Тарас Шевченко: перспективи новітнього культу (як ми з Ющенком у Канів їздили)
Коли мене днями знайомі люди попитали – чи не хочу я поїхати 22 травня в Канів – на Чернечу гору – я з радістю погодився.
1) На могилі Шевченка до того я був лише один раз в житті, дуже давно – коли вчився ще у шостому класі. А моя бабушка все життя мріяла туди потрапити, але, на жаль, не судилося.
2) Я дуже люблю подорожувати Східною Україною – навіть без особливої необхідності.
3) Я хочу врешті-решт розібратися з витоками та природою громадянського квазі-релігійного культу Тараса Шевченка – "кобзаря", "батька", "автора України", "міфотворця N1". Ясна річ, краще цим займатися в Каневі, аніж у Москві – навіть на набережній Тараса Шевченка, що біля Кутузовського проспекту та Київського вокзалу.
4) І, зрештою, я вважаю Шевченка геніальним поетом – автором геніальних поетичних текстів. Це абсолютно безвідносно до його життя, націотворчої діяльності, посмертного культу та новітніх когнітивних й інформаційних воєн навколо його постаті.
Отже, я поїхав.
Вся стаття Андрія Окари
- Перегляди
- 6278
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 4
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Между прочим это единственный в Украине более-менее независимый портал. Засновник - убитый Гонгадзе. Так что из-за этого уже следует читать.