Протест
21 січня 2016 року
о 12ºº
на Тарасовій горі традиційні заходи по вшануванню пам’яті
Олекси Гірника,
що самоспалився 21.01.1978
в знак протесту русифікації України
Запрошуються всі бажаючі.
Збір на 11.30 під Тарасовою горою
Канівська МПО ВО „Свобода”
Канівська РПО ВО „Свобода”
Канівська міська організація ОУН
- Перегляди
- 7710
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 3
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Де відео-зйомка сесій міської ради ?
У новому регламенті її не передбачено.
Ви же там тужилися з цього приводу - зображали свою турботу та розуміння.
http://kaniv.info/theme/video-zjomka-sesij-miskoji-radi.4556/page-2#post-29056
Де протести та збір підписів серед мешканців міста - коли вперше висинули Ткаченко на посаду секретаря ?
Де звернення до Тимошенко з цього приводу - коли вона втрачала здоров'я у тюрмі - ткаченко, об'єднавшись з партією регіонів - ініціював незаконне надання землі кооперативу "Дніпрові сади" ?
Де протести, що місто завалено снігом - до бюджету Канева не надходять гроші, закладені у акциз вартості пального, а міський голова у грудні підписує платіжку на 80000 грн. щодо ремонту кабінету ?!
Де у мережі, для ознайомлення - ваші звернення ?
Де ви заохочуєте громаду діяти в інтересах громади та України ?!
Взагалі, йдіть до біса.
Щоб дати данину Гірнику О., Чупилці А. та іншим - не потрібно чекати якоїсь конкретної дати - треба щоденно, публічно робити справи - щоб місцевим пройдисвітам, які за сьогоднішніх обставин, опинилися при владі в місті - жилося важко.
***
Йому моя присвята:
Пам’яті Олекси Гірника
Які найвищі цінності людини,
Коли вона живе мирським буттям?
Що найцінніше в світі для країни,
Щоби за неї – заплатить життям?
Коли за незалежність Батьківщини
Просиш у Бога – сил, не каяття,
Та щоб за вільну Неньку-Україну
Віддати серце, душу і життя?..
…Січнева ніч морозна і глибока,
Снігами – замітає всі стежки,
Та, лише, людська постать, одиноко,
Долає шлях у роздумах тяжких.
Ось і вона, свята Гора Чернеча,
Подолана дорога – довга путь,
Гордо розправив свої мужні плечі,
Ступив на східці, що увись ведуть.
І що роїлось у думках людини,
Яка несла у серці безліч ран?
Усе життя постало в ті хвилини,
Ніким нескорений його душевний стан.
Нарешті – він дістався до Вершини,
Дійшов – до заповітної мети:
Став перед Батьком й Богом – на коліна:
«Прости, Тарасе, Господи, прости!
Простіть за те, що вже не зміг терпіти
Зневолення моєї України,
В покорі вражій – я не можу жити :
Своє життя – віддам за Батьківщину!
Простіть мені за грішну, щиру душу,
За серце, розшматоване в руїни,
Бо лише так – протестувати мушу
За гноблення моєї України!
Прости, дружино, і сини – простіте,
Що вже не буду з вами більше жить…
А буду з неба, із безмежжя світу,
Лиш подумки із вами говорить»…
Останні кроки – горді і невпинні,
Останній погляд – в далечінь Дніпра…
І… смолоскипом запалав: « За Україну!
Хай ворог – згине, воля – не вмира!»
Із тіла – сажа впала… на стежину,
А сніг навколо – кров'ю окропився…
В Соборну ніч – за волю України
Олекса Гірник з Калуша… спалився…
18.01.2010
Віра Носенко, Лауреат імені Максима Рильського.
( 21 січня 1978 року в Каневі спалився за Україну Олекса Гірник із Калуша Івано-Франківської області. Указом Президента України від 18 січня 2007 року присвоєно звання Героя України.)