Канівська ГАЕС – що ми про неї знаємо?
22.10.2007
14-16 жовтня 2007 р. група представників українських громадських природоохоронних організацій провели інформаційно-просвітницький тур по району планованого будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції (Канівської ГАЕС).
Метою туру було вивчення соціально-екологічної ситуації в районі будівництва і його околицях, а також стану поінформованості про це будівництво місцевого населення та орга…
Необхідність проведення такого туру була викликана відсутністю належної інформації, щодо розмороженого у 2005 р. проекту Канівської ГАЕС, а також тим, що рішення по проекту приймаються із численним порушенням норм законодавства України та міжнародних конвенцій.
„Громадські природоохоронні організації і незалежні експерти вважають проект ГАЕС технологічно застарілиим, економічно невиправданим і таким, що має значні техногенні, екологічні та соціальні ризики, як для Канівщини, так і для всього басейну Середнього і Нижнього Дніпра”, – говорить Віктор Мельничук, виконавчий директор Національного екологічного центру України.
ГАЕС – не є самостійним джерелом енергії. Єдиним її завданням є збереження енергії, виробленої іншими джерелами і її вивільнення у час пікових навантажень в електромережі. При цьому, енергія, яка витрачається на закачування води у верхній басейн, на висоту понад 100 м (насосний режим) є більшою, ніж на функціонування в турбінному режимі, з втратою 25-30% енергії. Самі гідроенергетики вважають, що економічний ефект від ГАЕС можна буде виявити лише у складі загальних прибутків, отриманих від функцірнування усієї об’єднаної енергосистеми. У той же час, на будівництво планується витратити близько 1,5 млрд. доларів. При цьому будуть зруйновані чи пошкоджені значні території, знищені унікальні природні ландшафти та ресурси, археологічні цінності, значно знизиться рекреаційна та туристична привабливість регіону. І офіційні і незалежні експерти проекту відзначають надзвичайну складність геологічних умов в районі будівництва, наявність активних зсувних та ерозійних процесів. Як наслідок – небезпеку катастрофічних витоків води з верхнього басейну ГАЕС (бл. 17 млн. куб. м. води, яка у разі руйнування басейну впаде у Канівське водосховище з висоти 180 м і може спричинити катастрофічні руйнування, у тому числі й основної греблі Канівської ГЕС).
Також очікується вторинне радіоактивне забруднення води в Канівському і Кременчуцькому водосховищах внаслідок постійного (двічі на добу) перерозподілу накопичених тут з часів аварії на ЧАЕС радіоактивних намулків, внаслідок функціонування ГАЕС. Особливо небезпечним це виявиться для тих міст, які забезпечуються питною водою безпосередньо з Дніпра (Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя та ін.). Вторинне радіоактивне забруднення, буде мати не лише місцевий негативний вплив, але як мінімум загальнорегіональний. Спостерігатиметься також посилений розмив берегів водосховищ. Очікуване підтоплення грунтів може негативно вплинути на умови життя населення та його доступ до питної води.
„Проект наразі подано на розгляд до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) з метою переконати банк виділити державі кредит у 630 млн. доларів під це сумнівне будівництво. Решту 950 млн. доларів хочуть взяти з державного бюджету, тобто з податків громадян, власне як і гроші на виплату цього кредиту та відсотків по ньому.” – говорить Ірина Головко, координатор Міжнародної мережі нагляду за діяльністю банків у сфері впливу на довкілля „CEE Bankwatch Network”, – „Ніхто навіть не пробував порахувати співвідношення між сумнівними вигодами від проекту та знищенням природних територій, втратою якісної питної води та рекреаційних ресурсів, змінами умов життя людей.”
Найбільший вплив ГАЕС матиме на населення прилеглих до району будівництва сіл (с. Бобриця, Пшеничники, Григорівка), тому впродовж туру екологи найбільше уваги приділили саме спілкуванню з жителями цих населених пунктів. Як виявилось рівень поінформованості населення щодо проекту та його ризиків є низьким, проте навіть уже наявної інформації було достатньо для стурбованості мешканців цим будівництвом. Було встановлено, що представники громадськості не були належним чином інформовані та не приймали участі у громадських слуханнях, що, відповідно до закону, мають бути проведені замовником будівництва. Жодних матеріалів по проекту будівництва не отримали навіть запрошені на слухання голови сільських рад району, що так само є грубим порушенням законодавства. Місцева влада не має жодної офіційної інформації про проект, його вигоди та ризики.
„Усього декілька людей в Україні крадькома, без згоди громадян України, без належного інформування громадськості та влади Черкащини, прийняли безальтернативне і авантюрне рішення про відновлення добудови ГАЕС. Населення і владу області було фактично позбавлено можливості вибору власного шляху подальшого розвитку регіону. Місцева влада і природоохоронні органи лише покладаються на сумнівний висновок Держекоекспертизи, підготовлений з порушенням процедур та таємно від зацікавленої громадськості”, – говорить Сергій Федоринчик, керівник Інформаційного центру Всеукраїнської екологічної асоціації „Зелений Світ”.
За наявного низького рівня обізнаності думки місцевих жителів щодо корисності для них цього будівництва розділилися. Частина населення висловлюється проти будівництва, говорячи про небажання мати зруйновані околиці, розмиті береги та підтоплені грунти. Водночас частина населення сподівається знайти на будівництві роботу, і ці люди переважно не виказали обізнаності та розуміння ризиків пов’язаних із проектом.
Для того щоб надати місцевим жителям більше об’єктивної інформації про проект, який безпосередньо впливатиме на їх здоров’я та умови життя, учасниками туру було підготовлено та розповсюджено кілька сотень інформаційних листівок про ризики проекту Канівської ГАЕС, а також про те, як захищати свої екологічні права. Головам сільських рад, Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища та екологічній інспекції Черкаської області передано пакети документів про ГАЕС, підготовлений громадськими природоохоронними організаціями та незалежними експертами.
Громадські організації та об’єднання, представники яких взяли участь у турі:
– Національний екологічний центр України (НЕЦУ);
– Міжнародна мережа CEE Bankwatch Network;
– Інформаційний центр УЕА “Зелений Світ”;
– Черкаська обласна організація “Зелений Світ”;
– Молодіжне відділення НЕЦУ;
– ДНЕЦ “Романтик”, м. Суми;
– Асоціація “ЕкоСвіт”, м. Черкаси.
Інформаційно-просвітницький тур було організовано в рамках громадянської кампанії проти побудови Канівської ГАЕС, що координується Національним екологічним центром України / CEE Bankwatch Network, за участі Дніпровської басейнової робочої групи Української річкової мережі НУО.
За детальнішою інформацією звертайтесь до Ірини Головко, Національний екологічний центр України.
E-mail: iryna at bankwatch.org
Тел. 8044 494 03 54
http://necu.org.ua/whatweknowaboutkgaes/
- Перегляди
- 3467
- Подобається
- 1
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 23
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Громадськість проти фінансування Дністровської ГАЕС Всесвітнім Банком
04.04.2007
4.04.2007 біля офісу Світового Банку відбулася акція протесту проти фінансування Всесвітнім Банком Дністровської Гідроакумулюючої Електростанції, підготовлена Центром досліджень проблем громадянського суспільства, Національним екологічним центром України, Всеукраїнською екологічною лігою, МГО „БАСТА”, громадською ініціативою „Об‘єктивна реальність”, громадським рухом „Нові ліві”, CEE Bankwatch Network.
Організатори акції вважають, що Світовий Банк має відмовитись від фінансування проекту побудови ДГАЕС, адже техногенні ризики, а також екологічна та соціальна небезпеки, пов’язані із запуском станції значно перевищують економічну доцільність запуску ГАЕС. „Проект будівництва ДГАЕС є безглуздим, бо він небезпечний та збитковий” – заявив представник організаторів акції Ігор Новиков.
ГАЕС- це не джерело енергії, а лише акумулятор, що накопичує енергію у години відсутності споживання та віддає для покриття пікових навантажень у мережі. При цьому, технологія гідроакумулюючих станцій є низько ефективною, адже під час роботи забирає з мережі на 25-30% більше електроенергії, ніж потім повертає назад.
Учасники переконані що проект ДГАЕС має ряд економічних, екологічних, соціальних, правових та політичних недоліків:
1. Зниження рівня води у пониззі Дністра, що може призвести до катастрофічних наслідків для плавневої системи Дністра, що знаходиться під охороною Рамсарської конвенції, а також викличе проблеми з питною водою у Одеському регіоні.
2. Підставу для можливої великомасштабної техногенної катастрофи дають підвищена сейсмічність у 6-8 балів за Ріхтером у районі будівництва, нестійкі ґрунти, зсувонебезпечність та той факт, що всі гідроспоруди комплексу вже мають тріщини.
3. Серед соціальних наслідків – відчуження сільськогосподарських земель, очікуване підтоплення земель та колодязів з питною водою та будівель у районі комплексу, що вже відбулося в районі Ташлицької ГАЕС.
4. Крім того через територію ДГАЕС проходить державний кордон України з Молдовою, який досі є невизначеним. У зв’язку з цим, молдовська сторона претендує на 20% акцій Дністровської ГАЕС. Викликає подив готовність уряду та Банку вкладати кошти у проект з невизначеним майбутнім. Спершу уряд мав би вирішити політичні протиріччя з Молдовою.
5. Проект не відповідає українському законодавству про доступ до інформації та екологічну експертизу, а також підписаним Україною міжнародним конвенціям про доступ до інформації та про транскордонний вплив, що його несе проект для екології Молдови.
Як заявила координатор CEE Bankwatch по Україні, Надія Шевченко, акція також має на меті привернути увагу до нерозбірливості міжнародних банків розвитку у виборі проектів для фінансування. Це, зокрема, призводить до того що такі проекти не приносять очікуваних позитивних змін, є далекими від ефективності через що неспроможні повертати кредити що в результаті збільшує зовнішній державний борг України.
18.08.2010
Добудова Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, на яку уряд виділив гроші у липні, є неефективною та затопить частину унікального заповідного каньйону.
«Виділення зараз грошей на добудову Ташлицької гідроакумулюючої електростанції – недалекоглядний і сумнівний у багатьох відношеннях крок», – каже Ярослав Мовчан, завідувач Лабораторії екобезпеки НАУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Він вважає, що добудова ТГАЕС є небезпечною і непотрібною у сучасних умовах, натомість дуже нашкодить природі регіону, об’єктам природно-заповідного фонду (регіональному ландшафтному парку «Гранітно-степове Побужжя» та національному природному парку «Бузький Ґард»), які виявляться частково затопленими в разі продовження добудови станції, а також спровокує нові загрози і ризики для регіону.
Основна ідея роботи ТГАЕС – підйом води (мільйонів кубометрів) з водосховища на висоту майже 100 метрів, зберігання у спеціальній верхній водоймі, і спуск її у час «пікових навантажень»: вранці та ввечері, коли люди використовують багато електроенергії. Друга функція, яка не афішується проектантами – охолодження блоків Південноукраїнської атомної електростанції.
«Для постійного охолодження блоків АЕС потрібно використання значних водних ресурсів – понад 40 тисяч тон очищеної води на кожен блок щогодини!.На Південноукраїнській АЕС немає такої кількості води, тому кожного літа один з блоків зупиняють, нібито для профілактики. Крім того, на цій АЕС встановлено найстаріший в світі, експериментальний блок ВВЕР-1000 так званої «малої серії 302». У 2012 році його термін експлуатації завершиться. Строки використання інших двох блоків завершуються у 2015 та 2019 роках. Тому необхідності у дорогій добудові ТГАЕС немає», – каже експерт з енергетики Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.
Добудова ТГАЕС спричинить затоплення сотень заповідних гектарів, – каже голова НЕЦУ Ігор Сіренко.
«Продовження будівництва призведе до чергового підняття води в Олександрівському водосховищі. А тут, окрім унікальних кам’янистих та степових ділянок, розташовані сотні пам’яток культури – трипільської, античної, скіфської, часів Київської Русі. Частина будівельного майданчика навіть розташована на козацькому кладовищі», – каже Сіренко.
«При подальшому піднятті рівня в Олександрівському водосховищі зникне острів Ґардовий, який дав назву Буго-Ґардовій паланці Війська Запорозького і тісно пов’язаний з історією запорізького козацтва. Уже зараз, коли вода тримається відмітки трохи менше 16 метрів, острів Ґардовий майже під водою. При піднятті води у водосховищі і острів, і Ґардовий поріг будуть затоплені остаточно», – коментує директор національного природного парку «Бузький Ґард» Владислав Артамонов.
«Сьогодні уся Європа обирає невеликі мобільні пристрої для маневрових цілей, розвиває нетрадиційну та комбіновану енергетику, комплексно використовує енергію вітру, сонця, надр, біоматеріалів, розсіяного тепла. У світі підвищують ККД агрегатів, а не будують нові, та ще й за застарілою технологією. Україні нема потреби затоплювати парки, щоб добудувати «монстра», який уже за кілька років стане непотрібним. Потрібно звернутися до нових технологій і розвивати енергетику раціонально», – підсумовує Ярослав Мовчан.
Нагадаємо, 14 липня 2010 року Кабінет міністрів України прийняв рішення про виділення 265 мільйонів гривень на добудову Ташлицької ГАЕС.
Довідка:
Ташлицька гідроакумулююча станція (ТГАЕС) разом із Олександрівською гідроелектростанцією та Південноукраїнською атомною електростанцією формує Південноукраїнський енергетичний комплекс. Будівництво ТГАЕС розпочалося у 1981 році. Після кількох років будівництво припинилося через протести місцевих жителів, екологів та науковців: зведення станції в рамках базового проекту експертиза Держплану СРСР визнала небезпечним. У 2002 році після розпорядження Кабінету міністрів України будівництво поновили. Із запланованих шести гідроагрегатів ТГАЕС було побудовано два (2006 і 2007 роки). Тепер влада планує добудувати інші чотири агрегати.
Згідно розпорядження КМУ №342-р від 17.06.2002, яким було прийнято рішення про добудову ТГАЕС, загальна вартість добудови складає 2,353 мільярди гривень.
За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:
Ігор Сіренко,
Голова Національного екологічного центру України
044 238 62 60
i.sirenko AT gmail.com
Ярослав Мовчан
Завідувач Лабораторії екобезпеки НАУ
050 386 77 39
yaroslav.movchan AT gmail.com
https://petition.president.gov.ua/petition/20569
І показує:
Голосування йде мляво - до закінчення голосування залишилось 77 днів.
Ймовірність, що петиція набере потрібну кількість голосів досить сумнівна. Але варто спробувати, долучайтеся!
Перевірку пройти можна по ідентифікаційному коду - але це займає до 2-х робочих днів, але без баківської картки, лише такий варіант.
http://www.kaniv.net/news.php?p=59938
І прошу не для себе,а для тих,кому складно підписати( складно розібрати що до чого). То може хтось розпише всі три варіанти реєстрації на сайті президента для того ,щоб підписати петицію.
Ціль же у нас одна- набрати 25000 підписів
Але не "на українській"
Дійсно на мою думку найпростішим варіантом для перевірки особи підписанта, що реєструється на сайті для підписання петицій, є надання ідентифікаційного коду. Він практично у кожного вже є - вказуєте його у формі і не потрібно заморочуватися з інформацією банківських реєстрацій. Сайт правда бере тайм-аут до 2-х діб на перевірку, але на практиці перевірка відбувається за кілька годин і на вашу електронну пошту приходить посилання, через яке ви вже зможете підписати петицію, як зареєстрований на президентському сайті користувач. Причому можете підписати не лише петицію, яка нас цікавить в цьому обговоренні, а й інші, які вважаєте за доцільне підтримати. Для цього на сторінці обраної петиції про заборону відновлення будівництва Канівської ГАЕС вгорі тисните на "ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ" біля герба - тризуба і Вам відкриється список всіх петицій: вибирайте ті, що Вас зацікавили і підписуйте. Для підтримання петицій в майбутньому Вам вже не потрібно буде реєструватися. Збережіть лише для входу на сайт президента в майбутньому обрану при реєстрації адресу електронної пошти і пароль, вказаний вами при реєстрації на президентському сайті.