Іван Мазепа

Іван Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704)[1] і всій Наддніпрянській Україні(1704—1709)[2]. Князь Священної Римської Імперії (1707—1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна ІІ Казимира. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя.
Репрезентація Мазепою України у світі.
Гетьман І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.
- Перегляди
- 4181
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 2
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 9
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Може, родичі?
Слово « к о З а к » видозмінене з часом « к о С а к »..
доказ цьому: хоча б «оселедці»-коси князя Святослава, й всих інших коз(с)аків.
В преамбуле трактовалась история и путь становления Киевской Руси, а в дальнейшем Малой Руси (Украины). Излагалась история казачества с позиций хазарской теории происхождения казаков, очень популярной теории в XVIII—XIX веках. А именно: «Удивления достойный и непостижимый Бог в своих приговорах, милосердный и беспредельно терпеливый, справедливый в наказаниях. Испокон века, еще от создания этого видимого мира, Он одним державам и народам воздает на праведных весах Своего промысла, а других покоряет за грехи и беззаконие, одних неволит — других освобождает, одних возвеличивает — других повергает. Так и воинствующий прадавний казацкий народ, раньше званый хозарским, Господь сперва возвеличил рыцарским характером, просторными владениями и вечною славой. Тот народ своими упорными походами морем и сухопутью не только окружающие племена, а и самую Восточную империю (Византия) потрясал таким страхом, что восточный император, стремя жить с ним в мире, заручился прочной супружеской связью с его главой — нарек своему сыну дочь кагана, а именно князя казаков…»