І знову планується поїздка

    Координаційна рада Канівського району ще з весни 2014 року бере активну участь у тиловому забезпеченні наших захисників на Сході України. Скоординованість дій, щире бажання допомогти, справжній непідкупний патріотизм – ось запорука успішної діяльності Координаційної ради. Кожен допомагає чим може: - керівники фермерських господарств с.Піщальники та с. Тростянець, фермерське господарство «Урожай» с. Ліпляве – паливом;  Валерій  Івшин – забезпечує  консервами тушонки з гречкою, виробництва канівського заводу «Верес», яку так полюбляють наші захисники; прості небайдужі жителі району – від щирого серця – домашньою консервацією, сало, овочі, крупи, борошно, цукор, олія, печиво, мед,  цукерки, та ін.. Після вирішення питань  палива, координаційні вказівки та тепле слово в дорогу від голови Ради – Дмитра Шелеста.

     Пізно вночі, вирушаємо в дорогу. Попереду близько 760 км важкого виснажливого шляху. І от в 11 ранку – ми на місці. Кажемо позивні  і по рації передають «плюс», це означає, що в’їзд  дозволено.

      По приїзді – обійми з побратимами . Всі метушаться, займаються справами, пов’язаними  з бойовою підготовкою, лагодиться техніка, особисте злагодженння. Швидка бесіда з комбатом «Чорним» і довгі душевні розмови з побратимами, розповіді як в тилу. Грунтовна  розмова з пані Аллою – сержантом  відповідальною  за інформаційну політику  батальйону. Обов’язково інформуємо та отримуємо по ради стосовно запланованих дій, розпорядок маршруту , координація майбутнього планування, з підтриманням обов’язкового зв’язку.  І так все добре – світить сонце та так тепло й гарно, що аби тієї клятої війни і не було. А обід смачніший за любі ресторани. Повара молодці – хвала і дяка від щирого серця. Лунає дзвінок: телефонує побратима мама – тут все розповідаю як то є, тому що багато питань син не розповідає. Я знаю, що від мами секретів не буває. Між іншим питає:  «За що нам така дяка від Росії? Ми в молоді роки будували там дороги, відбудовували там будинки, колгоспи, заводи , підприємства, фабрики, прокладали ГТС,відкривали нафтові родовища, працювали, а тепер за все наші діти кров’ю вмиваються. Ось така дяка від В.В. Путіна.» Бажаю мамі здоров’я і кріпитися. Всьому є початок та обов’язково буде кінець , а він один – ПЕРЕМОГА.

   Коротке прощання, обійми з найкращими побажаннями та палкими при вітаннями всім патріотам, які допомагають фронту, всьому Канівському району.

    І знову дорога додому…Завдання виконане. Не гаючи часу плануємо наступний рейс, і так до перемоги.

 Слава Героям! Слава Україні!