Жовто-блакитний чи синьо-жовтий?
Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображається вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на гербі як тло).
З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапору позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ.
Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, створеного Творцем.
Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Тому, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — і це вірно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки.
З сакральної точки зору зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем. Такий світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є запереченням його Творця, відповідно, такий світогляд є брехливим і руйнівним, а оскільки найбільшим брехуном і батьком брехні є диявол, то такий збочений світогляд коректно назвати диявольським. Відповідно, синьо-жовтий прапор, який відбиває диявольський світогляд, також коректно назвати диявольським. Зауважимо, що цей прапор відбиває нині існуючий у державі стан перевертання природного порядку та домінування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кількості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне і культурне виродження.
Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Українці є хліборобською нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор.
По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапору УРСР.
По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також священиків і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів (брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сільськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації.
Нас не задовольняє існуючий стан в Україні. Ми розуміємо, що стабілізація існуючого стану означає стабільне вимирання українського народу і його розпорошення за межами рідної землі. Потрібно зламати ці негативні тенденції і здійснити суттєві зміни. Проте серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного імпульсу, з оновлення свідомості, з відновлення правильного розуміння природи Всесвіту, з відновлення зв’язку («ре-лига», релігія) між божественним і людським. Відновлення ж правильного світогляду неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.
http://ar25.org/article/zhovto-blakytnyy-chy-syno-zhovtyy.html
- Перегляди
- 14517
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 97
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.
Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий – згори, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь...
Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли було трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим... Отож пропонуємо ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно-вичерпно відповідає на запитання, якому бути Державному прапорові України – синьо-жовтим чи таки жовто-синім.
Якось ще на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі – синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах. Адже синє зверху і жовте знизу, за словами мисткині, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», – одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».
Тоді як обернене розміщення барв, коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».
Однак Л. Кравчук, котрого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця – смерть і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, мала слушність. Принаймні 15-літня історія нашої незалежності продемонструвала як у політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко далася взнаки Україні.
Жаль також, що радянські поети екс-комуністи, які тоді були головними радниками президента з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати, що українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР.
Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра перевернули прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світліша (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?
Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел. Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце». Натомість синє Інь символізує пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць. Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу.
Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв – жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.
Про це ж звістує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт. Бо він означає гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА). Це також демонструє природну зверхність духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).
Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що «нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним духом. Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні». А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого символу замість правильного.
Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати. Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.
За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої – гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі – це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України – жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства – золотий лев на синьому тлі),то й прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.
Світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І то не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання – це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, літера – від живого звука, який вона позначає. Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, котрий доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «символ – це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ... А неправильна інтерпретація символу має, сказати б, корозійний вплив на дійсність».
Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитись, образно кажучи, яку дійсність вони відбивають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест (як-от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником – Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми.
Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадськими війнами. Але ж насправді все могло бути по-іншому: спочатку вибрали символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім як наслідок кому дісталися розквіт, а кому – постійні військові конфлікти.
Джерело: www.aratta-ukraine.com
щоб вставити фото жмеш другий символ, зявляється . вставляєш адресу фото між рамок посередині. і все - відправити.
а правильно отак
• После завоевания Украины немцы скинули Центральную Раду за ненадобностью, утвердив на их месте своего ставленника – гетмана Скоропадского. Именно он «перевернул» цвета флага (так стало легче объяснять народу их значение:
?
о
?
?
м
?
вверху синий — цвет неба, внизу желтый – цвет пшеницы). Именно в этом виде флаг использовался впоследствии и Петлюрой, и Бандерой. ИМЕННО В ЭТОМ, «НЕМЕЦКОМ» варианте ФЛАГ РЕЕТ СЕЙЧАС НАД ПЛОЩАДЯМИ УКРАИНЫ.
Краще зізнайтесь, свободівці, як вам правий сектор?
доречі, тема: "Про Стяги" "духовне-матеріальне"...
..аж ніяк не про сектори
Не роби хаосу!