хотілось нагадати
«Моя цель - Украина в числе 20-ти наиболее развитых стран мира (G20)»;
«Я закреплю верховенство права»;
«Я увеличу реальную зарплату»;
«Я гарантирую достойную пенсию»;
«Я защищу пенсии от инфляции»;
«Я гарантирую минимальную пенсию на 20% выше прожиточного минимума»;
«Я добьюсь вхождения Украины в список 10 стран с максимальной свободой ведения бизнеса»;
«Я гарантирую налоговые каникулы на 5 лет для малого бизнеса»;
«Я снижу НДС до 17% в 2011 году»;
«Партия регионов снизит налог на прибыль до 19% в 2011 г. и затем до 16%»;
«Мы примем антирейдерский закон»;
«Я гарантирую возрождение и процветание украинского села, возрождение его инфра-структуры»;
«Я гарантирую качественные услуги ЖКХ»;
«Я ликвидирую льготы для высокопоставленных чиновников и депутатов»;
«Я добьюсь выборность судей гражданами Украины»;
«Я гарантирую усиление уголовной ответственности за незаконные судебные решения»;
«Я обеспечу полный переход на контрактную армию с 2011 г.»;
«Я гарантирую получение жилья молодыми офицерами в течение первого года службы»;
«Я гарантирую беззаботное детство и ежемесячную помощь детям от 13 до 18 лет 500 грн.»;
«Я добьюсь и сделаю: учитель, врач, работник культуры, военнослужащий, милиционер и все работники бюджетной сферы – получат ключи от квартир при подписании трудово-го контракта на 20 лет»;
«Я буду делать ежегодно не менее: 500 футбольных площадок, 50 ледовых катков, 50 бас-сейнов»;
«Я сохраню 2000 сельских школ»;
«Я гарантирую финансирование медицины – не менее 10% ВВП»;
«Я сделаю передачу местным советам до 60% сводного государственного бюджета»;
«Я добьюсь ежегодного ввода в эксплуатацию не менее 1000 км дорог»;
«Я добьюсь, чтобы президент и рядовой гражданин были равны перед законом».
обіцянки-цяцянки
- Перегляди
- 6338
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 2
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 25
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Свобода є
Тягнибок...
так хто хворий..?
Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.
Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.
Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса.
За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.
Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.
Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підараса.
Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У Бога прощення піди попроси
І вбий підараса.
Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!
Ни начала, ни смысла его, ни конца…
С сайта http://www.inpearls.ru/
а держслужбовці
які чіпляють пальтрет януковича
у себе в кабінетах
того хто не виконав жодної своєї обіцяни
це шо..?
Для человека, обладающего какими-то талантами, способностями, профессиональными навыками, жизненные цели непосредственно связываются с плодами его труда. Для полноценной личности социальный статус и благосостояние зависят от его способности предложить обществу свой качественный продукт или услугу. Поэтому для него стремление быть начальником как самоцель – абсурдно и неприемлемо. Для такого человека существование ради карьеры – бессмысленно потраченная жизнь. Но, редко, когда олигофрен не мечтает стать начальником, или даже президентом. Можно даже сказать, что плох тот олигофрен, который не мечтает стать президентом.
Путь самореализации на благо социума им недоступен. Поэтому олигофрены выбирают иную дорогу.
Они посвящают всю свою жизнь выстраиванию карьеры. Их главная цель – любой ценой стать начальником.
На достижение этой цели всё их незамысловатое существование уходит без остатка.
Карьера становится смыслом жизни.
Украинскому начальнику не нужны знания, профессиональный опыт и ум.
Предполагается, что всеми необходимыми для выполнения работы качествами обладают подчинённые.
Поэтому-то на Украине в последние десятилетия начальниками, как правило, становятся олигофрены.
Ведь украинский «начальник» – это, в сущности, не должность, а счастье, к которому надо стремиться всю жизнь.
Когда же олигофрения сочетается с высокой должностью, счастье оказывается в квадрате.
я оцінив сарказм
на Україні іспокон веков...
з історії...
на Січі гетьманом
міг бути тільки "найкращий" з усих...
це була людина освідчена і розумна.
і козаки помилялись...
але НІКОЛИ не терпіли..!
так що не завжди так було
я працюю на фірмі де це не так
моє начальство не підходить під це кліше...
але тост(побажання) на останньому дні народженні звучав так
БУДЬТЕ ЛЮДЯНІШИМИ...
Джонні, чому УкРАЙіна й досі не очолює G20? Як ти так холоднокровно це можеш сприймати?
Непорядок! Коли ти ЦЕ виправиш?
А з поняттями будь обережнішим:
Пахан це Патріарх
Смотрящий - буквально Єпископ.
що це за "понятія" такі..?
Для порівняння:
дореволюційне "поліцай" кобзарською лебійською мовою перекладався скромно та дотепно "качур",
а вже "совєцький мент" по понятіям "мусор" і т. д.
Величати Яника Паханом - аж забагато Честі, він навіть не Зек. Йому дали навєс "Хам" по життю.
й от Яник до о.Сафронія приперся на "поклон". Коняки-калбаси-балабаси... а отець Сафроній: "у мене піст я пас, а ти будь як дома, відпочивай". Так ентот ... так нализавсі, що напісяв у холодильник. Тут святого Батюшку вже як переклине з разпальцовкою крізь зуби: "Ти, сука, падло!" Хам протрезвів рєзко та на ноги...
Вибачався на ранок багатокамерними холодильниками кругом: і особисто Єпископу о.Сафронію й на кухню, й в трапезну... Та... не пробачається та пам\'ятається й досі. Вже років з 20, буває ж?
ПОВИНЕН управляти АВТОРИТЕТ
тоді і його шанувати будуть
і вн "закони" підтримвати буде
які сам сприймає...
тоді
питання
ХТО
із
ношішньго
політикума
АВТОРИТЕТ..?
На зламі XIX-XX ст. українські фольклористи
записали дуже незвичну таємну мову лебіїв
(лірників, дідів), що вона ними зберігалася у
таємниці від сторонніх. Як швидко виявилося
— і це просто вразило дослідників — ця
таємна мова була поширена на величезній
території, від Галичини та Західного Поділля,
аж до Могилева та Брянська. (А численні слова
грецького походження можна знайти у мові
російських офенів!) Це спільне арґо вживали
гендлярі, шаповали, лірники, кобзарі, тобто всі
більш-менш організовані жебрацькі корпорації.
Фонетична і граматична основа збігалася з
територією побутування, тобто сама таємна
мова залежала від основного говору
населення, серед якого жебракували її носії,
поділяючись таким чином на діалекти.
Загадкою залишається походження основного
масиву лексики, часто вона складається з кількох
частин: 1) вставка додаткового елементу до
звичайних слів (всі — бівсі); 2) фонетичне
деформування (каша — ашоха); 3) метафоричні
та метонімні утворення (годинник — цибуля);
4) іншомовні запозичення: "Ієґошуа" - Ісус;
*Лебій=Лабій=Лабух це Майстр
лох (мужик), гальомий (великий !), хаза (хата).
пошук:
"
СЛОВНИК ТАЄМНОЇ ЛЕБІЙСЬКОЇ (Кобзарської Дідівської, Батьківської[Старішини]) МОВИ"
козацькі характерники зібрали таємну раду, на
якій вирішено було з метою збереження
української душі, ініціювати створення т. зв.
кахтирів, тобто рукописних книг, у яких буде
описана історія України і поширити їх серед
народу. У кобзарів же такі книги передавалися
усно, тому й називалися вони Устинськими.
Існувало 12 Устинських книг, кожна з яких
мала своє призначення. Так, перші книги
містили норми і правила поведінки кобзаря чи
лірника перед братією та народом. У
наступних книгах мова велася про техніку гри
на кобзі, лірі чи бандурі, вивчення народних
дум, пісень тощо. Окрема книга була
присвячена вивченню лебійської мови.
Оскільки ця мова була таємною, то повністю її
дозволялося вивчати лише окремим
найнадійнішим учням, решті дозволялося
знати лише 30— 40 найбільш вживаних слів
(привітання, попередження, сигнали). Зміст
двох останніх книг, у котрих були відомості
про кінець світу, уміння пророкувати, могли
відкриватися лише особливо довіреним і
надійним кобзарям, котрі пройшли певні
випробування, користувалися великим
авторитетом серед кобзарів.
присвячена техніці особливої кобзарської
боротьби "костурец"
пан отець кобзарського цеху Будник Микола благословив книгу з пірамідою медведя (орла двоголового, який летить) та картою бандури званої Тайна Вечєря.