ДНЕПР УМИРАЕТ
ДНЕПР УМИРАЕТ
Экосистема Днепра постепенно превращается из пресноводно-речной в солоновато-лиманную. Качество воды в водозаборах всех приднепровских городов ухудшается. Недалек тот час, когда даже с колоссальными затратами очистить и обеззаразить ее уже не удастся. А это – катастрофа. Ведь водой из Днепра пользуются две трети населения страны…
Пока политики и чиновники увлечены рейтингами, деньгами и мандатами, встревоженные ученые думают, что же делать? Наиболее эффективный вариант – усилить днепровский сток поэтапным спуском водохранилищ днепровского каскада. С неизбежной рекультивацией обнажившихся берегов. Истратить на это придется не меньше двух нынешних государственных бюджетов Украины.
Дешевле, конечно, полностью выполнять природоохранные законы и реку не гробить. Но история застройки поймы Днепра ниже Киева – наглядный пример чудовищного экоцида (уничтожения природы по аналогии с геноцидом – уничтожением людей). Например, еще во времена СССР власти начали застраивать дамбу и прибрежные луга на правом берегу Днепра в районе киевской Конча-Заспы.. На левом – до поры до времени придерживались требований законодательства. Садоводческие массивы в Осокорках, Вишенках, Процеве, построенные в 1980-х годах, не вторгались в водоохранные полосы реки. Сейчас же, воспользовавшись тем, что 59 статья Земельного кодекса позволяет сдавать в аренду прибрежные защитные полосы для оздоровительных и рекреационных целей, природу стали добивать целенаправленно и планомерно.
Почему исчезает днепровская рыба?
Из-за намывов берегов в русле Днепра количество рыбы в Киевском и Каневском водохранилищах ежегодно уменьшается на 10-15%. Киевский областной отдел госрыбинспекции прогнозирует - из-за намывания берегов в русле Днепра через пять лет уменьшение рыбы в этих водохранилищах на 50%.
Практически вся прибрежная территория возле поселка Козин - места природных нерестилищ и гнездовий пернатых - полностью погребена под песком и замусорена строителями, сооружающими дачи и причалы для яхт. «Рыба оттуда ушла, и это – необратимый процесс», - утверждают специалисты.
По словам ихтиолога Нины Сапаненко, в Киевском регионе уменьшились в несколько раз популяции отдельных видов рыбы, в том числе щуки, плотвы и судака. «То, что сейчас вылавливается, - это рыба пятилетнего возраста, ранее искусственно запущенная в водоемы. Но заменить ее нечем – из-за намывания берегов под строительство рыбе негде нереститься и питаться», - подчеркнула она.
По мнению специалиста, через 5 лет речную рыбу здесь нельзя будет поймать даже на удочку, не говоря уже о промышленных объемах.
Такое развитие событий вызывает возмущение у большинства граждан Украины. Но только не у власть имущих. И прочих современных «хозяев жизни». Для которых «хатынка» на берегу реки дороже всей днепровской рыбы вместе взятой. А те, кто любят рыбалку и имеют деньги, вполне могут поменять хобби. И отдохнуть по-новому, по-западному. Играя в гольф.
http://www.kozin.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=50&Itemid=24
- Перегляди
- 6188
- Подобається
- 1
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 15
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
мішок повісити на дерево...і ломом, ломом їх... :-)
P.S.Психіатра в цьому році проходила - сказали здорова
:-)))
Я конечно, против домиков на берегу Днепра, но не потому что они, как-то особенным образом мне мешают, а потому что я не могу себе позволить такой домик.
А выделить из всех возможных проблем Днепра, только одну, как раз не самую большую и написать по поводу статью, это да, это журналист — маладец, статью осилил.
Вода, если она есть, все равно где-то течь будет, ну не справа, то хоть слева. Рыбу они засыпали. Да рыба сваливает в сторону. Пугливая она, если кто не знает. Мусором забросали? строительный мусор самый экологичный мусор в мире, окромя полиэтиленовых мешков для сыпучих. но на большие стройки цемент в мешках не возят.
Йопта!
Конечно, проще перевести стрелки на хатынки возле Днепра, чем признать, что строительство сети ГЭС явилось катастрофической ошибкой.
Впрочем, выбора в те времена не было...
Сейчас ГЭС не уберешь, но на хатынках под шум "народного гнева" можно срубить побольше...
Просто для сравнения - самой прогрессивной и жесткой в смысле охраны окружающей среды является Канада.
Требования по токсичности превышают и ЕВРО-I, и ЕВРО-II.
Тем не менее, строительство коттеджей на берегах не запрещается, при этом вода для обслуживания забирается с того же водоема.
И вода остается чистой, и рыбы очень даже немало.
Вот хатки на реке Святого Лаврентия возле Монреаля:
провідник Канівської міської ОУН
За все потрібно платити
Ще не затихли фанфари з приводу затоплення найпівденнішої козацької Січі, чи то пак відкриття Ташлицької ГАЕС на Південному Бузі, а в Каневі, що на Дніпрі, відбулися так звані «громадські слухання» про відновлення будівництва Бучацької ГАЕС. Відбулися вони в робочий час, з відповідно підібраною публікою, в атмосфері суцільного, за деяким винятком, одобрямса. Які тільки кисільні береги та молочні ріки не навішувалися на вуха присутніх канівців! А вірнопіддана владі преса («Дніпрова зірка», «Час Пік») тут же взялася розносити їх до своїх читачів. Пройшов час, хоч і невеликий, і в незалежній місцевій пресі (газета «Віка») почали з’являтися критичні матеріали щодо відновлення цього будівництва. Пишуть їх прості канівці, яким болить майбутнє свого краю, своєї Батьківщини. Не стоять осторонь і канівські націоналісти. Публікація замітки міського провідника «За все потрібно платити» спричинила як хвилю нападів на самих націоналістів, так і хвилю спротиву будівництву ГАЕС. Розумію, самим канівцям не встояти перед тиском енергетичного монстра, тому й пропоную «Українському Слову» ознайомити широкий загал українства з цією проблемою. Отже — Бучацька ГАЕС. Вона, як і кожна справа, має два боки медалі: лицевий і зворотний.
Безперечно, від будівництва цієї ГАЕС держава матиме додаткову електроенергію в піковий для промисловости час та можливість продавати надлишок цієї електроенергії за кордон. Адже українська енергетика самодостатня, що підтверджує повідомлення від уряду про плани експортування цієї зими значної кількости електроенергії завдяки роботі всіх атомних реакторів. Тільки чи піде прибуток від продажу цієї електроенергії на користь державі, її громадянам — пенсіонерам, студентам, лікарям, чи не поповнять вони тільки кишені сильних світу цього? Адже хто платить, той і музику замовляє. Зовсім не випадково Європа під лозунгами інвестицій активно розміщує в Україні різноманітне шкідливе виробництво. І «сталеве серце Європи» вже б’ється не на Рейні, сьогодні воно б’ється на Донбасі. А на Канівщині розгортається виробництво грибів, активно будується найбільший у Європі комплекс з виробництва курятини. Європа очищує свою територію, старається екологічно убезпечитися. Це хай в Україні гинуть ліси, гниють ріки, забруднюються землі. Так від позитиву ми прийшли до негативу — до негативу передусім екологічного: втрата неповторного Бучацького ландшафту, змінення природного середовища (зменшення лісів, збільшення водного дзеркала), інтенсивне розмивання берегів Канівського водосховища. Але найбільша небезпека, на мій погляд, — у збуренні та перенесенні униз Дніпром промислових, житлових нечистот зі столиці та чорнобильських радіонуклідів. Невже нам замало Чорнобильської трагедії, невже нас нічому не вчить вимирання української нації від хвороб, породжених Чорнобилем?
Так, є технічний прогрес. Є прагнення жити ситно, комфортно. Та чи буде Бучацька ГАЕС цим ситно-комфортним убезпеченням? Чи не завелику ціну (здоров’я нації, загублена природа, змінення клімату) заплатить Україна за це убезпечення? Такі запитання я ставив канівській владі ще 2003 року (газета «Віка»). Але там, де пахне грошима, та ще й великими, будь-яка влада глуха, і канівська — не виняток. Не вірю я і в сучасний Український Олімп. Тільки небайдужа, здорова націоналістична українська громада може постояти за себе і за своє майбуття. Тоді Україна буде українською, а не звалищем непотребу ситих світу цього.
http://www.ukrslovo.com.ua/work/archive/2006/50/11.html
теперішній люд дуже пролюбляє жахи: трилер - найкращий жанр. Але правду
кажучи, якщо ретельно, незаангажовано проаналізувати - нічого страшного
не відбувається. Все планомірно розвивається, так як треба історично...
в житті, як правило, нічого не створюють, тільки критикують. І в
розвідку таких не беруть - провалять все своїм скавчанням.
Щодо ГАЕС, то я розумію її прихильників. Особливо тих з них, кому не потрібна держава Україна як суверен, бо вони навіть маючи українське громадянство по суті є не громадянами України, а її окупантами. Але мені дуже прикро за тих, хто бажає добра і процвітання Україні, як незалежній державі Української Нації, на її споконвічних землях та шанує її історію і національні традиції. Мені дуже шкода того, що вони завдячуючи своїй молодості ніколи не бачили Дніпра до будівництва на ньому каскаду ГЕС. Навіть в районі Канева без Канівської ГЕС. Шкода мені, що не були ви в Бучаку, Трахтамирові в ті часи. Тому ви не маєте змоги усвідомити масштаби вже втраченого Україною і вартості майбутніх рекреаційних робіт по його відновленню. А в тому, що в майбутньому всі ГЕС і Канівська ГАЕС (якщо така буде збудована) будуть демонтовані я нітрохи не маю сумніву.
Тож перед нами, українці, вибір: ГАЕС не будувати, чи передати в спадщину онукам і правнукам проблему її демонтажу.