На Майдані, де в перші дні зовсім невідомо, що могло трапитися, де очікували танки, а не концерти, люди були готові померти за чесність, за правду, за свободу. Було зрозуміло, що просто так це не дається, треба платити, платити собою, своїм життям.
На годовщину Помаранчевой революции едва собралась сотня людей
Александр Бабич|Общество,22.11.2012 16:35
На годовщину Помаранчевой революции едва собралась сотня людей
Восьмую годовщину Помаранчевой революции на Майдане Незалежности пришло отметить не более 70-80 человек.
Об этом сообщил корреспондент ГолосUA.
Люди пришли цветами, в оранжевых шарфах и с такого же «революционного» цвета, но без транспарантов. Митингующие хотели было пройти к монументу Независимости, прозванному в народе «Галей на столбе», но им преградил железный забор, за которым стоит около двух десятков милиционеров.
Отказ в пропуске людей к памятнику они мотивируют тем, что здесь находится монтажная зона под устанавливаемую новогоднюю елку и ходить здесь опасно для жизни.
Надежда умирает последней!Надо до конца идти.Когда собирались на майдане моя малышка говорить только начала.А сейчас уже задумывается что так жить дальше нельзя.Как мы будем жить,как я буду учитьься ,моя учительница любит тех,кто подарки ей дарит.А ребёнку только 9 лет!Я за перемены!
А где общественные приемные? И по базару Дацик уже не ходит. Время еще не пришло. Лазить и лозунги выкрикивать будут за месяц, а то и пару недель до перевыборов. Зомбировать. А так думают: "Да пашли вы усе..."
Володимир, дякую за віршик. Розумію, що Вас це в першу чергу зачіпляє, оскільки Ви щодня були під авто-рікою. Тільки зрозумійте, що не мені, а Вам буде найбільш гірко, коли Вас - ярого прибічника, кинуть в черговий раз.
Александр:), мене не кинуть. Дякую Ісусу Христу за ті хвилини життя! Не можливо відібрати те, що є в Вас в вашому, моєму серці. Воно зберігає тепло чаю, вогню, руки друга, посмішки , позиченого вночі спальника і багато чого, що зігрівало в ті дні, і шалене відчуття єдності всієї України. Дякую всім хто пам\'ятає!
Якщо "блакитний" Ляшко говорить у вічі те, що думає, то він молодець. А якщо я сказав те, що думаю, то давай мене мінусить. Де ж справедливість?
Вас образило те, що всі ідеї, за які Ви стояли на Майдані були помножені на нуль? Чи те, що я сказав, що у всі часи церкви непогано жили за рахунок прихожан?
А Ви, товариш Володимир, не плутайте реаліста із баригою.
Александр:)один мінус тицьнула вам я. Зайдіть у церкву, в якій служить отець Володимир і на свої очі побачите, як "багато" грошей приносить отцю служіння.
Александр:), на жаль таких як Ляшко в нас багато. Вони говорять, щоб не робити і народ залишався невігласом.
"Але чому народ невіглас? Тому що так треба. Невігластво - хранитель чесноти. У кого немає надій, у того немає і честолюбства. Невіглас перебуває в спасенному мороці, який, позбавляючи його можливості бачити, рятує його від недозволених бажань. Звідси - невідання. Хто читає - той мислить, а хто мислить - той розмірковує. А навіщо, питається, народу міркувати? Не розмірковувати - такий його обов\'язок і в той же час його щастя. Ці істини незаперечні. На них тримається суспільство." В. Гюго «Людина, яка сміється»
Тоді давайте говорити про всіх індивідуально: не депутати сволота, а П.І.Б., П.І.Б.... - сволота, не ДАІшники хабарники, а конкретно Іванов, Петров... Не Всі попи на перехресті біля вокзалу влаштовують п"яне ДТП, а лише такий-то.
Тоді да. А якщо розмовляти вцілому, то і ДАІшники нас "мають", і Попи і депутати з усіми подібними.
"Та й Вас дійсно навряд чи кинуть - церква була при усіх владах, грошики несуть сумлінно" Александр) - ці Ваші слова якого конкретно священника стосуються?
Александр:), можу погодитись з Вами. Але в першу чергу Церква це Тіло Христове, є люди які називають себе Церквою а знати про Бога і Церкву нічого не хочуть. Мені хотілося, щоб ці поняття враховувалися в майбутньому.
У будь якому випадку, батюшки самі відповідатимуть за свої гріхи перед Господом, не варто перейматися їх гріхами, краще, поки маємо час, звернути увагу на свої власні.
Але, незважаючи на негаразди, я підтримую вислів, що "Якби не було Біблії, її б варто було вигадати". І нічого не кажу проти віри. Проти церкви, попів, тощо - так. Проти віри - ніколи.
22 січня 1918, 1 листопада 1918, 15 березня 1939, 30 червня 1941, 16 липня 1990, 24 серпня 1991. Всі ці дати – дні проголошення незалежності України. До них впевнено можемо додати 22 листопада 2004 – День Свободи.
Напевно, жоден народ немає в своєму календарі стільки днів незалежності, як українці. Очевидно, це свідчить про волелюбність нашого народу, його готовність до боротьби навіть у дуже несприятливих умовах, його здатність перемагати навіть дуже сильних ворогів.
Але це також означає, що ми не вміли користатися своїми успіхами і постійно втрачали важко здобуту перемогу.
Напевно, саме для того, аби ми нічого не навчилися у нашого минулого, теперішня влада відверто цензурує історію. З підручників зникла інформація про окремих осіб, цілі періоди, наші трагедії та перемоги, серед вилученого - Помаранчева революція.
Але пам’ять - не книжка, з неї не викинеш комусь не потрібні сторінки. Ми пам’ятатимемо про нашу перемогу 2004 року, ця пам’ять надихатиме до подальшої боротьби, до наступних перемог. І найважливіше - готуватиме до важкої роботи після здобуття нової перемоги.
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 63
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
[youtube]http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=oicOHnK9ihM[/youtube]
На годовщину Помаранчевой революции едва собралась сотня людей
Александр Бабич|Общество,22.11.2012 16:35
На годовщину Помаранчевой революции едва собралась сотня людей
Восьмую годовщину Помаранчевой революции на Майдане Незалежности пришло отметить не более 70-80 человек.
Об этом сообщил корреспондент ГолосUA.
Люди пришли цветами, в оранжевых шарфах и с такого же «революционного» цвета, но без транспарантов. Митингующие хотели было пройти к монументу Независимости, прозванному в народе «Галей на столбе», но им преградил железный забор, за которым стоит около двух десятков милиционеров.
Отказ в пропуске людей к памятнику они мотивируют тем, что здесь находится монтажная зона под устанавливаемую новогоднюю елку и ходить здесь опасно для жизни.
Источник: http://ru.golos.ua/
Перед виборами було тільки й розмов: "Свобода, Тягнибок".
Де вони зараз? Чому так тихо?
А где общественные приемные? И по базару Дацик уже не ходит. Время еще не пришло. Лазить и лозунги выкрикивать будут за месяц, а то и пару недель до перевыборов. Зомбировать. А так думают: "Да пашли вы усе..."
Я потім якось розповім продовження всієї цієї передвиборної історії.
Создатель дал нам две руки,
Бутыль, чтоб руки зря не висли,
А также ум, чтоб мудаки
Воображали им, что мыслят.
Игорь Губерман
Я зрозумів, що Ви говорите про Майдан у Києві, бо під Авто-рікою я людей в спальниках не бачив. І вогню ніхто не палив.
Та й Вас дійсно навряд чи кинуть - церква була при усіх владах, грошики несуть сумлінно.
"Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих."
Ви розмірковуєте як БАРИГА.
Вас образило те, що всі ідеї, за які Ви стояли на Майдані були помножені на нуль? Чи те, що я сказав, що у всі часи церкви непогано жили за рахунок прихожан?
А Ви, товариш Володимир, не плутайте реаліста із баригою.
"Але чому народ невіглас? Тому що так треба. Невігластво - хранитель чесноти. У кого немає надій, у того немає і честолюбства. Невіглас перебуває в спасенному мороці, який, позбавляючи його можливості бачити, рятує його від недозволених бажань. Звідси - невідання. Хто читає - той мислить, а хто мислить - той розмірковує. А навіщо, питається, народу міркувати? Не розмірковувати - такий його обов\'язок і в той же час його щастя. Ці істини незаперечні. На них тримається суспільство." В. Гюго «Людина, яка сміється»
Але ж ми розмовляємо про церкву вцілому.
Тоді давайте говорити про всіх індивідуально: не депутати сволота, а П.І.Б., П.І.Б.... - сволота, не ДАІшники хабарники, а конкретно Іванов, Петров... Не Всі попи на перехресті біля вокзалу влаштовують п"яне ДТП, а лише такий-то.
Тоді да. А якщо розмовляти вцілому, то і ДАІшники нас "мають", і Попи і депутати з усіми подібними.
Як вставити картинку?
ось вона - Помаранчева Люся)))
Коли раб вважає себе вільним, це остання межа рабства, бо не може мріяти про свободу, любити її, як сенс життя.
На жаль для Вас рабство це норма.
І на цьому Амінь.
Напевно, жоден народ немає в своєму календарі стільки днів незалежності, як українці. Очевидно, це свідчить про волелюбність нашого народу, його готовність до боротьби навіть у дуже несприятливих умовах, його здатність перемагати навіть дуже сильних ворогів.
Але це також означає, що ми не вміли користатися своїми успіхами і постійно втрачали важко здобуту перемогу.
Але пам’ять - не книжка, з неї не викинеш комусь не потрібні сторінки. Ми пам’ятатимемо про нашу перемогу 2004 року, ця пам’ять надихатиме до подальшої боротьби, до наступних перемог. І найважливіше - готуватиме до важкої роботи після здобуття нової перемоги.
Володимир В\'ятрович