Вибрики "нової мітли" чи чин історичній справедливості
Боляче. Мені, особисто, боляче за нашу освіту і освітян, не говорячи вже про політиків за сьогоднішнє сприйняття в суспільстві наших національних героїв, до яких належить Симон Петлюра. Такою є насамперед моя реакція на прочитану статтю «Перейменування вулиць у Каневі: думка мешканців міста має бути домінуючою», розміщену на нашому сайті та в газеті «Віка» №27, липень 2015 .
Виходить так, що ми цінуємо, шануємо наших Героїв, які захищають нас сьогодні. Але невже ми маємо лише тепер відкривати ряд національних героїв Героями Небесної Сотні та сучасними воїнами, що в наш час загинули у війні з російським агресором в східних областях України? Чому ж ми не стали гідними пам'яті своїх Героїв минулих часів в українській історії, які в інші історичні періоди боролися з тим же агресором, а сучасних Героїв не долучаємо в їх ряд? …
Українські націоналісти вшановували пам'ть про Симона Петлюру в м. Каневі у 2004 році, відзначаючи у районному будинку культури його 125-річчя від народження. На моє запрошення на нашому заході був присутній останній Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав'юк, який у 1992 році при державних урочистостях з нагоди першої річниці Незалежності України склав свої повноваження і передав всі клейноди та інші атрибути влади УНР всенародно обраному Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку. Тоді я, готуючись до нашого заходу, звернувся до директора училища культури з проханням допомогти нам поставити виставу по матеріалам книги Зінаїди Панасівни Тарахан-Берези “Святиня” про те, як С.Петлюра дбав про створення національного заповідника Т.Г.Шевченка в Каневі. В.І.Тулін запросив режисера, викладача училища, і доручив їй та студентам училища допомогти нам. Спочатку без приязні, лише виконуючи доручення керівника, бралася режисер за справу, отримавши від мене літературу. Але потім, вивчивши наданий їй матеріал, від душі дякувала мені за те, що допоміг їй відкрити для себе Петлюру, як національного Героя, великого патріота України.
Доступ до інформації сьогодні такий, про який ще десяток років тому важко було й мріяти. Та, тонучи в інформаціїному океані, все ж для нас залишаються невідомими та затаврованими радянською історієграфією наші національні Герої. Некритичне ж використання заяложених цитат, негативних портретів «ворогів народу», введених у науковий обіг радянською історичною наукою, звужує діапазон знань про складні періоди української історії.
Більшовики чи не першими зрозуміли і "належно оцінили" значення постаті Петлюри для українського визвольного руху. Так, Л. Троцький - права рука В. Леніна - в інструкції більшовицьким агітаторам, що направлялися в Україну, писав: "Ні на хвилину не забувайте, що Україна має бути нашою, і нашою вона буде тільки тоді, коли буде радянською, а Петлюра вибитий з пам'яті народу назавжди". Вибити Петлюру з пам'яті народу в радянські часи більшовикам таки вдалося успішно. Тож змінити сьогодні в Каневі назву вулиці Леніна на вулицю Симона Петлюри було б знаковою подією повернення народу національної гідності і історичної пам'яті. Але це у тому випадку, якщо ми до цього дозріли.
Левко Шанковський ще у 1958 році писав: "Сором мусить палити лице наших істориків, коли вони ще не зуміли дати українському народові великої історичної біографії вождя наших визвольних змагань, мученика за визволення українського народу, великого українського патріота, знаменитого журналіста і публіциста, якого життя, як нічиє інше, пройшло на службі українського визволення" (Див.: Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1958. - С. 11-12).
Тому вважаю, що ми маємо бути вдячними Сергієві Литвину, авторові книги «Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана» за його працю, яка стала першим в Україні комплексним, узагальнюючим дослідженням життя і діяльності Голови Директорії і Головного Отамана Військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Книга видана в Києві тиражем 2000 примірників у 2001 році у видавництві ім. Олени Теліги. Ця робота С.Х. Литвина частково доступна в інтернеті, наприклад за адресою:
http://www.ukrlife.org/main/evshan/petlyura.htm
Рекомендую познайомитися з нею кожному.
Доступні в інтернеті й матеріали тритомника «Симон Петлюра. Статті, листи, документи».
Перші два томи були видані відповідно у 1956 і у 1979 роках у Нью-Йорку, а третій том у 1999 році у Києві тиражем всього 1000 примірників.
"Очевидна річ, що в оцінці моєї персони Ви повинні бути правдивим:що було чи є в моїй особі, в моїй діяльності негативне, те треба так і освітити, не замазувати, а на світло денне витягти. Коли Ви знайдете щось в моїй діяльності доброго слова варте,то і тут будьте вірним правді, своїй власній совісті. Не прибільшуйте, але й не зменшуйте. Залишайтеся вірним правді, як Ви її розумієте. Хочу тут тільки одне зазначити. Для мене почався вже суд історії. Я його не боюсь, бо маю в Бозі надію, що мене і мою діяльність пізніш краще і вірніше зрозуміють, як сучасники", так писав сам Симон Петлюра у листі до генерал-хорунжого М. Удовиченка.
То коли ж думка мешканців про необхідність віддати шану національним Героям в топоніміці міста стане у нашому Каневі домінуючою? Невже час для цього ще не прийшов?
- Перегляди
- 6112
- Подобається
- 8
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 33
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Тарас Бульба-Боровець став на шлях "служення ідеї українського націоналізму з людським обличчям — у формі Української Народньої Республіки, стягаючи на себе напади та ненависть усіх тоталітаристів, починаючи від комуністів та нацистів і кінчаючи доморослими імітаторами патологічного вождизму" ( дивитися "Армія без держави" Передмова)
Але не варто робити з Отамана Бульби-Боровця безпомильного. Робив і він помилки, і визнавав їх, каявся, що вони сталися...
я підмітив, що навіть наша влада любить вшановувати минуле: пам"ятники, меморіали і т.п. Це дуже добре. Але добрий хазяїн не викине кілька мільйонів на пам"ятник тоді коли ще, наприклад, живі ветерани Великої Вітчизняної ледве животіють на мізерні пенсії. Це знущання над живими героями.
Вибачте, але я подібного ніколи не зрозумію.
Думаю вона б зрозуміла, що я повний дебіл.
Чи не так?
Приблизно щось таке з пам"ятниками.
В моїй темі йшлося про шану героям минулих періодів, незаслужено стертих з пам'яті народу окупантом, повернення історичної справедливості. Хіба це в моральному, духовному аспекті не є правильним початком будівництва нового? Хіба йшлося про пам'ятники та шалені витрати на них?
Я розумію Вас і наші злидні. Економічні злидні, причиною яких є далеко не бідність землі нашої і держави, а негідне господарювання тих, кому Ви ж довірили повноваження управління. Це зовсім інша сторона нашого життя і вона не була в темі розмови.
Причина, звичайно, в занадто тривалому початку відродження українського життя на заміну радянського. З незалежним життям два десятки років лукавили, дефакто залишаючись в російській імперії і звіряючи кроки своєї незалежності з Москвою, намагаючись її обхитрити, грабували свою ж землю і народ, дерибаном колишньої "загальнонародної" власності. Тільки відмовилися жити по звіреному сценарію - отримали збройний конфлікт з "старшим братом".
Ліквідація символів комуністичного режиму мала б відбутися відразу з проголошенням Незалежності у 1991 році, а не у 2015-му. Якби українське життя будувалося з 1991-го і справедливо було б вирішено питання соціалістичної власності, то вже б тоді було відмовлено в пільгах партапарату, заслужених в будівництві комунізму, а пошанованими мали б бути ті герої-ветерани, долею яких ви попрікаєте при розмові про повернення історичної справедливості.
Ті, хто хотів плювати,kivi то й плюють. Вони не розмовляють на сайті з нами.
Докладніше :
http://kanev.info/theme/kaniv-istorija-odnijeji-zradi-cinoju-625-tis-dol-ssha-sprava-925-702-13-kooperativ-dniprovi-sadi.3694/page-4#post-28405
***
Покажіть приклад гідного господарювання - коли буде сесія міської ради, то зверніться до депутатів, та доведіть до них таку думку, що страх цих депутатів, щодо назви однієї з вулиць Каніва им.Симона Петлюри - полягає у подсвідомості того факту, що за часів Симона Петлюри , ці самі депутати, мали би усі шанси бути заарештованими, як вороги Української держави, які підривали своїми діями або бездіяльністю основи нашої держави - віру людей у справедливість цієї держави, віру людей у закон, та що цей закон для усіх ?!
Докладніше :
№1 від 20.11.14.
Про дебілів та підрив національної безпеки України.
http://kanev.info/theme/sdelaj-sam-reshi-svoju-problemu-cherez-oficialnoe-obraschenie-zajavlenie-k-kanevskim-chinovnikam-dep.1505/page-18#post-25942
Вам, як депутату міської ради, згідно закону України про статус депутатів міської ради, дозволено публічно звертатися до виборців - через засоби масової інформації.
Використайте цю можливість !
Зверніться, та доведіть до мешканців міста думку, що супротив щодо назви однієї з вулиць міста Канів ім.Симона Петлюри - полягає у тому, що за часів цього самого Семена Петлюри, місцеві депутати, діючий та минулий міський голова, багато хто з місцевих чиновників - мали би усі шанси бути заарештованими - як вороги Української держави, які підривають її національну безпеку.
Краще побалакати про Симона Петлюру ?! :)
Ви, Олександр Іванович, вже ініціювали звернення до чиновників міста-побратима Канева - станиці Канівськая (Росія) - з приводу того, щоб ті припинили, утрималися заохочувати у формуванні та припинили надсилати бойовиків на територію України - на Донбас - убивати Українців ?!
Докладніше:
http://kanev.info/theme/sdelaj-sam-reshi-svoju-problemu-cherez-oficialnoe-obraschenie-zajavlenie-k-kanevskim-chinovnikam-dep.1505/page-21#post-28170
***
Вин, від Ваших балачок у труні постійно перевертається...
У кінці кожного мого речення стоїть знак питання - ?
Я запитую - чи будете Ви виконувати доручення виборця ?!
Ви же, Олександр Іванович, на мої запитання даєте відповідь у формі запитання !
Ви , точно, - Українець ?!
У нас не можна вчити лише одну особу - це путіна.
Він досягнув вже такого просвітлення, що наблизився до бога і , напевно, - вже не справляє велику та малу нужду - як звичайна людина.
Гаразд, вчіть...))
6 липня 2015, 11:15 Тут ви зовсім не праві ні Чорновол ні інші дисиденти не дорікавли українському народу за те що він був в Україні а не в Мордовії. По друге. Германія змогла перетворитись із нацистської в демократичну лише після того як повністю позбавилася як нацистської ідеології, так і нацистської символіки,Ю а вже потім вона змогла розбудувати своє благополуччя. Перший і необхідний крок, це ліквідація символів тоталітаризму, без цього кроку не буде ні волі ні благополуччя.
6 липня 2015, 11:56 Порівняно з тим як працюють з ранку до ночі наші селяни то японці і корейці просто ледащо. Не потрібно по собі судити всих українців. Українців дійсно почали вбивати і грабувати, але це не значить що ми повинні утертися і " мовчки йти на панщину". До речі працювати також потрібно вміти. Хто більше виконає роботи екскаваторник за 8 годин, чи ти сумлінно працюючи з лопатою?
7 липня 2015, 09:29 Хорошо что вы уделяете моей персоне столько внимания, очевидно вы и на дух не воспринимаете правду. Понятное дело для того что бы навешать лапши на уши народу достаточно изьясняться псевдонаучными терминами и делать пост свой очень длинным. Вам не нравится мой стиль изложения, не нравится то что я пишу? так в чём проблема? Создайте свой сайт и не морочьте людям голову. Здесь есть админы и не вы а они решают кому можно писать посты кому нет, не нравится мой пост? Не читайте. По поводу послевоенной Германии, то они просто выживали в условиях послевоенной разрухи никто их не заставлял уничтожать символы нацизма, но без смены идеологии, без уничтожения символов гитлеризма ни о каком плане Маршалла речи быть не могло. То же и в Украине памятники Косиору Тухачевскому, Жукову, Берии Гитлеру Сталину неприемлемы, потому что если оставить символы человеконенавистнической идеологии ни о каком плане Маршалла для Украины и думать забудем, зато Россия в очередной раз развалит экономику Украины, в очередной раз под лозунгом восстановления СССР через восстановление имперских символов разрушит независимую самостоятельную демократическую Украину, в очередной раз попытается превратить нас в безродных хохлов, но уже это не получится, потому что выросло новое молодое поколение, которое строит новую Украину, ну а та пена которая до сих пор нам мешала жить уже уходит, нам удалось через Майдан выгнать бандитов казнокрадов из власти, если же и новая власть будет идти по пути предшественников, то они прекрасно видят чем закончится их путь.
Не про мене Ви "дзяволіли", а про створений мій образ у Вашій уяві. Не зважаючи на Ваші висновки мені не соромно за прожиті роки, бо ніколи не сидів, "як миша у шпарці": ні після 1991-го, ні до нього. Не загріб собі нічого чужого, не вибирав в житті шляху за принципом, щоб було зручно, не думав і не думаю про людей так, як Ви тут від мене і моїх друзів висловилися. Щоб зрозуміти, чому й навіщо Вам було так про мене сказати, цікаво, звичайно, знати, хто сховався під красивим псевдо "Annushka".