Позиція міського голови заслуговує на повагу та підтримку
Останнім часом звучить критика з боку опозиції на дії міської влади та особисто міського голови Віктора Ніколенка. Хочемо висловити свою думку з цього приводу
Час перемін ніколи не був кращим часом для будь-якої країни, і нашої в тому числі. Так випало, що Україна вимушена пройти через ці зміни, витерпіти негаразди, щоб нарешті стати на прямий і світлий шлях у завтрашній день. Але чого гріха таїти - багато хто з канівчан сприймає переміни в багнети. А чого ж: ось є центр Канева такий, як є - не треба нічого змінювати, нехай усе залишається по-старому. Є старий автовокзал і площа при ньому - нехай стоять, поки самі не почнуть руйнуватися. Ця позиція чисто обивательська, і нічого доброго Каневу не принесе.
Канівський міський голова Віктор Ніколенко займає іншу позицію. Під лежачий камінь вода не тече, - саме тому його молода команда намагається залучити в місто якомога більше інвестицій - як зовнішніх, так і внутрішніх, тобто від місцевих підприємців. Декому це не подобається, але це не означає, що увесь Канів не сприймає позицію Віктора Ніколенка. Чимало людей стають на його бік, на бік прогресивних змін та новаторства, і треба відзначити, прихильників В.Ніколенка з кожним днем більшає.
Не будемо далеко ходити, скажемо про себе та своїх колег, які тримають магазини на привокзальній площі. Пам\'ятаєте, як на початку реконструкції в пресі пройшла інформація про те, що крамниці буде знесено. Ми кілька тижнів жили в тривозі, ходили до мера, спільно з ним шукали конструктивне рішення. Міський голова дослухався до наших думок, і на сьогодні ухвалено рішення про збереження наших торгових точок на привокзальній площі. Віктору Ніколенку вдалося відстояти наші інтереси й на рівні області. І ця приємна звістка в ряду не остання. Коли зайшла мова про фінансову участь підприємців у реконструкції привокзальної площі (до речі, колектив нашого магазину \"Смачненькі продуки\" відгукнувся одним із перших і перерахував кошти), Віктор Володимирович допоміг нам знайти совісних підрядників, які представили помірний і прийнятний для нас кошторис на фасадне опорядження магазинів та укладання біля них тротуарної плитки (попередники просили за виконання робіт мало не вдвічі більше).
Хотілося б у зв\'язку з цим висловити щиру вдячність молодій владній команді, зокрема, міському голові Віктору Ніколенку, його заступникам Михайлу Кулєшову та Сергію Ткаченку, секретарю міськради Олегу Калніболоцькому, керуючому справами Сергію Дубинцю, раднику міського голови Миколі Москальцю та іншим за те, що вони вболівають за нове обличчя Канева. І не тільки вболівають, а роблять рішучі й конкретні кроки в цьому напрямку. Окрема подяка за те, що вони допомогли нам зберегти від знесення наші магазини на привокзальній площі. Адже до цих торгових точок уже звикли люди, вони знають сюди дорогу, охоче йдуть і тут отоварюються. Не будемо розписуватися за всіх (наразі ми, як співвласники магазину \"Смачненькі продукти\", виступаємо лише від імені свого колективу), але впевнені, що нас підтримають всі, хто працює на привокзальній площі, і не тільки тут, а й в інших мікрорайонах Канева.
Так, жити в час змін не легко. Ще важче тим, хто ці зміни здійснює. Але ми впевнені на сто відсотків - новий вокзал, нова площа, оновлений у цілому Канів (яким ми побачимо його вже незабаром), припаде всім до душі. Адже, що не кажіть, наше місто давно не оновлювалося, і цей процес вже просто назрів. Саме тому активна позиція міського голови В.Ніколенка заслуговує на повагу та підтримку.
Володимир та Наталія КУРІННІ, підприємці, співвласники магазину \"Смачненькі продукти\"
дз від 9 квітня 2011 року
- Перегляди
- 9499
- Подобається
- 12
- Не подобається
- 11
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 71
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Віктор Володимирович допоміг нам знайти совісних підрядників, які представили помірний і прийнятний для нас кошторис на фасадне опорядження магазинів та укладання біля них тротуарної плитки (попередники просили за виконання робіт мало не вдвічі більше).
Реклама рушій торгівлі!
И еще-кто знает Вована лично должен был понять по стилю написания статьи чьих это рук дело.У Вовы на машине был бык приклеен (картинка) это не спроста.Это отражение внутреннего мира человека.И вдруг такой стиль.Вместо МУ -хотелось бы висловити вдячнисть молоди команде.
але й не таким роги зкручували... хвоста нікому заносити не збираємося... отак-то...
ну, а зараз пісня в честь іменинника -
Різниця між нами та ними лишень в поінформованості. Відтак - поспішають набити власні кишені перед якоюсь подією.
Спочатку активну молодь треба розшевелити, пообіцявши створити молодіжний центр у приміщенні старого вокзалу (хоча вже відомо, що цього не станеться). Але треба зробити кілька заяв і рухів, які нічого не вирішують, але вказують на намагання зберегти споруду.
Скидаються докупи школи №2 та школа №6 (акції протесту – дрібниця, можна зробити вигляд, що цього не було). В приміщення школи №2 переселити дитячу школу мистецтв (хоча там теж вісі пручаються, бо будівля школи №2 їм аж ніяк не підходить). У вивільнене приміщення школи мистецтв поселяємо молодіжний центр (тимчасово). Через певний час у молоді накопичується низка невирішених питань (хоча б оплата на утримання споруди + можливо, певні організаційні чи юридичні проблеми). А школа мистецтв тим часом знемагає від неумов і проситься повернутися в стару споруду (можливо, молодь її ще й підремонтує). Молодіжний центр розпадається, школа мистецтв повертається на місце. У приміщення школи №2 перебирається виконком. А щоб поліпшити скрутне становище міського бюджету місцева влада вимушена продати, ну хоч за якісь гроші, або здати в оренду теперішнє приміщення виконкому. Хазяйновитими руками, та при наявності фінансів з цього приміщення можна зробити непоганий готельчик. Місце – в центрі, замість дороги поруч пішохідна алея, вимощена кісточками (о обох значеннях) підприємців (про це завбачливо подбали). Козирно! Може, ще й до Евро можна встигнути. Що скажете? План трохи заморочений? Я ж і не професіонал у цій справі. Але якби вигоріло – справа того варта.