интересно ваше мнение
Депутат от Партии регионов Вадим Колесниченко внес в Верховную Раду законопроект, который запрещает употребление высказываний \"жид\", \"хохол\", \"москаль\", говорится в документе законопроекта №1152.
В частности, законопроект О запрете языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство запрещаются любые высказывания, которые \"унижают честь и человеческое достоинство в украинском обществе\".
В документе указывается, что следует запретить высказывания, которые являются оскорбительными для группы этнических меньшинств, где как примеры указываются слова \"жид\", \"хохол\", \"москаль\".
\"При этом иногда делаются псевдонаучные антидемократические политически обусловленные попытки оправдания употребления таких слов в политическом и общественном дискурсе на том основании, что они широко использовались несколько веков назад, встречаются в литературных произведениях прошлого и словарях\", - говорится в пояснительной записке.
Законопроект предлагает запретить использование подобного лексикона в органах государственной власти, учреждениях и организациях, на предприятиях, в учреждениях образования, науки, культуры, в сферах связи и информатики, поскольку употребление таких выражений приводит к нарастанию напряжения по этническому, языковому и другим признакам в украинском обществе, что является крайне опасным для его существования.
Кроме того, предлагается подготовка методических рекомендаций и ознакомления лиц госвласти, местных властей и судебной власти с контролем за эти механизмом.
Как сообщалось 18 декабря, проведенный Министерством юстиции Украины анализ не обнаружил норм, которыми бы запрещалось употребление слов жид, жиды или жидовка. Тем не менее, ведомство напомнило о недопустимости дискриминации.
По материалам: Интерфакс-Украина
- Перегляди
- 7598
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 3
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 145
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Наскольно я помню, у тебя муж есть...)
Как материться или нет в общественном месте, пропускать или нет пешеходов на переходе, толкаться или нет в транспорте, лезть или нет без очереди, и т.д.
Именно этот выбор и определяет твое отношение к окружающим.
Моя бабуся говорила батькові так: не ходи до дівчат в Костянець, бо там кабли - та вб\'ють)))Пр ним можно утверждать что вы являетесь настоящей Каневчанкой.
Это народ настолько оголодал? Или Колесниченко такой подонок?
Ау, bad girl!
Самый яркий комментарий Димы с Севастополя: ну дебилы, ужас, что за дикая страна с тупоголовым даун-населением... опять бабушки в очередях стоят, пожрать на халяву. вся европа в огнях, красочная, очаровательная, рождественские гулянья, ночью светлее чем днем, хоть газету читай. а ароматы какие: венская выпечка, баварские колбаски, австрийский пунч, всюду поздравления, все друг другу улыбаются и желают всего наилучшего.... и вы посмотрите на эти наши угрюмые рожи!!!
Библию тоже переписать.
Лучше бы вместо таксиста "свободовцы" уволняли сквернословов в том же Львове!
Такое мое мнение!
Честь і гідність особи — об\'єкти цілої низки злочинів. На захист честі і гідності особи спрямовані норми статей 125, 126, 1763., 1765, 189, 1891.
Посягання на честь і гідність в багатьох випадках входять в об\'єктивну сторону також інших складів злочину. Наприклад, розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого або його близьких (ст. 862, 144); перевищення влади чи службових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 166), хуліганство (ст. 206) та ін.
Стаття 125 передбачає відповідальність за наклеп, тобто поширення неправдивих вигадок, які ганьблять іншу особу. Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки фізичні особи, як живі, так і померлі, як присутні під час скоєння ганьблячого вчинку, так і відсутні.
Предметом наклепу можуть бути лише неправдиві, вигадані повідомлення, які ганьблять потерпілого. Такими є вигадки про венеричне захворювання, про статеві зв\'язки, про вчинення тяжкого злочину.
Розглядуваний злочин є умисним, оскільки винний діє з метою зганьбити потерпілого. Мотивами цих дій можуть бути різні спонукання (помста, заздрість, ревнощі тощо).
Кримінальна відповідальність за наклеп виключається, якщо в повідомленні висловлюється лише припущення про протизаконні дії певної особи з проханням перевірити пов\'язані з цим обставини.
Наклеп має багато спільних ознак з завідомо неправдивим доносом (ст. 177). Відрізняються ці злочини лише за однією ознакою суб\'єктивної сторони — за метою.
Неправдивий донос — це повідомлення неправди з метою притягнути особу до кримінальної відповідальності. Наклеп має іншу мету — зганьбити особу, про яку повідомляють вигадки.
У тих випадках, коли винний повідомляє правоохоронні органи про злочин, ніби-то вчинений потерпілим, і має намір зганьбити його і домогтися притягнення до кримінальної відповідальності, скоєне кваліфікується лише за ст. 177, оскільки вона передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.
В деяких злочинах наклеп є способом їх вчинення, наприклад, при доведенні до самогубства (ч. 2 ст. 99). Наклеп, таким чином, утворює частину об\'єктивної сторони, є обов\'язковою невід\'ємною ознакою ч. 2 ст. 99 і тому повністю охоплюється складом цього злочину. Кваліфікувати такі дії додатково за ст. 125 не треба.
За ч. 2 ст. 125 кваліфікується наклеп у надрукованому або іншим способом розмноженому творі (у книжці, газеті, за допомогою друкарської машинки, ротапринта, ксерокса тощо), а також вчинений повторно, незалежно від того, чи був винний притягнутим до кримінальної відповідальності за перший наклеп, чи відбув він за нього покарання чи ні.
Якщо наклеп був поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного (ст. 56—63) або іншого тяжкого злочину (одного з перелічених у ст. 7\'), то дії винного кваліфікуються за ч. З ст. 125.
Образою (ст. 126) називається приниження людської гідності в непристойній формі. Це — злочин особистісний, він завжди стосується певної особи і спрямований на приниження гідності цієї особи.
Образа може бути вчинена: усно — словами, що принижують гідність потерпілого; письмово — образливими виразами, малюнками; непристойними діями, які ганьблять особу.
Непристойними визнаються такі дії, які суперечать нормам і правилам суспільної моралі, викликають почуття сорому, ганьби. Такими можуть бути брудні слова, плювок в обличчя, ганьбливі прозвиська тощо. Образливими можуть бути і такі вирази чи оцінки особи потерпілого, які є дійсними, наприклад, розумова недорозвинутість, наявність у потерпілого фізичної вади, тощо.
Образа може бути вчинена публічно, в присутності інших, крім потерпілого, осіб або безпосередньо віч-на-віч з потерпілим. Якщо образа була вчинена у відповідь на незаконні дії ображеної особи, то вона не є караною, оскільки складу злочину не містить.
Стаття 126 містить загальний склад злочину. Крім цього, кримінальний закон передбачає відповідальність і за спеціальні види образи, які виділяються за ознаками потерпілого. Спеціальні склади злочину образи містять статті 189, 189\', 206, 237. Отже, образа представника влади або представника громадськості при виконанні ними службових обов\'язків чи охороні громадського порядку (ст.189), працівника міліції, народного дружинника або військовослужбовця при виконанні ними службових обов\'язків чи при охороні громадського порядку (ст. 189\'), так само як образа потерпілого при вчиненні винятково цинічних хуліганських дій (ч. 2 ст. 206) кваліфікується за цими нормами без застосування ст. 126.
Образа працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця чи представника громадськості не при виконанні ними службових обов\'язків чи не в зв\'язку з їх виконанням, а на грунті особистих неприязних стосунків кваліфікується за ст. 126.
Наклеп та образа, як злочини, що посягають на честь і гідність особи, мають багато спільних ознак. Відрізняються вони тим, що:
1) наклеп — вигадане звинувачення в неправдивих вчинках, фактах;
2) образа — неправдива, вигадана (або і дійсна) ганьб-лива оцінка особи, ганьблива її характеристика.
Якщо особу неправдиво звинувачують в крадіжці певної речі, то це наклеп (ст. 125). А якщо особу безпідставно називають злодієм (взагалі), то це образа (ст. 126).