Проща до Тараса
Щороку 22 травня в місті проходять заходи з відзначення річниці перепоховання українського генія Тараса Шевченка. Так й цього року Канів приймав багато гостей з різних куточків України та світу, які приїхали вклонитися та віддати шану Тарасу.
Захід з відзначення 155-ї річниці з дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі розпочався з молебню в Успенському Соборі, який проводив отець Георгій. По закінченню літургії учасники перейшли до пішої ходи «Останнім шляхом Кобзаря» за участі голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка, голови Черкаської облради Олександра Вельбівця, міського голови Ігора Ренькаса, очільників району, апарату міськвиконкому, представників структурних підрозділів та управлінь міськвиконкому, організацій міста та району, школярів та громадськості.
Під Тарасовою (Козацькою) церквою всі бажаючі мали змогу покласти квіти до пам’ятнику козацькому гетьману Івану Підкові, останки якого поховані в одному з православних монастирів під Чернечою горою.
Потому відбулась урочиста церемонія покладання квітів на могилу Тараса Григоровича та літія, яку провели представники різних конфесій.
По закінченню церемонії біля підніжжя Тарасової гори проходила тематична культурно – мистецька програма за участю провідних професійних та аматорських колективів області, міста та району, протягом дня діяло містечко майстрів з виставками робіт народної творчості.
Кожен мав змогу відчути себе справжнім патріотом, пройнятись поезією українського пророка, який залишиться в наших серцях назавжди. Тому перший і найголовніший Шевченків заклик до нас – до тих, хто поніс до кесаря те, що належало виключно Богові: «Не дайте народові жити без віри!».
Прес-центр виконавчого комітету Канівської міської влади
Фото: Олександр Вавілкін
Джерело: сайт Канівської міської ради
- Перегляди
- 7380
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 9
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
І не маєте Ви і в хотіннях Покоряти кривавих катів, Ви смиренні, як вівці у сіннях Після стрижки, кастраційі псів.
"Ми хахли православні. Такими В нас були і діди , і батьки", - Так мудруєте Ви. І з піснями Гречку сієте, мак, буряки...
Мир і сварки. І цар со Юдеї (Римлянином замучений Біг) В хаті вашій у грецькій киреї, Поруч: батюшка цар і батіг.
Малороси- калічені люди, Враже люблять, а рідне-клянуть, І на рідній Землі вони всюди, Мов чужинці зі страхом живуть.
Кров людська, що спотворені має І смаки, і інстинкти, і страх, - Хвалить ката, ярмо прославляє, Її честь - під ногами репях.
Тих рабів, що катів полюбили, Треба разом з катами клеймить. Україну вони оганьбили, Призвичаївшись в ярмах ходить.
Гість з Храму Предків.