Новини

В одну громаду скуті думкою про Україну

НовиниWayBe

Вельмишановні канівчани!

Зірка нової історичної епохи уже не раз сходила над Україною, але на відміну від тих хто був сучасником початку минулих епох ми сприймаємо все з особливою гостротою і здивуванням. Питання - «що робити?», стоїть перед кожним із нас і суспільством в цілому, як і колись перед нашими предками.

Канів – це не найбільше місто у Черкаській області, але це справді велика земля. І не тільки і не скільки тому, що тут похований Тарас Григорович Шевченко. Це вцілілий, фантастичний осколок Київської Русі, до монгольської Русі. Чого вартий тільки Успенський Собор 1144 року, який витримав все і є свідченням величі Канева.

Канів і Канівщина колиска козацтва, звідси непоступливість канівчан у принципових речах і дух бунтарства.

На Канівщині сформувався невмирущий дух засновника Запорізької Січі канівського і черкаського старости Дмитра Байди –Вишневецького.

Ми не завжди уявляємо глибину історії рідного краю забуваючи про стоянку первісної людини у Межиріччі та численні знахідки часів трипільської культури. Такі обрані історією і часом моменти живуть тисячоліттями, але нам треба докладати більше зусиль, щоб знати і доторкнутися слави наших предків самим та розповісти про них Україні і світу, щоб зрозуміти значення Канева в історії України.

Це найкоротший шлях до самоповаги і побудови гідної сучасності.

Керуючись цією великою метою 18 вересня у рамках Всеукраїнського молодіжного форуму «Кобзареві джерела» були проведенні науково-краєзнавчі читання «В одну громаду скуті думкою про Україну».

Наукові повідомлення і розповіді про людей життєвий шлях яких пов’язаний із Каневом, ще раз підтвердив велич духовної спадщини канівчан та викликав подив і захоплення величною історією нашого рідного міста у 50 гостей із різних куточків України та гостей форуму із Уганди та Ямайки.

Наукові працівники Шевченківського національного Заповідника, міського відділу культури і туризму та викладачі і студенти Канівського коледжу культури і мистецтв зібрали цікаві документи про світлу пам’ять безсмертного канівського роду та живих канівчан чиї біографії та діяльність прославили Канів.

Щоб вижити і відродитись навіть в умовах найдраматичніших подій, необхідно оживити пам’ять про тих хто пішов у вічність і віддати шану живим. У сучасний період повернення історичної правди дуже важливо пізнати історію свого роду та розповісти її іншим. Це буде справжня історія на яку можна покластися, яка сформує нас і націю. Ця історія допоможе нам зрозуміти себе та велич нашого роду.

Художня література, офіційні підручники історії, гуманітарні науки служать державі, а не людині. Скільки раз нам переписували підручники тільки за останні 20 років? Розпитайте  своїх дідусів, бабусь, батьків про їх життя, подивіться з ними старі фотографії, запишіть їхні спогади. Саме це і є справжня історія на яку можна покластися, вона стосується Вас і Вашого роду. Історії кожного роду впишуться в історію великої канівської родини.

Канів – це дійсно велика Родина всі ми знаємо одне одного, тому маємо нести відповідальність перед гідною пам’яттю наших попередників і шанувати сучасників.

Вельмишановні канівчани 25 грудня 2015 року у день, коли 170 років тому написаний Тарасом Григоровичем «Заповіт», у Канівському коледжі культури і мистецтв відбудуться науково-краєзнавчі читання під назвою: «Я заповідаю».

Запрошуємо Вас до великої справи – відновлення історичної пам’яті про знамениті канівські родини та особистості.

Інформацію про бажання взяти участь та теми повідомлень подавати у Канівський коледж культури і мистецтв організаторам читань: Туліну Василю Івановичу та Головко Валентині Савівні.

З повагою, Василь Тулін.

Розмова громади

КОМЕНТАРІ

Історичні коментарі доступні лише для читання.

Коментарів ще немає. Будьте першим.