Директор КП «Місто» Руслан Болсунов: «Підприємство зароблятиме не лише для себе, а й для всього Канева»
Осінь цьогоріч порадувала канівчан теплою і сонячною погодою. Проте з початком календарної зими - у грудні - до Канева прийшли по-справжньому холодні зимові дні із затяжними опадами та низькими температурами. Комунальникам міста додалося роботи: чистити та посипати дороги, лагодити освітлення, зрізати гілля дерев. Одним із таких підприємств, що займається згаданими роботами, є комунальне підприємство «Місто», яке нещодавно отримало нового директора Руслана Болсунова. В інтерв\'ю \"Дніпровій Зірці\" він розповів про головні завдання та проблеми, що стоять перед комунальниками цієї зими, а також поділився планами на майбутнє.
- Отже, пане Руслане, наскільки готове КП \"Місто\" до цьогорічної зими?
Сказати по-правді, майже не готове. На підприємстві майже немає техніки, якщо не рахувати одного грейдера та двох вантажних автомобілів, один із яких може зламатися у будь-яку мить. Підприємство не має грошей - нещодавно ледве розрахувалися із боргами по заробітній платі. Але досі існують борги підприємства за послуги та витратні матеріали. Ось така ситуація. Ми й зараз змушені брати у борг пальне для грейдера, аби лише прогорнути центральні вулиці мі-ста. Основним джерелом фінансування КП \"Місто\" є бюджет Канева, а його на все не вистачає. Додаткове джерело доходів для підприємства є вивезення сміття з кількох вулиць за тарифом 5 грн. на місяць із помешкання.
А яка зарплата у працівників підприємства?
У прибиральників (переважно, пенсіонерів) мінімальна - 950 грн., у водіїв трохи більша -1200-1400 грн.
Крім розчищання доріг, чим займається КП \"Місто\" зараз?
- Багато чим. Наприклад, встановлюємо новорічну ялинку в центрі міста. А ще замінюємо лінію освітлення по вулиці Шевченка від \"Укртелекому\" до музею Т.Г.Шевченка. Крім того, вирізаємо дерева, чистимо водовідводи, аби уни-кнути проблем, коли потепліє. Взагалі, роботи вистачає. Не вистачає лише фінансування.
То як ви плануєте змінити ситуацію у сфері фінансування КП «Місто»?
Головне завдання, яке стоїть переді мною, як директором, це навчити підприємство заробляти не лише для себе, а й для усього міста. Гадаю для мене, як досвідченого підприємця, це посильна задача. Задумок багато, потрібен лише час для їх втілення. Наприклад, хотілось би повернути і розширити таку сферу діяльності КП \"Місто\" як ритуальні послуги (підприємство займається також прибиранням цвинтарів). Це дасть змогу отримати додаткові гроші до бюджету підприємства. Крім того, варто активізувати роботу із заключенням договорів на прибирання та вивезення сміття з територій приватних підпри-ємців та підприємств Канева. Однак, гадаю, цю роботу буде розгорнуто вже в наступному році, оскільки зараз на це просто не вистачає часу у зв\'язку із зимовими роботами. У власності КП \"Місто\" знаходяться також столярні станки, отримані за благодійним проектом з Німеччини. Що заважає нам на базі КП \"Місто\" створити підприємство з виготовлення столярних виробів? Так що, розвиватися і вдосконалюватися є куди, а як все складеться, покаже час.
Підготував Анатолій Дмитренко
Джерело: \"Дніпрова зірка\"
- Перегляди
- 7913
- Подобається
- 1
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 23
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
"...он стоял на берегу и задумчиво глядел на пенис-
(наступна сторінка)
тые волны...)
прохання до всіх: вичитуйте статті перед опублікуванням
Но, как в одном анекдоте про революцию " Почему, чтобы не было богатых? А мой папенька боролся за то, чтоб не было бедных"
э-э.. а можна по-подробней ?
типа после коньячка не могу никак вникнуть в смысл твого речення..
А чего вы так говорите что Русла, Николенко и Кулишов будут деньги через магазины отмывать? вы уверены в своих словах это называется НАКЛИКОМ и вообще с чего вы взяли что он это будет делать сколько я его знаю он всегда был чист на руку, а вы его обвиняете в краже темболие государственных деньгах.
я его хорошо зная, а что??? есть вопросы.
а это горка писка лежала еще до того как они только смотрели помещения вы сначала узнайте ее происхождения а потом говорите.
Троє прибиральниць стали королевами краси.
Перший конкурс краси серед двірників провів полтавський ЖЕК №4. У ньому взяли участь три прибиральниці — 28-річна Оксана Кисла, 30-річна Анна Щербина і Наталія Гнатенко, 38 років.
— Відбирали найгарніших працівниць, — говорить директор ЖЕКу №4 Лариса Кікоть. — Тих, які, збираючись на роботу на п’яту ранку, встигають зробити зачіску і нафарбуватися. Коли ми вибирали для конкурсу весільні сукні, дівчата ледь не плакали. Вони заміжні, але в пишних білих сукнях на весіллях були не всі.
Перед конкурсом жінки поїхали в салон краси робити зачіски.
— Ми запросили мера, керівників комунальних служб, прийшли працівники нашого жеку, — каже Лариса Володимирівна. — Уявіть — усі зібралися, а дівчат немає. Я тоді була готова крізь землю провалитися, боялася, щоб не сталося нічого по дорозі. Думала, сама зараз одягну весільну сукню і дефілювати піду. Боялася, що передумають. Бо вони сором’язливі, Наталя перед самим конкурсом підходила до мене в кабінет і казала, що роздумала виступати. Я її вмовляла, втішала. І так із кожною.
На конкурсі жінки дефілювали, демонстрували власноруч зв’язані та прикрашені мітли, змагалися в знанні вулиць міста.
— Із цим дефіле можна було ноги поламати, — сміється Анна Щербина. — Ми з дівчатами зовсім заплуталися, збилися і крутилися зовсім не в ті боки, що треба. Чесно кажучи, мітлу легше зробити, ніж дефілювати. Свою я зв’язала з жіночих колготок. Вони добре розтягуються, як резинка.
У перервах між виходом учасниць глядачів розважали діти конкурсанток. Вони поставили кілька сценок і танців. Розказали, що люблять своїх матерів і гордяться тим, що вони роблять важливу роботу.
— Я стала двірником після народження першої доньки Владилени, — каже Анна Щербина. — Не хотіла повертатися на алмазний завод, бо там зарплати маленькі, виробництво шкідливе і графік незручний. Тому шукала іншу роботу. Запропонували піти мести вулиці. Сказали, що в перспективі можу житло отримати. Я не відмовилася, бо можу зранку працювати, а вдень дітьми займатися. Вони і чоловік не соромляться того, що я двірник. Муж фасовщиком круп працює.
Журі не змогли обрати найкращу, тому королевами краси визнали всіх трьох. Щоб головний приз, премію в 750 грн, не ділити, мер Полтави Олександр Мамай вручив ще дві додаткові нагороди по 750 грн від громадського об’єднання ”Наш дім — Полтава”. І роздав по 100 грн усім двірникам ЖЕКу №4.
Мер розповів, що сам три роки працював двірником.
— Коли вчився в інституті, треба було якось заробляти, а знайти іншу роботу ще й з таким підходящим графіком було важко, тому пішов замітати вулиці, — каже Олександр Мамай.
Меру учасниці конкурсу подарували символ наступного року — іграшкового зайця, одягнутого в помаранчеву жилетку двірника.
Наступного дня після конкурсу дівчата нехотя йшли на роботу.
— Відчули себе королевами краси, — каже Лариса Володимирівна. — Поставали втрьох і дивляться на мене. Кажу: конкурс конкурсом, а робота роботою. Ану за мітли і працювати. Вони посміялися і пішли прибирати.
Надія ШТУПУН
Тіпо власть!! Не вздумайте повторять це шоу. Вся область дізнається, що ви дешеві плагіатори.
поддерживаю
Медведеву доложили о мошенничестве на 25 миллиардов рублей в сфере ЖКХ
А в Украине на сколько??? Интересно...