Хто наведе лад у нумерації будинків?

На жаль, це не анекдот і не чиясь вигадка, а реальна історія з життя нашого рідого міста. І подібні діалоги відбуваються щодня. Річ у тім, що Канів - унікальне місто, де кожна будівля й споруда мають дві адреси - стару й нову. Функціонують наразі обидві.

«Сувора» інвентаризація

  Розпочалася ця історія ще в 1990-х роках.

  - Процедура перейменування була вимушеним заходом, і пов\'язана з інвентаризацією, - пояснює перший заступник Канівського міського голови І.Ренькас. - Тоді кожна перукарня, аптека чи магазин, що розташовані у житловому будинку, зобов\'язані були мати свою адресу. Окрім того з\'являлися нові споруди - магазини, гаражі, а в приватному секторі - й житлові будинки. Усім їм також потрібно було надати свій номер. Тому було започатковано процедуру встановлення нової нумерації. Заодно деякі довгі вулиці були поділені на кілька менших. 

  Отож, як у якомусь фантастичному кіно, однієї ночі люди лягли спати у будинку №127-а, що по вулиці Леніна у Каневі, а прокинулися вже в будинку №95. Будинок по вулиці Леніна №131 наразі має 99-й номер, а 135-й став 101-м. Будинок №135 по вулиці Леніна за новою нумерацією також є, тільки він розташований далі. По вулиці Шевченка всі номери будинків зменшилися на 10 одиниць: будинок №25 став 15-м, 27-й - 17-м і так далі...

Правоохоронці й мнс-ники блукають?

  Однак більшість людей досі пам\'ятає стару нумерацію і саме її вказує, коли  викликає \"швидку допомогу\", міліцію, пожежників тощо. Працівники цих установ  мають якнайоперативніше виїжджати на виклики та рятувати людей. Досить часто людське життя тут зале-жить від лічених секунд. Однак на заваді цьому стають звичайні адреси, які були перейменовані.

  Начальник Канівського від-ділу МВС О.Штейман повідомляє, що подвійні адреси - одна із значущих проблем у Каневі.

  - Плутанина з адресами затягує місцезнаходження людини, яка потребує допомоги, - каже О.Штейман. - Нам у роботі на допомогу приходить спеціальна програма \"Марс\", яка записує номери телефонів, з яких здійснено виклик. За цими номерами ми вираховуємо точну адресу. Однак і це не завжди допомагає. Важко зорієнтуватися, де який будинок, коли немає табличок із номерами. Особливо ця проблема актуальна в приватному секторі. Колектив у нас переважно молодий. Місто тільки вивчають. А тут ще й таблички висять не на кожному будинку, або висять старі. Буває, телефонуємо до МНС-ників чи \"швидкої допомоги\", аби встановити адресу, допомагаємо один одному.

  Начальник РВ управління МНС А.Хижняк також скаржи-ться на цю проблему.

  - Сам проживаю у такому от будинку із двома адресами. Звичайно, важко визначити, про який саме будинок йдеться, коли телефонують люди - розпитуємо, з\'ясовуємо. Ми вже до цього звикли. Нам допомагає те, що люди не тільки телефонують, а часто й зустрічають рятівників, супроводжують до місця аварії. Та й дим видно здалеку, якщо це пожежа, - пояснює А.Хижняк.

Якого кольору тин біля хати? - цікавиться «швидка допомога»

  Головний лікар Канівської районної лікарні Сергій Задорожний повідомив, що ця проблема актуальна для всіх - медиків, МНС-ників, міліціонерів.

  - Доводиться шукати, де який будинок, - розповідає С.Задорожний. - А поки ми блукаємо, якась людина десь, можливо, потребує невідкладної допомоги.

  Завідувач відділення швидкої допомоги Костянтин Глушко зізнався, що з проблемою подвійних адрес працівники \"швидкої допомоги\" стикаються мало не щодня.

  - Цікава вулиця Маршала Рибалки, - розповідає диспетчер відділення швидкої допомоги Марина Шевченко. - Раніше на ній стояв всього один житловий будинок за №1. Після перейменування вулиць і зміни нумерації будинків, до цієї вулиці приєднався ще один будинок №2 (стара адреса - Героїв Дніпра, 31). Та й сама вулиця Героїв Дніпра оригінальна. Так, на ній усі номери будинків є непарними, і тільки один парний - №24.

  Медики розповідають, що часто телефонують люди, які навіть не знають, що адресу було змінено. Їх про це ніхто не повідомляв. 

  - Тому окрім адреси, питаємо про якісь орієнтири, де поруч якийсь магазин, зупинка, чи якого кольору огорожа, якщо це приватний сектор, - пояснює М.Шевченко.

  Виручає в роботі й те, що один із телефонів у відділенні \"швидкої\" має визначник номеру. Це полегшує пошуки потрібного будинку. В разі плутанини диспетчер телефонує, розпитує.

  - Ми завжди записуємо номер телефону, щоб можна було зв\'язатися із людиною, яка зробила виклик. Однак буває, що люди тільки скажуть адресу й одразу кладуть слухавку. Якщо телефонували з мобільного, то номер і не відобразився на табло. Як шукати? Раніше в таких випадках телефонували в довідкову службу 09 - там підказували номер телефону, а іноді й адресу, - пояснює специфіку роботи диспетчер. - Тепер цього немає - довідкову службу перевели в Черкаси.

  Та найскладніше працюється все ж у приватному секторі, відзначають лікарі. 

  - Там повний хаос. На одному будинку висить стара адреса, на другому - вже нова, на третьому - одразу обидві, а є, що й взагалі без адреси, - пояснює завідувач відділення швидкої допомоги К.Глушко.

  - Багато будинків не мають жодного номера. На тин гроші знайшли, а на те, щоб номер почепити, ні, - зауважує водій \"швидкої\" Микола Сікан. - Не раз буває, що приїдемо і не знаємо, чи під тією хатою стоїмо чи ні.

  У приватному секторі з\'явилося багато нових вулиць і провулків, що ускладнює пошуки адреси.

  - Поробили нові вулиці, а де яка - незрозуміло, - розповідає  завідувач відділення швидкої допомоги К.Глушко. - Наприклад, з вулиці Ювілейної стало аж три вулиці - Максима Рильського, Кобилянської і Ювілейна, а номери ніхто не змінив, хіба що хтось крейдою на тину написав, і то добре. Те ж саме і з вулицею Надєждіна, яка наразі складається з двох вуличок, - Надєждіна і Гулака Артемовського. Вуличка вузенька, звивиста, має кілька заїздів. Дуже важко орієнтуватися.

  Проблеми виникають і на інших вулицях міста. Так, з\'ясувалося, що вулиця Чупилки складається з двох частин, які між собою не сполучаються.

  - Якщо заїхав не з того боку, доводиться розвертатися, вертатися назад і заїжджати з іншого, - каже К.Глушко.

  Цікава й вулиця Чехова, розповідають  працівники \"шви-дкої\". Вона складається з трьох провулків, що йдуть паралельно один за одним. Однак, де вона починається і де закінчується - невідомо. Ніякої закономірності у нумерації не спостерігається.

  - Мабуть, і самі жителі вулиці цього не знають, - зауважує К.Глушко. - Щоб знайти якийсь будинок, потрібно проїхати всі провулки. Такі пошуки відбирають час - від 15 хвилин до півгодини.

  Дивує лікарів і вулиця Коцюбинського, що тягнеться від зупинки \"Управління\" вгору до вулиці Маяковського.

  - В\'їжджаєш на цю вулицю й одразу натикаєшся на будинок із №19. Далі номери будинків тільки зростають. Постає питання - а де ж перші номери? А вони збоку у невеликому яру. Тож фактично, щоб знайти початок вулиці Коцюбинського, потрібно їхати в зовсім інший бік, - каже К.Глушко.

  Диспетчер М.Шевченко розповідає, що всі працівники \"швидкої допомоги\" працюють тут по 20 років, тож знають у місті \"кожну грушку і кожен пеньок\".

  - На початку, коли тільки змінили нумерацію, було дуже важко, а зараз уже звикли працювати в такому режимі. Однак у інших містах такого як у нас немає, - розповідає М.Шевченко. -  Пам\'ятаю, як одного разу зателефонували і викликали машину на вулицю Гнилосирова. А я ніколи й не чула, що така є у Каневі. Спочатку просто розгубилася. Запам\'ятала цей випадок на все життя. 

«Жеківці» розгадують головоломки

  Подвійна адресація заважає оперативності в роботі й комунальникам аварійної диспетчерської служби КП \"ЖЕК\".

  - Не раз було, що люди кажуть неточну адресу, - розповідає старший диспетчер аварійної диспетчерської служби КП \"ЖЕК\" Ю.Прудка. - Річ у тім, що старожили знають лише стару адресу, а люди, які поселилися пізніше - тільки нову. Виходить плутанина. І їде аварійна машина не до того будинку, поки в іншому затоплює квартиру чи люди сидять без води. Відстань же між деякими будинками досить суттєва. Та ще й поки аварійники приїдуть, знайдуть квартиру чи підвал... Це все час.

  Комунальники зауважують, що нова нумерація не піддається жодній логіці.

  - Здається, що вона як таблиця Менделєєва, комусь привиділась у сні. Настільки все там незрозуміло. Так, на вулиці Б.Хмельницького стоять поруч дві п\'ятиповерхівки. Стара їхня адреса №71 і 72, а нова №87 і 78. Як вони можуть стояти поруч? - діляться аварійники. - Уже 10 років працюємо, а вивчити нову нумерацію не можемо. Потрібно у людей питати, який саме це будинок. Тоді - передати черговому водієві. Молодші працівники знову ж таки знають тільки нову нумерацію, яка вказана на будинках. Ті, кому вже за 40 років, пам\'ятають стару адресу. Кожному треба казати по-своєму. Не робота, а суцільна головоломка.

Листи, відправлені в нікуди

  Із проблемами подвійних адрес у нашому місті щодня стикаються листоноші. Нерідко у своїх поштових скриньках люди знаходять листи, де вказана їхня адреса, а прізвище отримувача інше. Ні, це не новий ваш співмешканець, це знову ж таки труднощі, пов\'язані із перейменуванням вулиць та утворенням нової нумерації будинків.

  - Деякі канівці, коли відправляють листи, вказують стару адресу, інші - вже нову. Так само і їм надходять листи то так, то так. Через цю плутанину листи часто приходять до адресатів із запізненням, а то й взагалі не надходять, адже є люди, котрі не повертають листи, що прийшли до них помилково, - зауважує поштарка Олена Кисла. - Намагаємося вивчити мешканців будинків за прізвищами, однак кожному листоноші випадає близько 2000 жителів, і всіх запам\'ятати просто неможливо. Раніше допомагали списки із прізвищами мешканців, що висіли біля кожного під\'їзду. Наразі цього немає. Просимо писати подвійну адресу, щоб було зрозуміло.

  Не легше працюється і в приватному секторі, розповідають листоноші.

  - Сельце, Ядловського, Бесарабія... Нумерацію змінили, поробили нові провулки, а табличок з номерами немає. Там взагалі можна заблукати, - розповідають листоноші.

  Справжня каторга розпочалася для них у минулому році, коли люди почали звертатися до суду для отримання чорнобильських пенсій. Кількість листів значно збільшилася. І вони надходили за правильними адресами, що прописані в паспорті. От і почалися блукання листонош.

  - Пам\'ятаю, як надійшов один лист із адресою - вулиця Честахівського, - розповідає начальник цеху обслуговування споживачів №2 Надія Шемет. - У нас такої немає. Думали, що це помилка, тому повернули до сортувального вузлу в Черкаси. Потім він знову прийшов до нас. Почали телефонувати до відділу архітектури, питати, що це за вулиця, де вона. З\'ясувалося, що це нова вулиця поблизу вулиці Монастирок. Людина отримала важливого листа, у якому рішення суду чи інша важлива інформація, значно пізніше.

Коментар

  Першого заступника Канівського міського голови Ігоря Ренькаса:

  - Проблема в тому, що процедура перейменування не завершена, - пояснює І.Ренькас. - Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Так, житлові багатоповерхові будинки наразі всі перейменовані й на кожному висить табличка із новою адресою. А от у приватному секторі ситуація складніша.

  Справа в тому, що за приватний сектор ніхто не відповідає. У плані було перейменовано вулиці, номери будинків. Зважуючи на гористий рельєф міста, ми брали якусь довгу вулицю й ділили її на ділянки та створювали нові вулиці - менші за розмірами. Однак насправді нічого не змінено.

  Люди на своїх будинках не почепили нові таблички з адресами. Ми будемо вирішувати цю проблему, звертатися до \"вуличкомів\", разом визначимо організацію, яка згідно зі стандартами виготовить нові таблички з адресами.

  Від редакції. Отак від якоїсь бюрократичної необхідності постраждали всі - жителі будинків (адже кожному довелося звернутися до паспортного столу й виписатися зі свого помешкання, аби приписатися вже за новою адресою), гості нашого міста (туристи довго шукатимуть потрібний будинок), працівники згаданих установ... Ситуація нагадує відому народну приказку: \"Мені не треба твоя робота, мені потрібна твоя мука\". Та головна проблема навіть не в цьому. У зв\'язку з цією адресною плутаниною якогось разу може статися, що рятівники, \"швидка\", міліціонери блукатимуть довше і... просто не встигнуть прибути на місце події вчасно. Що будемо робити тоді?  Адже на вагах - людські життя...

Вулицями Канева блукала Катерина ПРУДКА

дз