Кримчанина запакували в психушку за українську мову
21-річного Ігоря Мітрова комісія Керченського військового комісаріату 2010 року направила на тритижневе стаціонарне обстеження у психоневрологічному диспансері. Підставою стало те, що Ігор з лікарями, як і всюди, спілкувався українською мовою. Діагноз — психопатія, неврастенія та розлад особистості. Зараз Мітров навчається в столичному університеті ім. Шевченка на філолога.
— Пішов я на медкомісію у військкомат. Відкосити не хотів, навпаки — пішов, а мене не взяли. Це було після того, як я кинув університет і рік сидів без роботи й без інтересу до всього. Думав, піду хоч в армію, — розповідає Ігор Мітров. П\'є чай у квартирі на Подолі, куди з друзями прийшов у гості.
— Повісток не було, я сам пішов до них. Здерли з мене штраф — 34 гривні. Це адміністративне порушення, бо два призови пропустив. Направили на медкомісію. Всіх лікарів пройшов, а з психіатром треба ж говорить. Ставили мені провокаційні запитання про релігію, війну, націоналізм. Заговорив. \"И че это вы на украинском?\" Сказав їй, що це державна мова в Криму така. Тьотінька зразу: \"Это уже поза, это расстройство личности\". Я три тижні був у дурці. Сказали, що не годжуся в армію, не можна мене воєнізувати.
Від нього чути тютюновим димом. Працював у Керчі півроку пекарем та археологом, у історико-культурному заповіднику. Розкопував античні городища Панткапей, Тірітака, Парфеній.
— Україномовним мене зробив один тиждень життя в 14 років. Українською говорю з дев\'ятого класу. Послали тоді мене зі школи на всеукраїнську олімпіаду з української мови в Суми. Там і почув я вперше живу мову, відмінну від тієї, якою говорили диктори телебачення. Почув якусь альтернативну точку зору на історію. Я не сумнівався, що СРСР — то добре, що весь пострадянський світ об\'єднує одна мова, що в нас правильна влада. У Сумах мені відкрили очі.
Ігор доливає окропу в зелений чай. Сідаємо на підлогу. В кімнаті за столом спілкуються півдесятка хлопців та дівчат. Обговорюють туристичне спорядження і стрибки з парашутами.
— Де ти вивчив українську, що аж на олімпіаду послали?— запитую в Ігоря.
— Та я її знав. Вважаю, що її всі люди, в кого працює телевізор і хоч трошки голова, знають, бо вона схожа на російську. Сумський історик Микола Карпенко подарував мені свою книжку \"Велика Вітчизняна чи Друга світова?\". Прочитав я книжку й почав із тих пір думати. Я після школи на літтворчість до Києва поступив в університет Шевченка. Побачив за рік, що це абсолютно не потрібні кафедра, спеціальність і нікчемні викладачі. Я чекав іншого. Думав, будуть спецкурси, майстер-класи, читання відомих поетів-прозаїків, зустрічі з письменниками. А вийшла фігня нудна. Я це все закинув наприкінці третього семестру.
— У Керчі в мене був український клас, там говорити українською, по ідеї, мали би всі. А розмовляли тільки я, вчителі математики і малювання. Математик Ярослав Грабовський був із Дрогобича. Розповідав про Стуса. Батько вчителя малювання Василя Хімія у списках НКВС був серед ворогів радянської влади. Більше в школі українською — ніхто. А я почав говорити зразу з усіма і з батьками. По поверненні з Сум кажу: \"Чуваки, я тиждень жив з україномовними, ще відходжу\". Потім вирішив — навіщо від цього відходити? Однокласники сприйняли нормально. Коли ми десь гуляли чи бухали, дехто теж намагався переходити на українську. Батя мене з дому виганяв. Він ярий паклоннік етава ідіатізма радянського. \"Мне хохлы дома не нужны\", — показував на двері. Мама завжди припиняла ці скандали, але поглядами підтримувала батька. Але коли батя сказав валити з дому, вона за мене заступалася.
Присутні в кімнаті замовкають і прислухаються до нашої розмови.
— Минулої осені два ведевешники дали мені звіздюлєй. 14 жовтня на Покрови я начепив на рукав стрічку жовто-блакитну. Як надавали мені по морді, я плакав не тому, що було боляче і кров текла з усіх дірок. Просто було прикро, що можна бити людей за те, що вони говорять іншою мовою чи мають іншу точку зору.
— А не пішов поголос по Керчі, що є такий парєнь, говорить українською? — запитує 25-річна Наталя Шевчук.
— Якби щоразу, коли мене побили гопники, писали про мене, я б уже був на третьому місці за популярністю — після Януковича і Мазурка, — говорить Ігор.
Живе в університетському гуртожитку. Зустрічається з 20-річною Олександрою Статкевич.
Северин НАЛИВАЙКО
\"Батя мене з дому виганяв, мама заступилася\"
- Перегляди
- 7092
- Подобається
- 3
- Не подобається
- 3
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 80
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Не хочу снова поднимать бурю в стакане, но Volodymyr иногда лезет в высокие материи, демонстрируя абсолютно неприемлимую для этого форму изложения. Да и с содержанием вопрос, вокруг чего, собственно и прения. Определенное время я игнорировала нападки, но и золотому терпению приходит предел...
Вот еще один анекдот про еврея. Вроде, к теме не при чем, но веселый:
-Рабинович, да Вы интриган! -А кто это ценит?!
интересно послушать исповедь единственного проснувшегося!
Жги, Владимир)
Пускай не врут! Единственный город где еще остался нормальный украинский язык - Тернополь! Даже во Львове как минимум половина уже русскоязычных. В селах там вообще смесь польского и украинского языков. В Закарпатье процентов 90% венгерского наречия.
с лозунгами типа "посадим всех таксистов"??)
забываете что до революции 95% населения были крестьяне, не умеющие читать и писать) они наверное чудесным образом сами стали образованными
Заметь это не я сказал.Может ли быть грамотным общество которое этот тезис принимает за основу?
дипломы лично не видел, а вы?! я знаю что наше образование было одним из лучших в мире! сейчас все идет к тому чтобы образованных было как можно меньше чтобы было легче управлять массами! А помаранчевую революцию провели за счет российского олигарха Березовского и чё?
или вы думаете что кругом благородные гусары, которые хотят возрождение Украины?) почитайте Маркса и поймете на что готов предприниматель за 100%-ную выручку!
Наведу пример из личного опыта. Получил образование в КПИ был у нас такой предмет История КПСС, по моему была даже кафедра, но никто из студентов на этот предмет и на эту кафедру не обращал никакого внимания. Всё учили и Сопромат и теормех и ТОЭ и физику и математику, а история КПСС была чем то вроде отдыха.
Так что учили нас не комми учились сами и всегда имели возможность получить знания от преподавателей. А комми для нас были на 10 если не сотом месте.
Лаки не путайте мелких предпринимателей (продавцов, фермеров, парикмахеров и прочих с достаточно небольшими доходами) с капиталистами.
Предприниматели как раз и не способны на преступления.
Капиталисты готовы продать нам веревку, на которой мы их повесим.
уверен, в КПИ вы получили знание не хуже оксвордов и гарвардов! Сам учусь в КПИ и знаю о чем говорю.
капиталисты и торгаши - это одно и то же! Да в Каневе месяц назад один торгаш заказал второго за 15 тысяч грн из-за жабы! Ленин был прав!
ну мы смеемся сейчас над предметами типа история КПСС или как там? У нас в школе был предмет "Європейський вибір України". Типа в каком году ПОльша получила членство и тд) То же самое только более красочное)))
===== Хоть один хотя бы одному из этих критериев из наведённого сюжета соответствует этому определению?
Они кто угодно, но точно не интелигенция. Они и слова такого не знают.
это точно
Страшно было жить в совке :)
скиглити?)) это не я страдаю идиотскими идеями о переименовании улиц, увольнении таксистов, и сносом памятников!
и правда, к таким подвигам я не готов)
І так в цілому вся нація. Бездержавність - велике зло. Ще довго воно буде відлунюватись всім українцям.
І саме позбутися цих наслідків бездержавности, тільки від німецької окупації, домагалися чехи. І домоглися: чеська мова одна з найчистіших в Європі. Думаю, це під силу зробити і в Україні. І зробимо!!! Тим скоріш, якщо не заважатимуть доморощені русифікатори.
организуйте в Каневе литературный кружок! в чем проблема?