, але й відношусь до тих, хто створював у Каневі цю організацію, був учасником установчого з\'їзду і багатьох наступних з\'їздів, аж до ХVI-го... Але ще до того, як Рух з громадсько-політичної організації перетворився в політичну партію, я був уповноваженим по створенню достатутного осередку Демократичної партії України в місті Каневі - і створив такий осередок! Потім деякий час я був членом цієї партії (ДемПу), коли її очолював політв\'язень радянських часів Юрій Бадзьо.
У 1993 році, коли Рух став політичною партією, я мусів вибрати одну з партій: ДемПУ, чи Рух. Я вибрав РУХ Вячеслава Чорновола... У 2006 році я вийшов з партії "Народний Рух України", коли Рух втратив ознаки партії В.Чорновола і втрачена була мною надія до повернення цієї партії до Чорноволівського прагматичного радикалізму. З того часу і по цей день я позапартійний.
ТО ЗВАЖТЕ, ЧИ СПРАВЕДЛИВИМИ Є ВАШІ ЗВИНУВАЧЕННЯ МЕНЕ, ЯК ТАКОГО,ЩО ПОМІНЯВ ВЖЕ НЕ ОДНУ ПАРТІЮ?
На останніх місцевих виборах мене, позапартійного, запросила у свої виборчі списки кандидатів в депутати міська партійна організація ВО “Свобода”. Я погодився. На попередніх виборах у свої списки на чільні місця мене запрошували три інші партії. Я не дав згоди жодній і був головою міської виборчої комісії, запропонований Народним Рухом. Чому тим трьом партіям я згоди не дав, а “Свободі” дав? Тому, що я — український націоналіст, член Організації Українських Націоналістів (ОУН). Є така в Україні громадська організація, не партія. Члени ОУН є і позапартійні, і партійні — члени різних партій. Націоналістичний Рух в Україні, на жаль, не єдиний, а роз\'єднаний на декілька партій і громадських організацій та рухів. Тож ті три партії, що кликали мене на попередніх виборах в кандидати в депутати не відносилися до націоналістичних, а були: одна національно-демократична, а дві інші — по суті ліберальні, хоч видавли себе за націонал-демократів, народників. А сучасна ВО “Свобода” - найактивніша з націоналістичних організацій, що відповідає моїм політичним, ідеологічним переконанням. Тому я разом із ВО “Свобода”.
Але головним завданням ОУН, в якій я є обласним провідником (головою Черкаської обласної ОУН) та членом керівного органу ОУН (членом Проводу Українських Націоналістів) є повторити успіх, досягнутий полковником Армії УНР Євгеном Коновальцем у 1929 році — знову об\'єднати всі партії, організації і рухи українських націоналістів в єдину ОУН. Єдина Організація Українських Націоналістів буде спроможною зберегти Україну українською, а не звести всі зусилля українців до завершення творення власної держави лише досягнутою державністю України за назвою, окремою територією, чужою українцям за своєю суттю, навіть не зважаючи на те, що стане вона переважно українськобалакаючою.