Присвята

Наші Герої

Канів славетний — козацька святиня!

Славні сини знайшли тут свій спочинок.

Ось тут Підкова — там Кішка і Шах,

Вічно живуть вони в наших серцях.

Тут спочиває Кобзар наш Великий:

Кличе боротися — ворога бити.

Заклик лунав його в нас, на Майдані —

На Схід відправлялися і Канівчани.

Доблесні наші сини-вояки,

Мужньо вони захищали тили,

Щоб не летіли снаряди гучні —

В наші міста - рідні всім й дорогі.

Щоб на полях хліб у нас колосився,

Мир, щоб, нарешті, у нас вже з'явився!

Кулі свинцеві і гради страшні —

Все скуштували вони на війні.

Хлопці поранення мають і біль:

З землі піднімаються — й знову у бій!

Мужньо вони на кордоні стоять

І відбивають десятки атак.

Тільки вже той, що заснув вічним сном,

Більше не піде у бій уже знов:

Друзі його підхопили й несуть —

Тільки душа його зовсім не тут.

Біль же нестерпний серця розрива

В їхніх батьків.... І навпіл роздера.

Мучиться страшно й кричить їх душа

Більш не побачать своє вже дитя.

Мужньо загинули наші герої...

Тільки батькам не зупинить це болю!

Їм же ніхто не замінить синів

І не поверне вже дітям батьків!

Наші Герої у вічність ідуть —

Ми проводжаєм слізьми їх в цей путь.

Хто повернувся, хто рани лікує,

А хто вже в інший світ помандрує.

Канів хоронить вже другого сина —

Ридає і плаче вся Україна!

Андрій Петрушенко загинув в бою,

Толя Чупилка уже не в строю.

Мужні й відважні герої-бійці,

Життя положили за нас тут усіх.

В наших серцях будуть жити віднині,

Ми у боргу в них — завжди і щоднини!

Діти й онуки завжди пам'ятатимуть —

Наших Героїв не забуватимуть.

Сотня Небесна! Зустріньте братів

І проведіть їх в довічний їх дім.

Тетяна Скляренко.

Канів, 29.03.2015року.