роль і місце церкви у розбудові канівської громади
Церковь и религиозные организации в Украине отделены от государства, а школа от церкви. Никакая религия не может быть признана государством как обязательная.
Конституция Украины, ст. 35
Церковь. Русское слово «церковь» происходит от греч. kyria-kon— «дом Господа», «храм». В русском пер. НЗ оно соответствует греч. ekklesia. Греч. ekklesia в НЗ встречается и в общем, нерелигиозном значении — «собрание» (Деян 19:32,39-41).
Происхождение Церкви. Согласно Матфею — единственному из евангелистов, у которого встречается это слово, — Церковь ведет происхождение от самого Иисуса (Мф 16:18).
Т.о., встает вопрос: считал ли Иисус, что должен создать Церковь? Искать ответа в церковной догматике бесполезно; его можно найти только при внимательном чтении НЗ. Выводы будут зависеть от того, в какой степени мы приписываем слова Иисуса Ему самому, а не Церкви, образовавшейся после воскресения, а также от интерпретации таких наименований, как «Сын Человеческий», и притч о неводе, о закваске, о сеятеле (Мф 13:47-50; 13:33; Мк 4:1-20) и др. Критический подход к НЗ дает основания предположить, что проповедь Иисуса не имела целью учредить Церковь. Скорее причины для создания Церкви и ее существования во имя веры в воскресшего Господа содержатся в самой жизни Иисуса Христа и в Его учении.
Сущность Церкви. На протяжении всей истории Церкви ее сущность оставалась предметом нескончаемых споров между различными группами христиан, стремившимися доказать общезначимую ценность своей собственной формы существования.
Если мы хотим остаться верными духу НЗ, необходимо признать, что сущность Церкви складывается из множества образов и понятий.
1) малое стадо; 2) народ Божий; 3) новое творение; 4) содружество верующих; 5) Тело Христово. Приведем лишь некоторые из этих образов, чтобы дать представление об их разнообразии: соль земли, письмо Христово (2 Кор 3:3), виноградная лоза, избранница, Невеста Христова, изгнанники, посланцы, избранный народ, святой храм, священство, новое творение, освященные слуги Владыки, сыны Божий, свои Богу (Еф 2:19), члены Христовы, духовное Тело.
При всем разнообразии этих образов можно выделить несколько связывающих их между собою основных понятий. Еще на Константинопольском соборе (381) и повторно — на соборах Эфесском (431) и Халкидонском (451) Церковь провозгласила себя «единой, святой, соборной и апостольской».
- Перегляди
- 8312
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 67
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
у Каневі офіційно є сім споруд, які призначені виключно для Богослужінь. У цих спорудах загалом (і безпечно) можуть зібратися за один раз до 3000 людей, а іншим куди іти? у бари, "генделики", у гаражі і т.д. Це не державний підхід, а антидержавний і антинародний.
Желателей ответ автора топика.
А ты Шура Пустовит хочешь поговорить про Иуду? А все знают, что этот пастор СВОЙ дом заложил в банк, чтобы церковь построить? - для того же Саши Пустовита, который кстати свой дом не заложил, как и Люда эта "пострадавшая" (которая копейки по этому кредиту о котором орет не потеряла), как и никто из Вас.
А ты Шура был согласен, когда тебе свадьбу церковь делала, с подачи того же пастора и подарки и помогла дом купить - правда? И когда все праздники не у тебя в доме проходили, а у этого пастора дома? Так кто Иуда тогда... Может Вы все, которые своих же съедают - так даже волки не делают.
Но ты Шура больше их слушай - ты МОЛОДЕЦ, и Канев тебя точно любит, ты достойный представитель Каневской "элиты".
А может дело в том, что церковь собирались строить в центре города и кому-то это не выгодно? И кто-то Вашими руками жар загребает?
Когда люди серьезное дело задумали - тогда рядом и все Иуды проявились. Только проблема в том, что рядом с Иисусом один такой был, а здсь что-то перебор получился.На понт вас взяли и у тебя Шура очко сыграло - признайся.
Ты еще нагло говоришь про сор из изьбы - а кто же его вынес? - и чего же это все десять лет в церкви ты молчал и все тебя устраивало, а теперь прозрел? или помогли прозреть?
Про аферы хотите поговорить? Этот пастор с Киевской пропиской, имея в Киеве квартиру приехал в Ваш Канев точно нажиться!!!!!!!!!!! Во Клондайк нашел да? Вы ребята себе цены в базарный день не сложите. Если бы он хотел аферы крутить, то точно не парился бы десять лет в Вашем Ж-ске, а в Киеве и крутил бы. А Вы умные точно!
Люди повинні навчитися бути вдячними, повинні навчитися хоча б частину свого життя, свого майна і свого часу (згадайте заповідь про суботу) вміти віддавати Господу. Не тому, що Богу потрібна ця приділена Йому частина. А тому, що люди тим самим вчаться жертовної любові.
Головне не те, що люди роблять заради Бога, але те, що Бог робить заради людей. Головне в релігії те, що привносить у неї Бог. Все, що є у світі, і так належить Йому.
Але є така частинка буття, в якій Бог дозволив царювати не Собі, а іншому. Це моя душа. Це та кімнатка в нескінченній будівлі Всесвіту, куди Творець не входить без дозволу. І від нас залежить, на службу чого ми поставимо свою свободу, даровану нам Богом.
Жертву може принести будь-хто із нас. І в цьому сенсі усякий з нас - священик, християни - це народ, який складається з священиків (1 Петро. 2,9). Ніхто не зможе замість мене принести Богу в жертву мою волю. Тільки я сам володію нею і я сам можу принести її до престолу Божого.
Навіщо ми шукаємо Бога і навіщо ми найчастіше приходимо в храм добре відомо. Ми схильні в Бозі бачити такий собі генератор гуманітарної допомоги: «Дай, Господи, нам побільше здоров\'я, побільше успіху і надбавки до зарплати». Не задля Ісуса, а заради хліба куса.
А ось навіщо Бог шукає нас? Що Він хоче нам дати? Бог кличе нас до Себе, щоб вручити нам знання, спокій, любов, мир і радість. Але Христос дає нам і ще щось немислиме... «Перебувайте в мені, а Я в вас ... Прийміть, це є кров Моя, що за вас проливається....» Всього Себе Христос дає людям. І Свою божественність, і Свою людяність.
Бог стає людиною. Він бере в Себе наше єство, що впало в стан тління, в Собі його зцілює, насичує Божественністю, Вічністю, Безсмертям, і Своє людське Тіло, що вже пройшло через смерть і воскресло, повертає нам. Свою людську кров, насичену Божественними струмами, Він вливає в нас, щоб ми самі в собі носили зачаток Воскресіння і були причасниками Вічності.
Храм - це стіни, збудовані навколо Таїнства Причастя. Ми приходимо туди на трапезу для того, щоб насититись Вічністю. Тому відвідування храму - не тяжка повинність, а чудова привілея. Нам дано право стати співучасниками Таємної Вечері, стати учасниками Божої Істоти. Він бажає з нами зустрітися і з\'єднатися в цьому житті.
Бог шукав нас. І знайшов. Нам же просто треба почути Його, піти до Нього і сісти за стіл. Там де Він неймовірні Дари роздає людям а не відвертати ніс і твердить «Бог у мене і так в душі»?
Віра - це дія. Це прагнення до того, що вже передчувається, але ще не стало очевидністю. Не можна любити, не проявляючи свою любов, не роблячи хоч якихось рухів до коханої людини. Так само не можна вірити, ніяк не виявляючи своєї віри у зовнішніх діях.
Тому людині, що стверджує, що Бог у неї в душі, варто запитати себе, що вона зробила для того, щоб очистити свою душу для настільки дивного Відвідування? Як і яким ім\'ям вона покликала Його? Як вона зберігає Його в собі? Що змінилося в неї від цієї Зустрічі? Полюбила вона Того, Кого зустріла? І що вона робить заради цієї любові?
Ті, хто кажуть, що їм не потрібні посередники в їхніх стосунках з Богом, не розуміють, що в храмі їх чекає той Посередник, який замість них якраз і приніс жертву. Невже ж так нестерпно важко розкрити свої руки для того, щоб в них можна було вкласти Дари?
Як уже хтось зауважив, навіть в Канів-неті проповідуєте,- дуже сучасно. Що ж то Ваше право.
Але мене Ви не переконали. Я згоден з тим, що бога треба мати в душі. Але наполягатиму на тому, що в сбоїх стоїх стосунках з богом не потребую посередника у вигляді церкви, батюшки, мулли, раввина, шамана, тощо.
В 1999 році була зареєстрована релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви далі (УАПЦ) в Костянці. Члени цієї громади знайшли жертводавця Олександра Варавву-Воронина вірного УАПЦ В США. Побудували храм і 12 липня 2007 року його освятив архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко. Після освячення 13 січня 2008 року священик Володимир Цянцьо за власним бажанням перейшов до Київського Патріархату і разом з священиком Сергієм Нікітіним захотіли привласнити храм. Вони подали від імені УАПЦ заяву до обласної адміністрації про зміни в статуті громади УАПЦ. Таким, чином, вигнавши з громади тих, хто її заснував, будував храм, обманувши жертводавця.
1 грудня 2008 року Черкаський окружний адміністративний суд визнав незаконність внесення змін до статуту громади УАПЦ, а 6 квітня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення Черкаського.
Священики Цянцо і Нікітін не хочуть повертати майно і громада УАПЦ поміняла замки в своєму храмі. Не дивлячись на це, ці люди і ті хто з ними продовжують обманювати.
Якщо вас цікавить більш детальна інформація приходьте до храму преображення Господнього УАПЦ яка знаходиться в колишньому книжковому магазині біля «Старого Канева»
Священик Володимир Червонніков.
Євген Заплетнюк нажаль безкультурна людина.
25 жовтня архиєпископ Ігор був на засіданні Митрополичої Ради й виступив там із доповіддю про стан церковного життя в Україні. Наступного дня, 26 жовтня, владика Ігор мав виступ на конференції духовенства УПЦ в США.
офіційни сайт УПЦ в США
офіційни сайт УПЦ в США
11-17 січня 2011 р. на запрошення українського релігійного товариства «Свята Софія» архиєпископ Ігор (Ісіченко) перебував у Лондоні. На запрошення консисторії Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії владика оселився на час візиту в помешканні при соборі Преображення Господнього УАПЦ в Лондоні.
інтерв\'ю на ВВС
То про яку секту ми говоримо. ПРИКРО.
По-перше. Варава не такий і заможний. Гроші на побудову церкви у Каневі збирав між прихожанами автокефальної церкви у Америці.
По- друге. Церкву висвятив Архиєпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор. Після цього півроку службу в церкві здійснював священник УАПЦ Харківсько-Полтавської єпархії Володимир Цянзьо.
По-третє. Перейшовши в УПЦ КП Володимир Цянзьо прихватизував і церкву.
По-четверте. Жертводавець Варава не тільки відмовився від медальки УПЦ КП, яку йому миттєво повезли в Америку, а й вимагав повернення церкви до УАПЦ.
По-п\'яте. Суди підтвердили правомірність та законність прав УАПЦ, а не УПЦ КП на Костянецьку церкву.
По-шосте. Не перекладайте з хворої голови на здорову. Якщо Ви себе бачите в московській церкві - не наліплюйте це на інших.