Іноземний прапор.
Оскільки вЗрада в наказному порядку намагається вивісити прапори СРСР на вулицях нашого міста 9 травня придбаю прапор США обо Великобританії.
Вважаю що ці країни були спільницями Ураїни в другій світовій війні і ігнорування їх участі в ній це наруга над історією та памятю тих хто загинув допомогаючи нам захищати нашу землю.
- Перегляди
- 8122
- Подобається
- 10
- Не подобається
- 7
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 79
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Из воспоминаний вьетконговского ветерана - мы были в засаде, когда на нас вышла группа американцев. Мы ранили одного из них, он лежал на открытом месте и звал на помощь. Когда кто-то из товарищей пополз на помощь, мы его тут же уложили. И так, один за другим, перестреляли всю группу как цыплят.
Хiба що тiльки цей портрет, на нього частiше моляться, нiж на все вищеперераховане...))
23 квітня 2011, 00:10
1
Добре було б цей вислiв - Колір прапора не важливий не важлива національна, расова та будь яка інша ознака людей які спільною працею нищать тоталітарну державу - довести до мiзкiв Oleksa та iже з ним.
Не погано. Але поперед їм варто пояснити в чому різниця між фашистами та комуністами а також яким боком до смерті, героїзму, самопожертви простих людей тоталітарна держава.
14 травня в Україні відбудеться День гніву
14 травня в Україні відбудеться загальнонаціональний День гніву, повідомили Корреспондент.biz представники Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності.
Як йдеться у повідомленні, за словами лідера організатора протесту, громадянського об\'єднання Спільна справа, Олександра Данилюка, акції протесту пройдуть у Києві і у всіх регіонах України.
"Сьогодні необхідно продемонструвати владі реальний рівень суспільної незгоди з її діями, яка накопичилася в суспільстві. Ця акція має стати сигналом того, що ні псевдореформи, ні псевдореформатори Україні більше не потрібні", - сказав він.
При цьому він повідомив, що з кожним днем життя українців "значно погіршується". "Якщо не зупинити цей процес зараз, завтра це не матиме сенсу. Швидкість, з якою Україна летить у прірву, не залишає часу для роздумів", - наголосив Данилюк.
За його словами, "14 травня всі громадяни, яким небайдужа доля України, повинні вийти на вулиці і показати всьому світові, що українці не є мовчазним стадом, яке можна безкарно гнати на забій".
Разом з тим він повідомив, що протести у всіх містах, які приєднаються до акції, почнуться синхронно об 11:00. У Києві протестувальники вийдуть на площу перед Верховною Радою, в регіонах - до державних адміністрацій. Для координації дій з підготовки акції створюється
Тому наші думки та слова то тільки наші проблеми і запитання про різницю між комунізмом і фашизмом та причетність тоталітарної держави до героїзму простих людей під час війни то питання не до влади а до тих хто дозволяє собі міркувати власною головою а не лозунгами радянської пропаганди.
Хотiлось би почути, хоча б в двох словах.
Парадокс, але факт.
Далi. Вiдносно iдеї вивiшування прапора - вивiшуватись буде прапор перемоги, а не держави. Тобто прапор, пiд яким здобута перемога. Рiзниця зрозумiла?
Вiдрадно, що хоч ордени та медалi не закликають в жовто-блакитний перефарбовувати... А то вiд наших захiдних спiввiтчизникiв i такого дочекатись можна.
А рiзниця мiж фашизмом та комунiзмом iснує. Приблизно така, як мiж Народно-Демократичною Республiкою та просто Республiкою. Та, яка Корея.
Бо словосполучення «Дуже цікавлять розбіжності а не загальні місця і з прапорами і з державами» для мене особисто не несе нiякого змiстового навантаження, та бiльш схоже на «словесну пухлину» за I.П. Павловим.
Хочу почути від вас спростування цього твердження.
З приводу прапора. Маемо прапор СРСР та купу прапорів які наша та російська идеологія називають прапорами перемоги. Назвіть фізичні параметри за якими можна побачити відмінність між ними.
Наприкінці згадайте визначення держави та перерахуйте методи якими обєкт, що підпадає під це визначення, може самотужки щось робити. Як на мене вона завдяки їм може привласнити перемогу а от отримати ні.
Мене цікавили конкретні РОЗБІЖНОСТІ бо вони є чимось що існує незважаючи на наше ставлення до цього факту та наші знання про ці розбіжності, на відміну від вашої конкрктної відповіді. Яка для Васі конкретна а для Петра такою не є.
А не тот ли Вы Владимир?))))
Залежить вiд того, хто що бачить, другими словами – наскiльки розвинуте ассоцiативне мислення.
Можна споглядати парасольку з IKEA та бачити або парасольку, або наругу над державним прапором.
Можна дивитись на червоний прапор та бачити рiзнi речi – для одних це прапор перемоги, для iнших – привiд комунiзму.
Можна дивитись на купу цегли…ну, далi ти знаєш.
Коли проходить iсторична реконструкцiя, нiхто не галасу не здiймає що комунiзм повертається, хоча там присутнiй той же червоний прапор та червоноармiйська форма.
Тому дайте можливiсть ветеранам одягнути свою радянську форму, свої радянськi нагороди та побачити прапор своєї молодостi. Жовто-блакитного в них на той час не було. На один день. Без iстерик та пускання пiни.
Вiдносно тоталiтарностi СРСР та Германiї - занадто об’ємна тема, не хочу влазити. Бо немає нi часу, нi бажання. Скажу тiльки, що вiйськовий час диктував свої закони, якi навiдь в самих демократичних кранах –учасниць вiйни були дуже схожi на тоталiтарнi. Можеш поцiкавитись долею етнiчних нiмцiв, японцiв i т.д в тих же Штатах чи Англiї пiд час вiйни.
Або як будувались автошляхи в тих же США пiд час Велико депресiї. Як на мiй хлопський розум, дiлення держав на тоталiтарнi-нетоталiтарнi дещо примiтивне, кожна держава має ознаки тоталiтарностi.
Прапор лишень символ. Маю надію що до фетишизму ви ніякого відношення не маєте.
Тоталітаризм як вагітність або є або ні.
Військовий час значення не має. СРСР був тоталітарною державою як до початку так і після закінчення другої світової.
Так кожний в символах бачить те що хоче.
Питання в тому що хоче держава нав\'язуючи символи які різні верстви населення сприймають радикально по різному.
Багато вже тут сказано в зв’язку з цим і про великодержавний тоталітаризм, і про національну свідомість, і про патріотизм простих солдатів, що під червоним прапором воювали за своїх рідних, а не за імперські ідеали.
SKY, я розумію твою позицію, бо і в мене діди воювали під червоним прапором і один з них був росіянином. Та історія війною не закінчилася, вона продовжується. І те покоління молоді, яке формувалось за часів розвалу СРСР і після, а війна для них – то взагалі щось далеке, думаю, дивляться на світ інакше.
Що вони бачили? Недавня історія – то політичне протистояння України і Росії. Намагання Путіна (особливо в епоху правління помаранчевої команди) дискредитувати Україну політично та чинити економічний тиск. Мої родичі з Москви остерігались приїздити до нас, бо їм телебачення так мізки вправило, що вони боялися, як би їх тут вуйки не розірвали… Я прекрасно пам’ятаю, як Путін в період загострення Кримського питання у відповідь на закиди Європи проголосив Україну територією інтересів Росії. Пам’ятаю, що Путін говорив, що Україна – то взагалі штучно створена держава. Українська мова – то взагалі не мова. Просто такий-сякий російський діалект. З великодержавними замашками не покінчено. Теперішній уряд України запопадає перед Росією, закриваючи саме українські школи. А скільки українських шкіл в Росії? Здається, взагалі немає, хоч там є багато шкіл для національних меншин, представників яких куди менше в Росії. А в Україні ще навіть не померла ідея щодо другої державної мови. Імперські апетити Росія ще має.
Якби взаємовідносини України і Росії були виключно партнерськими і добросусідськими, думаю, не було б великої проблеми повивішувати поруч ж жовто-блакитними і червоні прапори на знак вшанування тих, хто під ними боровся з фашизмом. Та червоний прапор на сьогодні – то ще й прапор Росії, яка проголосила себе правонаступницею СРСР. А вивішування червоних прапорів у приказному порядку, особливо у західних регіонах України (де особливо сильні національні настрої), може бути розцінено як викидання білого прапору і початок здачі національних інтересів.
На мою думку, наполягати зараз на вивішуванні червоних прапорів з боку влади – то не дуже обачно (якщо це не є свідомою провокацією). Краще було б віддати це питання на вирішення місцевій владі кожного міста.
Схоже або на несвiдомих дурнiв при владi, або на свiдомих провокаторiв, згоден.
Моє ж вiдношення було до червоного прапора тiльки як на добровiльнiй основi, i тiльки на цей день.
А взагалi краще б замiсть цього рiшення була б пропозицiя.
Краснознаменная провокация
http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2011/04/29/6148648/
Автор каже що реальної опозиції в країні немає. А в Каневі є? Що скажете опозиціонери?