Або роби, або йди...Яка праця – такі й плоди, або Чому одна громада процвітає, а інша – занепадає
Яка праця – такі й плоди, або Чому одна громада процвітає, а інша – занепадає
В Україні прискореними темпами набуває розвитку процес децентралізації. Кожних півроку об’єднуються десятки громад, які починають власне самодостатнє життя, не озираючись на милість райдержадміністрацій, обласної влади та Києва. Проте, одні громади стартують «з місця в кар’єр» і одразу перетворюють свої села в оази розвитку та благополуч…
Яскравим прикладом таких різних громад є Білозірська ОТГ Черкаського району та Степанецька ОТГ Канівського району. Звісно, можна здивуватись такому вибору для порівняння: Білозірська громада діє вже майже три роки і зрушення в ній настільки помітні, що до неї для обміну досвідом з’їжджаються з усієї України. Степанецькій же пішов лише п’ятий місяць.
Але ми не збираємось брати нинішні досягнення рейтингової Білозірської ОТГ для «жбурляння камінням» в Степанецьку ОТГ. Ми візьмемо лише ті перші кроки, які було зроблено білозірчанами у перші місяці після виборів та які стали поштовхом до тих разючих змін, що зараз присутні у громаді. Адже, якщо вже рівнятись, то на кращих.
У перші місяці свого існування в білозірській громаді було створено управлінські структурні підрозділи вкрай необхідні для життєдіяльності громади та вирішене необхідне питання кадрового забезпечення цих структур. Після об’єднання у жовтні 2015 року в білозірській громаді вже наступного місяця було визначено спільний бюджет та здійснено відповідний розподіл коштів за видатками. На той час він склав всього 8 мільйонів гривень власних надходжень.
Білозірська сільська рада
Розуміючи всю складність формування з нуля адміністративної одиниці з власним управлінським апаратом та відповідними службами, одразу після об’єднання було визначено основні напрямки діяльності, на які потрібно було звернути увагу в першу чергу. Насамперед – це пасажироперевезення між населеними пунктами громади, поліпшення інфраструктури, освітній напрямок та розвиток медицини. Голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук одразу зробив ставку на залучення до об’єднаної територіальної громади нових кваліфікованих кадрів. Для чого було відпрацьовано стратегію забезпечення молодих кадрів житлом та належним фінансуванням.
Що ж ми бачимо у Степанецькій об’єднаній територіальній громаді? А бачимо лише молодого і амбітного сільського голову Олександра Яременка, який всі ці місяці нічого іншого не робить, як їздить на навчання, намагаючись дізнатись, як керувати таким несподіваним подарунком долі у вигляді ОТГ.
Самі мешканці Степанців нарікають – зрушень немає жодних, у селах, що приєднались до ОТГ, люди теж бідкаються на бездіяльність голови та його байдужість до проблем громади. А серед депутатів вже ходять розмови про можливість оголошення недовіри керівнику новоутвореної громади.
Білозірська ОТГ
– Ще зовсім нічого не встигли зробити. Обіцяють, що все почнеться після Нового року. Від зміни статусу громади не відчули абсолютно нічого, – розповідає завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Степанці Леся Трофимчук.
Степанецька громада утворилась у травні 2017 року, а спільний бюджет громади було зведено до купи лише на початку вересня. Що робили до цього – з’ясувати так і не вдалось, адже наш кореспондент, приїхавши поспілкуватися про перспективи розвитку Степанецької ОТГ, голову на робочому місці так і не застав. Як виявилось, він знову поїхав навчатись.
За всі місяці з часу виборів рада ОТГ лише 5 вересня прийняла програму розвитку громади та створення структурних підрозділів виконкому ради ОТГ.
І скільки б не говорили про недосконалість законодавчих норм, нестачу кадрів та загального бюджету, факт залишається фактом – для Білозірської ОТГ ці аргументи не стали на перешкоді для реалізації нагальних управлінських рішень фактично за перші три місяці свого існування. І увійти в новий рік вже повністю готовою до плідної роботи на користь своєї громади.
А що ж Степанці? Все, що в самому селі є позитивного – оновлена школа, будинок культури, амбулаторія сімейної медицини, дитячий садок – це все було зроблено ще до об’єднання. Але Степанці – велике село, в якому існує ряд великих підприємств, що допомагають акумулювати кошти для вирішення проблем села. А що ж робити селам, які приєднались до громади і в яких немає ні роботи, ні флагманів агропромислового комплексу?
Павлівська сільська рада
Колишній сільський голова Павлівки, а нині староста Леонід Дука не заперечує майбутніх перспектив об’єднання, але наразі підпорядковане йому село не побачило жодного позитиву. Крім того, в селі починають побоюватися, а чи не звертатиме голова Степанецької ОТГ свою увагу виключно на розвиток «столиці» громади, а не на проблеми окраїнних поселень.
– Ще у минулому році я пообіцяв зробити в Павлівці дорогу, а в Новоукраїнці – вуличне освітлення (Павлівка і Новоукраїнка до об’єднання входили до складу Павлівської сільської ради – ред.). У Павлівці виконати свою обіцянку встиг, а в Новоукраїнці – ні. Я говорив голові ОТГ, що в мене вже виготовлена і проектна документація, і кошторис, і що потрібно всього лише 196 тисяч гривень, які безпосередньо були в бюджеті Павлівки. На що голова відповів, що наразі є більш нагальні питання. А світло на вулицях села – це що, не нагальне питання?! – нарікає староста Павлівки Леонід Дука.
Степанецька ОТГ
Він каже, що останні кілька місяців старости сіл лише зносять голові ОТГ цілі стоси паперу з проблемами, проте якоїсь стратегії їх вирішення до цього часу ще немає.
А питань виникає і дійсно багато: від сполучення між селами (наприклад, на Павлівку ходить лише один автобус, та й той «Шкільний») до створення свого рятувального загону для боротьби з надзвичайними ситуаціями, правоохоронної системи і т.д. Натомість формально роздули майбутній апарат виконкому до майже 90 осіб, замість попередньо узгодженої кількості у 58.
Степанецька ОТГ
До чого призведе така стратегія «роботи» голови Степанецької ОТГ стверджувати зарано. Та очевидно одне – молодості та амбітних планів сільського голови, які стали принадою для виборців напередодні виборів явно замало для керівництва великою громадою та вирішення проблем, які сьогодні реально турбують людей.
На останок зазначимо, що проблема популізму, «грандіозних планів», «нових підходів», «молодих лідерів майбутнього» здатні вводити виборців в оману. Але час показує, що люди все більше схильні підтримувати тих кандидатів, які мають досвід, встигли зарекомендувати себе конкретними справами, а не «прожектами», дійсно знають, що робити і як робити. Саме таким людям і довіряють громади своє майбутнє, розуміючи, що в інакшому випадку матимуть чергову аферу, в якій йде боротьба за владу та бюджет громади.
https://dzvin.news/yaka-pratsya-taki-j-plody-abo-chomu-odna-hromada-protsvitaje-a-insha-zanepadaje/
- Перегляди
- 7092
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 22
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Взагалі оцінюється робота команди, бо один в полі не воїн,!А якщо команда розбіглась, значит боїться відповідальності. Може не треба було так поспіхом і багато сіл об'єднувати?
То давайте роз'єднуйтесь зі своєю рябою)))
Сьогодні ці ОТГ, які ми відвідали на Полтавщині, поповнюються добровільним приєднанням до них сусідніх сільрад. Люди приєднуються з задоволенням і вірою в перспективу розвитку від головного чинника децентралізації: ОТРИМАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОСТІ В ПРИЙНЯТТІ ПЛАНІВ І ПРОГРАМ РОЗВИТКУ, ПОЗБУВШИСЬ ОПІКИ РДА ТА ОДА. Ці повноваженняня є ціннішими за всі додаткові бюджетні ресурси. Але й нові джерела доходів бюджету та ріст доходів від росту виробництва та обороту фінансів, у тому числі й надходжень податків їм конче потрібний, як кров в судини для забезпечення фінансування енергії їхніх ініціатив на втілення ідей і змін, які покращують життя утворених громад.
Коли члени нашої делегації, утвореної представниками Канева і Лисянки, запитували у керівників громад, як змінилися фінансові потоки надходжень до бюджету від сіл, що приєдналися, і витрати на ці села, то відповісти на такі питання їм було важко цифрами сум. Відповідь була такою, що ОТГ - єдиний цілий організм і всі проблеми її територій є спільними проблемами і спільно вирішуються. Якщо в одному мікрорайоні чи селі в цьому році покращується дорожне покриття, то в іншому вирішується питання вуличного освітлення, у третьому споруджується дитячий майданчик чи проводиться ремонт у дитсадку, або придбавається необхідне навчальне обладнання для школи. А загалом робота кипить і зміни відчуваються на всій території ОТГ. Намагаються нічого не ліквідовувати, не скорочувати, не закривати. Творчо шукають виходів як реорганізуватися, перепрофілюватися. Не бояться прийняти в громаду неперспективне село де в школі залишилося 2 учні. Кажуть школу скоріш за все доведеться таки закрити. Але при цьому ставиться і вирішується завдання, щоб жоден працівник школи не постраждав від втрати роботи, а отримав їй заміну, приміщення школи буде переобладнане для проживання одиноких людей похилого віку, де буде забезпечений за ними догляд. Учні будуть влаштовані на навчання в інших школах і забезпечена адаптація до навчання.
Все це втілюється в життя впершу чергу тому, що громади очолювні великими ентузіастами, лідерами громад, їх досвідченими головами громад, що обираються на посади не вперше. З великим теплом нам говорили про свого голову громади представники Глобинської ОТГ, який зміг організувати створення громади, особисто переконуючи скептиків-противників об'єднання і завоювавши собі довіру, як лідеру, за яким пішли всі інші. Нам передавили від нього вітання і побажання успіів в реалізації децентралізації його помічники-заступники, бо сам Глобинський голова ОТГ перебуває у закордонному відрядженні у Польщі, де вирішує питання отримання допомоги від польських друзів, тому особистої зустрічі з ним у нас не відбулося. У Глобині ми спілкувалися і отримували інформацію від його заступників і членів команди. У тому числі перед нами виступав староста одного з сіл, який говорив, що до кінця дебатів був проти об'єднання, а зараз задоволений тими перетвореннями, які відбуваються завдяки здійсненню об'єднання.
Та яким відкриттям і приємним знайомством, сповненим назабутніми враженнями, є для мене голова Семенівської ОТГ Милашевич Людмила Павлівна. Вчитель за фахам, вона вже 20 років працює в міській раді. На посаду голови обрана п'ятий раз, і живе проблемами громади 24 години на добу. Члени команди нам представляли її: "Наш п'ятизірковий коньяк".
Шкода, що мого тезки О.І. Яременка не було з нами. Думаю, що обміну досвідом від такої поїздки було б достатньо для успішного старту ОТГ. В своєму виступі перед нами Людмила Павлівна наголошувала, що робота по створенню ОГТ: Перше - дуже важка, доводиться долати багато перешкод, неузгоджень законодавчих, ревнощів і опору в кабінетах традиційних структур влади, Друге: дуже цікава, потрібна і корисна громаді, її людям. Для неї друге переважає перше і є важливішим. Тому вона всеціло в цій роботі. А ще потрібна єдність депутатського корпусу і виконкому у стремліннях до успіху. (Семенівська рада ОТГ складається з 26 депутатів, виконком - 12 осіб). Нам було також сказано, що дуже важко бути першими в справах децентралізації, але погано "їхати в її останньогму вагоні" коли тих, хто не об'єднуються добровільно буде об'єднано примусово, видано нормативи на самостійне існування і залишено існувати на власні сили і можливості.
А які чудові заклади нам показали: школу, яка в моїх враженнях залишилася реальною теплою і лагідною другою домівкою як для її учнів, так і для одержимих вчителів, та дитячий садок. На реконструкцію дитсадка ще недостатньо вкладено коштів, але він настільки дбайливо ухожений руками працівників, що вийшов я з закладу з відчуттям великої шани і поваги до тих людей. А шкільні коридори й приміщення переповнені роботами і виробами, виконаними руками учнів під керівництвом вчителя праці і вчителя образотворчого мистецтва. І це наповнення вплинуло на вихованість учнів. Ми відвідали школу в навчальний час. Скрізь тиша, спокій, чистота, порядок і в коридорах ми зустрічалися з ввічливими, привітними дітьми, обличчя яких світилися щастям. Вони радо віталися з нами, чемно пропускали нас, поступаючись місцем в проходах. Приємною була зустріч з вчителем інформатики, якій зараз працює над створенням музею коп'ютерної техніки. Я під враженням пообіцяв поповнити йому колекцію техніки, якщо він приїде до Канева.
Тож нам варто задуматися про втрати, понесені від затримки впровадження процесів децентралізації у себе і дослухатися до поради: не зважати на скептиків, а рішуче здійснювати плани об'єднання, розпочавши з обговорення і здійснення окремих спільних проектів з оточуючими нас селами навіть ще до офіційного утворення ОТГ, як це роблять колеги на Полтавщині. Для цього, Ігоре Олександровичу Ренькас, переходьте до впевненої рішучої позиції лідера перетворень, або Канівщина має зустрічати весну наступного року з іншим лідером. Так як в нашій поїздці за досвідом передових ОТГ Полтавщини були представники депутатських фракцій, які не голосували за створення ОТГ на сесіях Канівської міської ради, я сподіваюся, що скептиків у Канівській міськраді стало менше і наступне таке голосування має бути позитивним. Рекомендую внести питання створення ОТГ на сесію міської ради, не відкладаючи у довгий ящик.
Приклад діяльності влади, з досвідом якої ми знайомилися. У Глобиному працює потужний цукровий завод, який допікав людей значними обсягами жому, яким забруднювалося природне середовище. Влада зобов'язала організувати переробку відходів виробництва і тепер у них побудовано завод по біологічній переробці жому і інших відходів тваринництва, з яких виробляється тепер біогаз та органічні добрива, які упаковуються і продаються, маючи попит у тому числі за межами України. В цей завод вкладені кошти, у тому числі і за рахунок закордонних інвестицій. Але коли стали виробляти газ, то зіткнулися з проблемою: він не відповідав стандартам, які мають забезпечуватися для того, щоб приймати його в загальну магістраль газопостачання. То люди, які не ховаються від проблем, а живуть і працюють над їх вирішенням, замовили та розробили генератор електроенергії, який працює, споживаючи газ з параметрами виробленого в результаті біопереробки відходів. Тепер вони мають поруч з заводом, що переробляє відходи, свою електростанцію, що працює на газу, вироблену цим заводом і виробляє електроенергію в обсягах, що становлять третину потреб Глобинського району.
Чому не зобов'язати "Нашу рябу" вирішити швидко питання біологічної переробки відходів від її виробництва? Сьогодні, на жаль, їм дешевше знайти підтримку в структурах влади своїх інтересів лоббістами утворених нею політичних осередків та окремими представниками навіть в осередках всеукраїнських ліберальних партій. Та все ж на виборах вже спрацьовує людський самозахист. Кого люди "розкусили", як лоббіста шкідливих виробництв, що загрожують вимиранням нації, вони його не обирають.
Тепер дещо на звернення: "...шановний Скорина-ідіть і допоможіть Степанецькій ОТГ, навчіть хоча б правильно готувати і проводити сесії. та планування". Я не сиджу без діла. Більше того, я в свої 72 роки залишаюся надмірно навантаженим обов'язками. Я поважаю О.І. Яременка, як досвідченого фахівця податкового органу. Причому, працюючи там, він не лише принципово збирав належні платежі до бюджету, але й розумів складнощі платників податку, міг дати пораду, як правильно відстрочити, розстрочити платежі, як грамотно виправити помилки, допущені у звітності. Але робота, яку він взяв на себе сьогодні потребує досвіду в сферах, які раніше мало його стосувалися і тому цілком об'єктивно в них він не має досвіду. Тому в значній мірі успіх чи провал залежить від того, хто буде поруч з ним. З ким формується команда. Не в моїх правилах набиватися в команду. Але коли до мене звертаються з серйозними пропозиціями про співпрацю, то ми знаходимо форми такої співпраці. Я член ВО «Свобода» і сьогодні є помічником депутата-свободівця Канівської міськради Сергія Засенка. Голова Канівської міської партійної організації ВО "Свобода" і вся депутатська фракція канівських свободівців в своїй політичній організаційній і депутатській роботі радяться зі мною. Крім того я є заступником голови Правління громадської організаці "Міська лікарняна каса м.Канева" і вся ідеологія роботи цієї організації і повний контроль за її фінансовою діяльністю виконується мною. І поки я дію в цій організації, я даю всім її членам 100% гарантію, що при потребі бути пролікованим стаціонарно в Канівській ЦРЛ та ЦПМСД, у т.ч-лі на денному стаціонарі, їх лікування буде профінансованим і забезпеченим медикаментами в межах, встановлених рішеннями зборів організації. Не є секретом для користувачів сайту, що я очолюю ОСББ, створене власниками житла будинку №184 по вул. Енергетиків (9-ти поверховий будинок в районі "Магніту"). З 1-го травня ми перебрали від ЖЕКу управління будинком на себе і зараз в активній фазі підготовки до зими, проводимо ремонти мереж, готуючись до зими. Якщо держава крім декларацій не лише нарахує субсидії людям на обслуговування житла, а й виплатить їх (борг по субсидіїям і пільгам перед нашим ОСББ вже перевищує 40 000 грн., то ми до зими й вікна в холах та на сходових маршах будинку замінемо на скло-пластикові). Це забирає у мене немало часу. Звернулися до мене й мої друзі, які є членами гаражного кооперативу "Маяк" з проханням допомогти з обліком і звітністю, і я разом з основною роботою в ОСББ ще за сумісництвом працюю в гаржному кооперативі. Всіх прошу використовувати мою працю лише тимчасово і допомагаю освоїти роботу, яку я роблю, і забрати її у мене, але сьогодні люди, які користуються моїми послугами, не готові від них відмовитися, а я теж стараюся бути для них надійним партнером. Звернень від О.І. Яременка щодо участі в роботі його команди до мене не було. Нав'язувати свої послуги я не побіжу, і, як показав вище, засвітивши не всі справи, якими займаюся, не маю на те часу. А ще скажу, що співпраця зі мною можлива, якщо в попередніх переговорах ми дійдемо до спільного бачення стратегії, тактики роботи, її напрямків, цілей і майбутнього результату, якого маємо разом досягати. Я не працюватиму в команді, куди мене візьмуть, але не слухатимуть, ігноруючи без аргументів мої пропозиції, де мене захотять використати в досягненні цілей, яких я не поділяю, яку б матеріальну зацікавленість мені б не пропонували.
Питання ж зовсім не в тому об'єднуватись у колгосп чи ні.
Питання у тому, які люди будуть стояти на чолі всіх цих процесів. Ось що треба обговорювати!
Старим керманичам не довіряють, а нових достойних кандидатур навіть в теорії не видно. Кому збираєтесь довірити долю міста?
Успішність громад залежить не від об'єднання/роз'єднання, а від грамотного керівництва. Треба обговорювати кандидатури майбутніх управлінців!!!
А ми охоче ділимась враженнями від чергової туристичної поїздки в Глобино.
То що робити?
На мій погляд потрібно не відмовлятися потенційним громадам від децентралізації, а формувати і висувати лідерів з рисами і досвідом на прикладах успішних ОТГ. І допомагати у формуванні команд та не ігнорувати позитивний досвід і помилки тих, хто випередив нас на цьому шляху.
Нас намагаються підкупити отриманням ''вольної'' грамоти від Києва за невеличку плату, - об'єднаися в одну громаду з сусідами.
Децентралізація, це незалежність від центру (Київ, Чекаси) при ухваленні управлінських рішень на рівні громади!!! І немає значення об'єднана ця громада чи ні!!!
Нас же намагаються поставити у позу прохача на низовому рівні. Малі громади підпрядковуються (читай - заглядають у рота і очікують милостию) від центру об'єднаної громади!!
За радянських часів у колгоспах була центральна усадьба і приєднані до неї села. Нам пропонують стару радянську ЦЕНТРАЛІЗОВАНУ систему управління, де центральна усадьба має все, а приєднані громади вимушені виконувати роль бідних родичів на утриманні багатого покровителя.
Це ганебна практика і приниження людської гідності.
Про те, що це не відповідає нормам нинішньої Конституції, знає любий студент першого курсу юридичного факультету.
А Олександр Скорина ( всупереч Конституції :-) ратує за оплату медичих послуг через страхову компаію ''Лікарняа каса''.
Всі вже давно з цим змирились, тоді для чого держава нас до цього часу намагається дурити?
Змінюйте Конституцію і проводьте на здоров'я реформи! Так ні....
Київ боїтся, бо для запрвадження змн до Конституції треба проводити всеукраїнський референдум. Ну а що скаже на референдумі простий люд не складно здогадатись. Ось і тиснуть на нас добровільно погоджуватись на ''добровільне'' об'єднання не передбачене в основному законі України.
Тож може не все втрачено? Оновлення життя традиційно проходить етапи подолання труднощів та виправлення помилок. Якщо люди довірили Яременку О.І. цю відповідальну посаду та історичну роль першого голови ОТГ на Канівщині, то мали на це підстави виходячи з аналізу його життєвого шляху. Тепер він має проявити характер і зібрати волю, щоб довіру людей виправдати. Тоді за досвідом впровадження децентралізації поїдуть люди в Степанці.
А змінювати Конституцію, закони і наше життя ми маємо об'єднавши зусилля всіх нас. Не перекладайте це на мене, чи окремі групи людей. В тому, що ми маємо - наші спільні заслуги і спільна вина.
Парадокс.
Ніхто не винний, всі знають як правильно все робити щоб було добре, на любий аргумент і зауваження у нас заготовлена стандартна відповідь, яка нічого фактично не пояснює.
І сидимо в глибокій ж*пі.
(перепрошую, що чесно назвав речі своїми іменами)
Тепер вовчиця може мене забанити на три дні.