Охочих учитися російською серед канів’ян немає
Працівник одного з черкаських ломбардів Віталій Дерновий живе в обласному центрі з 1985 року. У застій почував себе людиною другого сорту. — Ніколи не любив Черкас саме за російськомовність. Ще коли в дитинстві приїздив до тітки, лічив дні, аби пошвидше назад у Звенигородку, — каже. — Тут відчував себе не в своїй тарілці, ніби в іншу державу потрапив. Особливо соромно було, коли в розмові раптом виривалося українське слово.
Під час навчання на філологічному факультеті Черкаського педінституту деякі викладачі настійливо рекомендували україномовним студентам між собою говорити російською, згадує Дерновий:
— Зараз — інша справа. Співвідношення україномовних-російськомовних у місті десь 70 на 30. Просто люди перестали соромитися української. Мені часом здається, що років за п’ять я буду озиратися на тих, хто ще говорить російською.
Майже всі газети та школи в місті україномовні. Те саме стосується радіо й телебачення.— Добре, що ми пішли еволюційним, а не революційним шляхом. Он молдавани зі своєю мовою та абеткою добряче дров наламали, а тепер про Придністров’я можуть забути, — каже Віталій. — А ми поступово, без галасу переламуємо ситуацію.
У Кам’янці російську школу N4 об’єднали з українською школою N 1. Тепер у місті немає навіть російськомовного класу. Ніхто не протестував.
Із набуттям Україною незалежності мовна ситуація змінювалася і в Каневі. Батьки вимагали, аби їхні діти навчалися українською. Із кожним роком зменшувалася кількість російськомовних класів у школах. Нині навчається 95 російськомовних дітей.
— Наймолодший російськомовний клас у школі — четвертий, — каже головний спеціаліст міського відділу освіти Тетяна Яковіна. — Минулого року на вимогу батьків у першому класі російською мовою навчалася одна дитина. Із нею займалася окрема вчителька. Ця родина виїхала до Росії, і більше бажаючих розпочинати шкільну науку російською в Каневі немає.
Нині в області 696 шкіл. Із них 688 українських, одна російська і сім двомовних.
Юрій СТРИГУН, Лариса ЗЕЛЕНЕНКО
ГПУ
До мовних питань:
http://smotri.com/video/view/?id=v5537931fd7
http://smotri.com/video/view/?id=v6053292eda
http://smotri.com/video/view/?id=v6053292eda
- Перегляди
- 5666
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 41
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
и в чём же тут провокация ты считаешь?
От саме зі за таких рософобних ДИБІЛІВ і ростуть наші діти не маючи можливості вільно спілкуватись мовою яку використовує 1\6 частина населення.
Російська мова повинна бути таким самим обов язковим предметом як математика, укр. мова, і т.д.
Ну якщо радість з того що в Україні гине російська мова не є проявом русофобії, тоді радісна посмішка і раптове припинення тремору після відкриття дверей ліфту не є клаустрофобія, радість споглядання розчавленого павучка не є арахнофобія і так далі.
З приводу того, що українська мова пригноблювалась раніше, я цілком згоден, але ж це не дає жодних підстав гнобити російску мову зараз, тим більш собі на шкоду!
Верни мой комент и выходи на честный драка)
ніхто її не пригноблює,де ти бачиш?тут просто констатується факт того,що нині в Каневі немає охочих навчатись російською,от і все,а жодних проукраїнських закликів я щось не помітила)і радість тут якщо і є,то не з того,що російська гине,а з того,що не витісняє українську,як це було раніше і людина може вільно вибирати,якою спілкуватись,не боячись того,як російськомовна частина населення сприйме її вибір на користь української.
А относительно русского или украинского варианта литературы - так не хочу даже и говорить об этом. Какой, там Антохе - физику украинский язык, если даже дикторы с экрана на многомиллионую аудиторию каждый день калечат "рідну мову" диким суржиком. Гляньте, в укр. словарь склоняются ли такие слова, как метро, кино, авто и пр? А что слышим? У "метрі", багато "автівок" и пр.
Ну, это уж точно инфа не для физиков. Для их глобально-абстрактных мышлений - это мелочи.
Вась, степлер давай, "экономико-правовнычий инстытут..." :)
Черкаські активісти громадського руху "Не будь байдужим" пройшлися центром міста Черкаси, де пропонували власникам магазинів, перукарень, кафе та ресторанів замінити російські таблички "ОТКРЫТО – ЗАКРЫТО" на милі українській душі "ВІДЧИНЕНО – ЗАЧИНЕНО".
– У період, коли Україна готується до напливу іноземних туристів, нам необхідно продемонструвати широкому загалу красу нашої держави, а особливо її мови, – зазначив працівник центрального офісу громадського руху "Не будь байдужим" Єгор Туренко.
Протягом години волонтери вмовили змінити таблички у 13 установах. Люди охоче приймали безкоштовні таблички й одразу чіпляли їх на двері.
Проте знайшлися й противники: у магазині одягу червоно-зелений колір таблички не підійшов до корпоративного стилю фірми, а в іншому магазині дитячих іграшок та одягу сказали, що їм таке заборонено чіпляти. Пройшовшись центром наступного дня, ми побачили, що майже всі українські таблички висять на своїх місцях, лише з дверей одного кафе табличку зняли, – знов-таки, мовляв, це суперечить фірмовим кольорам.
Підготував: Анна ОСТАПЧУК
Джерело: "Прес-Центр"
Ще до 1960-х Канів був україномовним містом. Із початком будівництва Канівської ГЕС та заводу ”Магніт” до міста приїхали тисячі будівельників із Росії.
Для їхніх дітей ”Дніпробуд” наприкінці 1960-х звів школу з російською мовою навчання. До неї запросили кращих педагогів. Особливо славилися шкільні фізики і математики — учні посідали призові місця на республіканських і всесоюзних олімпіадах.
— У школі діти розмовляли російською, удома ми, місцеві, говорили українською, — розповідає випускниця школи N4 Ірина Стеценко, 45 років. — Тоді в інститутах викладання велося російською, тому ми не звертали уваги на те, якою мовою навчаємося.
Вчителі російської мови отримували більше
Жителі маленьких райцентрів навіть у 1980-ті говорили українською. 1983 року в усі україномовні школи надійшла постанова уряду. Наказували під час уроків російської мови класи ділити на дві групи. З меншою кількістю учнів педагогам легше працювати, а діти продуктивніше опановують матеріал.
— Таке добро було, — згадує тальнівська пенсіонерка 71-літня Людмила Старун, яка понад 20 років викладала російську в міській школі N1. — Більше того, вчителі російської мови отримували за урок у такій групі на 13 процентів більше, ніж викладачі укрмови в повному класі. Останнім це не подобалося, але що вони могли вдіяти?
ГПУ
а сейчас делайте что хотите. русскоязычное население большей частью предпочитает спокойно относиться к фанатичным националистам. украинский так украинский. проблема надуманная и всем нормальным людям пофиг.
Цього літа у моді – все українське. Громадський рух "Не будь байдужим" роздав на бульварі Шевченка адміністраторам кафе, перукарень, офісів, крамниць таблички українською мовою. Яким же було моє здивування, коли вантажник у супермаркеті, що ніс перед собою цілу вежу коробок з тортами, які погрозливо похитувались, зупинився і мовив: "Щось бентежно мені на душі". (І це замість класичного: "Трам-тарарам, ці трикляті коробки, зараз як…!")
http://www.pres-centr.ck.ua