Перестало битися серце патріота України….

Канівський волонтерський центр з глибоким сумом повідомляє, що вчора помер наш найстаріший волонтер, помічник і порадник Володимир Іванович Третьяков.
Ця людина – це український скарб, душа і совість нашої країни. З перших днів роботи центру, а це з початку лютого 2015 року, Володимир Іванович і його син Олександр допомагали нашим канівським бійцям. Весною і літом треба було терміново плести маскувальні сітки, не вистачало тканини відповідного кольору, прийшлося фарбувати постільну білизну та все те, що приносили люди. Цим займалися у своєму дворі Володимир Іванович і Олександр. Люди питали у них, що це за білизна висить у дворі зеленого та коричнєвого кольору. Вони використали всі свої запаси дров на фарбування тканини. Буржуйка стояла в дворі, літо було дуже жарке. Володимир Іванович кроїв і шив хлопцям літню білизну, подушки. Після смерті дружини в червні минулого року, Володимир Іванович повністю переключився на роботу волонтера. Він замінив свого сина Олександра, який пішов літом 2015 року добровольцем в АТО. Коли настала осінь, а потім і зима, Володимир Іванович почав шити теплі рукавиці та сидушки для танкістів і піхоти, балаклави. Десятки наших бійців він зігрів своєю працею. Кожний день він приходив до центру, брав завдання і до ночі шив в своїй хаті на одинці. Нещодавно він нам сказав, що всі голки вже зламалися, тож дівчата допоможіть. Так було і вчора, він пообіцяв прийти після обіду. Але не судилося . На зупинці біля кінотеатру йому стало зле. Люди викликали «швидку допомогу», але в лікарні він помер. Всього 20 днів не вистачило Володимиру Івановичу до 80-ти річного ювілею. Світла пам'ять про Володимира Івановича Третьякова залишиться в наших серцях. Хай земля йому буде пухом….

Канівський волонтерський центр допомоги воїнам АТО