Хутро — це жорстоко.
Виробництво хутра вкрай неекологічне, стверджує Олег Андрос, еколог, член НЕЦУ. У природі шкура загиблого тварини розкладається досить швидко, тому для збереження хутра при його виправленні використовується безліч токсичних речовин: формалін, похідні кам'яновугільної смоли, масла і фарби на основі цианіду, каустик, тощо. Викиди звіроферми отруюють прилеглі території на кілометри, забруднюючи грунт, воду і повітря.…
Хутро — це неетично. Для отримання однієї шуби вбивають: 18 бобрів, 100-250 білок, 55 норок, 27 єнотів, 170 шиншил, 25 видр, 8 тюленів, 60 куниць, 18 лисиць, 50 тхорів, 18 собак, 25 котів, і це лише деякі тварини, яуких забивають на хутро. Особливою жорстокістю відрізняється вбивство новонароджених дитинчат тюленів та виготовлення каракулю і каракульчі, заради яких ще ненародженого ягня вирізають з живота матері. Загалом, заради хутра щорічно вбивають більше 100 мільйонів тварин.
Хутро — це жорстоко. Процес виготовлення хутра завжди жорстокий. Від 15 до 30% всього хутра, що надходить на ринок, добувається полюванням з капканами. Як правило, потрапивши в пастку, тварина помирає повільною, болісною смертю протягом декількох днів. Що ж до звіроферм, тварини все життя утримуються в тісних клітках в жахливих умовах, і всі вони, без винятку, божеволіють. Для забою тварин використовують найжорстокіші методи: ін'єкції отрути і паралізуючих речовин, пропускання струму через задній прохід або статеві органи, отруєння газом, удушення, перелом шийних хребців або черепа. Часто тварин злегка оглушають і з ще живих здирають шкури. В результаті ми отримуємо шубу, оброблену десятками отрутохімікатів, та сотні обесшкуренних тілець, скинутих вкучу — розкладатися на сонці.
Незважаючи на поширений міф про те, що хутро є найбільш теплим матеріалом для верхнього одягу і незамінне в наших погодних умовах, насправді термічні характеристики хутра значно поступаються термічним характеристикам альтернативних матеріалів. Зокрема, полярники ніколи не беруть в еспедіціі хутро, про що під час акції розповіла учасниця полярних експедицій, Ірина Микитюк
Хутряна індустрія небезпечна для життя людини. До складу формаліну входить формальдегід (40%) і метиловий спирт (8%), крім того, при виробництві хутра використовують такі речовини, як нафталін, бензол, толуол, ціанід і багато інших, більшість з яких є найсильнішими токсичними отрутами, канцерогенами і мають ряд негативних наслідків для здоров'я людини, навіть змінюючи генетичний матеріал людини. Так, було виявлено, що частота захворювання на лейкемію серед тих, хто живе недалеко від дубильної майстерні, в 5 разів вище середньої.
На прикладі витрат їжі для виробництва однієї-єдиної шуби — 3,5 тонни — зоозахисники продемонстрували абсурдність цієї системи: так, кожна третя дитина в світі помирає від голоду, а 200 мільйонів дітей сьогодні хронічно недоїдають. Але замість того, щоб віддати цю їжу голодуючим дітям, виробники хутра згодовують її тваринам, приреченим стати предметом чийогось гардеробу.
Виробництво хутра не вигідне ані з точки зору екології, ані для людства, а високі ціни на хутро роблять його елітним товаром, який підкреслює статус і соціальний стан індивіда, і тим самим поглиблює економічну нерівність, легітимізує і схвалює соціальну стратифікацію. Воно вигідне лише для виробників хутра, перш за все — безответсвенних великих корпорацій, для яких виробництво хутра є лише однією зі статей доходів.
Альтернативи одягу з хутра, не пов'язані з жорстокістю, за термічними, естетичними, економічними, екологічними і багатьма іншими характеристиками значно перевершують хутро. Важке, огрядне хутро, що набухає від вологості, давно вже не вважається незамінним засобом захисту від холоду, поступаючись за якістю сучасним матеріалам. Нові технології дозволили створити теплий, екологічний і елегантний одяг на основі штучних утеплювачів — холлофайбер, тінсулейта, холлофіла, квалофіла, поларгварда, файбертек, шелтеру, ізософта, термофінна та ін. Один з новітніх напрямків у світі екологічних і етичних технологій — утеплювачі на основі рослинних волокон (льон, джут, кокосове волокно, кропива, сизаль, коноплі, рами, бамбук, соя та ін.). У порівняльній таблиці застарілих (таких як хутро, пух, пір'я) і сучасних утеплювачів зоозахисники докладно відобразили всі переваги етичних матеріалів.
- Перегляди
- 7635
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 29
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Згадалося,що під Каневом таки збираються будувати ту звіроферму і не попрощалися до цих пір з тою ідеєю
Є в мене зимові куртки та коли мороз понад 10, то тільки в шубі тепло. ш
Ферма в нашій місцевості звісно не треба, вистачає ряби.
Хутро не подобається? Не носіть!
А ще не їжте м'яса, яєць та молока. А ще не Давайте все це дітям, бо цих тварин вбили, в курки яйце відібрали, а молоко не дали телятку. Тільки потім не жалійтесь, що внуків не буде.
У мене все.
Правда, не замислювалась, як пух у качок збирають... Можливо, коли вони вилінюють?
А тушки буде Альф їсти, пам'ятаєте той серіал?
Їх забивають на м'ясо!
Інше взуття також шкіра.
Ну я ж страшна і кровожерлива вовчиця))
Ви мою шубу бачили?
Ні, дякую. Я більше по кулінарній частині виступаю :-)
А тушки норок просто викидають, в крайньому разі, на борошно переробляють.
В загалі тема не про то була. І в більшій кількості випадків шкіряна взуванка - це свиняча шкіра,шкіра великої рогатої худоби і тому подібне. З них шкіру знімають після вбиття. А тут йдеться про інші випадки
Базовий закон економіки - попит породжуе пропозицію.
А та полеміка, яку ви тут розвели, ні до чого не призведе
Якщо після прочитаного 100 людей задумається,а три відмовляться від такого хутра то вже є результатом!
Та мене особисто більше вразило виробництво та ферми і шкода від них . От і все
Вони крису чи мишу можуть не їсти,але ловлять,бо це в них природою закладено
Але тут зовсім інший випадок.