Чому ми робимо саме так
Останнім часом по місту ходять чутки про те, що ми хочемо посаду директора в КП «Місто. Офіційно заявляємо, що я, голова Канівської організації Радикальної партії Олега Ляшка Олександр Корнієнко, та мої однопартійці не претендують на цю посаду. Скажу більше, наша найголовніша мета – це навести лад в усіх комунальних підприємствах міста, щоб вони працювали ефективно та прозоро. Для того, щоб щось змінити на краще, місту потрібні кардинальні зміни. І для цього ми висуваємо на посаду секретаря міської ради нашого однопартійця та досвідченого юриста Шишку Руслана Івановича. На жаль, йому не вистачило одного голосу на останньому голосуванні на установчій сесій міської ради. Мабуть хтось не хоче, щоб досвідчений юрист зайняв цю посаду і всі кулуарні слухи потрібні цьому «хтось» щоб очорнити Радикальну Партію Олега Ляшка в очах суспільства.
І найголовніше. Ми не забуваємо обіцянок, які надавали виборцям і зробимо все, щоб всім мешканцям міста Канева було комфортно та затишно проживати в нашому славетному місті Каневі.
- Перегляди
- 6684
- Подобається
- 9
- Не подобається
- 2
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 44
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Шкода що новим людям в міській раді "вставляють палки в колеса"!
Як тепер Васёк поянить, що Радикали проголосують за будь-кого, якщо їм віддадуть КП "Місто", якщо на посаду секретаря пішов кандидат від їхньої партії?
І останнє, що хотілося б дізнатися, а хто ж меру потрібен, якщо "старі" не такі, "молоді" не такі, "освідчені" теж не такі? Які ж тоді для мера "такі"?
Для мене велика новина - виходить тільки посада секретаря міськради в особі Р.Шишки може радикально змінити роботу комунальних служб міста.Якщо тільки в цьому радикалізм міського осередку РПЛ, то глибоко сумніваюся в досвідченому підході такого юриста до даної посади.
А може Ви хочете радикальних змін в оргроботі секретаріату міськради, комітетів та в цілому роботі депутатського корпусу ? - все ж таки наша держава згідно Конституції парламентсько-президентська.То чому так скромно мовчите?
А ти букви знаєш? Чи ти вмієш лише відео у всі блоги тикать?
Пане Haydamako, досить вже постити заказушне відео, краще б з'їздили в Київ та особисто поспілкувались з тим, кого Ви так поливаєте брудом.
Сподіваюсь, наші канівські рпл'овці доведуть, що люди не дарма їх обирали. Потрібен лише час, аби тільки менш заважали.
Кроме того, ваша личная неприязнь к голове РПЛ Канева известна давно и не только к нему. Может надо в себе недостатки поискать, а топом другим на недостатки указывать, а то у вас PAZITIV все не такие - одна вы "хорошая" и "PAZITIVная".
Посилання на передвиборні агітки недостатньо. На окрузі, де його обирали частина виборців можливо звернула увагу на ті матеріали. Але його обирав далеко не весь Канів. Сподівання Удару на те, що він потягне цю справу теж лише декларація, а не переконливі аргументи.
Олександре Корнієнко! Ваша позиція в отриманні посади секретаря, як одного з важелів щоб щось міняти, викликає лише пересторогу в доцільності обрання вашого побратима. На посаду секретаря одна з фракцій має віддати в жертву свого депутата, який з бійця за виконання програм та обіцянок фракції має стати організатором роботи всього депутатського корпусу та кожного депутата. Секретар не повинен підпорядковуватися лідеру фракції "тягнути ковдру" на виконання її завдань, а має направити свою діяльність на забезпечення можливості реалізуватися кожному депутату, в тому числі в питаннях, які секретар не поділяє і не підтримує своїм голосом, але вони відповідають правам депутата, фракції, комісії. Крім цього серекретар помічник і заступник міського голови.
Так само зробили висновки й ті, хто не обрав Вас, пане Скорино, депутатом міської ради сьомого скликання. Я бачу, і Вас напрягли РПЛ підковирювати "палкі шанувальники".
Все ж таки маю надію, що наступне засідання першої сесії Канівської міської ради завершиться обранням нового секретаря, який хоче і може працювати на благо міста.
Як кажуть:"Не Ваша посада, вот і біситесь"
Зробіть місто кращим!!!!
Вам наша підтримка на наступних виборах.
Я проходячи мимо міськвиконкому часто спостерігаю як Ви спілкуєтесь з Пантелішиним, Ренькасом та Коломійцем і більше ні з ким іншим, при цьому Гамалій і члени вашої партії стоять осторонь. Виникає закономірне питання, чому ваші однопартійці від Вас відсторонилися.
І останнє - Олександр Скорина, а Ви намагалися хоч раз самі поспілкуватися з Шишкою чи ні. Якщо так, то чому до цього часу викладаєте чужі думки, якщо ні - то що Вам заважає з ним особисто поспілкуватися, Ви ж з ним пересікаєтеся в міськвиконкомі?
Я учасник установчого з'їзду Народного Руху України у 1989 році в Києві і до 2005 року представник керівного органу Черкаської обласної організації НРУ. Я був депутатом Черкаської обласної ради і Канівської міської ради перших скликань, був членом виконкому міської ради на пропозицію міського голови Фролова В.С., а коли мене обирали колеги-депутати міської ради секретарем ради у 2014 році, то я був депутатом міської ради і брав участь у нашій спільній роботі міської ради з листопада 2010 року, то ж депутати мене добре знали. Але, якби інформація про мене цікавила тих, хто мав визначитися в голосуванні, я б її надав. До речі, я був депутатом шостого скликання від ВО "Свобода", але запропонований на посаду секретаря був не однопартійцями, а депутатами інших партійностей. Сесію, на якій я був обраний секретарем ради, ми проводили вже не маючи ні міського голови, ні секретаря ради і я був обраний депутатами спочатку ведучим сесії, а потім вже після двух турів таємних голосувань по виборам секретаря ради, був обраний секретарем ради у 3-му турі. Тож ситуація з обранням секретаря тоді була зовсім іншою.
Тут я радив надати інформацію про депутата Шишку Р.І., бо якщо для однопартійців його досвід і професійні знання може є відомими, то вони не є таким для загалу. Хто бачив і знає його в публічній політиці? Тому я дав пораду дати більше інформації не стільки для мене, як для його колег- депутатів 7 скликання, які голосуванням мають визначитися в сесійному залі, кого обрати секретарем. Для того, щоб вибір їх був свідомим по діловим якостям і досвіду людини, а не по міжпартійним торгам і компромісам. Не хочете цього робити — Бог і громада Вам суддя.
У минулому скликанні я був депутатом міської ради, обраний не по мажоритарному округу, а по партійним спискам. Коли партійна організація за законом визначала черговість кандидатів в списку, я, на той час не маючи партійного членства в ВО «Свобода», був поставлений друзями-націоналістами у партійному списку другим, відразу за керівником партійної організації. Бо свободівці добре знали мене, довіряли мені, і довіряють сьогодні. Бо першими членами партії ВО «Свобода» були мої друзі українські націоналісти, члени громадської націоналістичної організації ОУН, яку я очолював на Черкащині до грудня 2013 року та був членом Проводу ОУН у Києві, і які свій націоналістичний світогляд формували за моєї участі. В кінці ж 2013 року я попросив друзів звільнити мене від керівних функцій в ОУН і передав ці обов'язки молодшим друзям. Лише це дало мені внутрішнє моральне право визначитися з власним партійним членством. Тож тепер і я член партії ВО “Свобода”. Нажаль, члени ОУН не об'єднані в одну партію, а мають різне партійне членство. Тому я в період, коли був лідером націоналістів області, зберігав собі позапартійний статус, щоб бути рівнодоступним своїм друзям, незалежно від їх партійності і спрямовував свої зусилля на максимальне зближення і пошук єднання організацій українських націоналістів.
Отримавши два мандати з 23-х по партспискам, у 2010-му році ми з другом Юрієм Гамалієм стали депутатами міської ради від ВО “Свобода”. Третім депутатом-свободівцем у минулому скликанні був обраний на окрузі депутат Варавка В.А. А нас з Ю.Гамалієм обирали не на округах, а виборці всього міста. Тому й в своїй діяльності я не міг віддавати переваги інтересам виборців вулиці за місцем проживання. Займався питаннями, що стосуються жителів всього міста і зверненнями людей незалежно від їх місця проживання. Відносно останньої виборчої кампанії. В той час, коли кандидати займалися агітацією за себе, у тому числі й на окрузі, де був висунутий кандидатом я, я до останнього дня займався не власною виборчою кампанією, а роботою міської ради шостого скликання. У відпустку в зв'язку з виборами пішов міський голова, а я в період його відсутності мав його заміщати і робив спроби провести результативні засідання ради, щоб прийняти потрібні місту і його мешканцям рішення та гідно завершити роботу депутатського корпусу шостого скликання.
Ніколи себе не нав'язував ні в депутати, ні на посади. Але був вірним власному ідеологічному і політичному вибору та шанував довіру і виконував покладені на мене друзями і громадою обов'язки. Були випадки, коли я поступався власними амбіціями для того, щоб долучити до справи національного відродження нових людей, перспективних для політики за оцінками не лише своїми, а оцінками друзів. То ж у 1998 році, на виборах міського голови, Рух не висунув мене, а ми підтримали кандидата Філя П.І. Пізніше, на позачергових виборах міського голови після смерті В.С. Фролова, виконуючи рекомендації на той час своїх однопартійців-рухівців, я не створив конкуренції Стрипко Т.О., і ми утримались від висування моєї кандидатури. Сьогодні Павло Іванович є моїм другом, живе в Києві, є активним членом Київської міської ОУН та помічником і радником Голови ОУН. Але займаючись активно політичною діяльністю, я готував себе до відповідної роботи в радах, беручи участь в численних навчальних програмах за підтримки міжнародних організацій та в семінарах і постійно вивчаючи законодавство про місцеве самоврядування, про вибори, про статуси депутатів як Верховної ради (бо був кандидатом і в депутати Верховної Ради), так і депутатів місцевих рад. Це створювало мені можливість працювати у складі територіальних виборчих комісій в м. Золотоноші по виборам Президентів України, очолити міську виборчу комісію на виборах Канівської міської ради 5 скликання.
Сьогодні я не маю образ за свій програш рейтингу, який визначали мої сусіди, а не друзі по партії, і тому я не пройшов до складу міської ради. Сусіди віддали перевагу тим кандидатам, які використали період передвиборчої агітації і переконали їх, що вирішать наші нагальні місцеві проблеми на окрузі. Мене ж «покарали» за те, що проблемам біля власного двору не надав перевагу над іншими, не вирішеними в місті справами, задля забезпечення собі депутатського місця в черговому скликанні. Я бажаю щоб сподівання виборців і обіцянки сьогоднішніх депутатів вирішилися. В міру власних можливостей і дарованого Богом здоров'я тепер я допомагаю моїм друзям, обраним депутатами від ВО «Свобода». Мій досвід роботи залишається їм потрібним. «Свобода» збільшила свою присутність в міській раді, як відносну, так і абсолютну. І не зважаючи на те, що в складі депутатського корпусу тепер не я, політична партія, представником якої я є, на останніх місцевих виборах у Каневі здобула другий результат серед всіх партій, які брали участь у боротьбі за депутатські мандати. Навідуюся до колег по роботі в виконкомі міської ради, чекаю обрання наступного секретаря ради, щоб відповісти на його питання, якщо вони будуть у нього до мене, як попередника, хочу звернути його увагу на проблеми, вирішити які не встиг за браком часу.