Рада ухвалила закон про мови
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №9073 \"Про основи державної мовної політики\". «За» проголосували 248 народних депутатів, передає кореспондент Тижня.
На початку вечірнього пленарного засідання Ради голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запропонував поставити на голосування мовний законопроект. Депутати підтримали цю пропозицію і після цього проголосували за законопроект у другому читанні…
Після ухвалення закону Мартинюк закрив засідання Ради.
Нагадаємо, ще вчора спікер Володимр Литвин виключав можливість розгляду парламентом на пленарному тижні 3-6 липня в другому читанні мовного законопроекту.
5 червня Рада прийняла цей законопроект у першому читанні. Тоді законопроект підтримали 234 народні депутати.
Законопроект передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких розповсюджена ця мова.
Джерело: Тиждень
- Перегляди
- 12778
- Подобається
- 8
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 125
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
:)))))))))0
приклади вживання в українській мові слів "думати" та "говорити":
"Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь."
"Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люде — як чужії,
Ні з ким говорити"
- Тарас Шевченко
"
ну во-первых Шевченко немного суржиком баловался, а во-вторых это бред умничать на форуме по поводу правописания, произношения и принадлежность слов к тому или иному языку.
"это бред умничать на форуме по поводу правописания, произношения и принадлежность слов к тому или иному языку."
Саме чому така розмова є неправомірною на цьому сайті або в живому спілкуванні?
если это выглядит как проявление собственного превосходства над остальными то это по меньшей мере некрасиво - возьми да напиши в личку. Тем более овчинка выделки не стоит! Грамотно тут пишут единицы и не по причине отсутствия знаний!
Заодно посмотри и значение слова "демократия", чтоб не лепить где попало.
А манерам будешь тут учить, когда перестанешь желчной слюной брызгать.
Не захищайте тих хто не потребує вашого захисту, вони вас про це не прохали.
04 липня 2012 о 09:14
vkurse.ua
Підбиваючи підсумки проведення в Україні Євро-2012, влада скромно умовчує про один доволі масштабний і вартісний проект, на який були направлені дев’ятизначні державні кошти в рамках підготовки України до Євро, але який абсолютно не був задіяний під час чемпіонату.
Мова йде сумнозвісний гелікоптерний майданчик біля Тарасової гори, будівництво якого здійснювалося за кошти платників податків та було включено до плану реалізації Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу.
Нагадаємо, до складу гелікоптерного майданчику з пасажирським терміналом пропускною здатністю 50 пасажирів на годину, збудованого у селі Пекарі Канівського району Черкаської області, входять: посадковий майданчик, одноповерховий пасажирський термінал, який складається із зали очікування, конференц-залу та кімнати відпочинку, контрольно-пропускного пункту, місць для зупинки автотранспорту тощо.
Цей майданчик, розрахований на 10 гвинтокрилів, був збудований майже за 100 мільйонів гривень бюджетних коштів. Але нещодавно було прийнято рішення про виділення ще 27 мільйонів гривень з бюджету на впорядкування його території та укріплення берегової лінії.
Благими намірами…
Від початку виникнення самої ідеї будівництва вертолітного майданчика біля могили Шевченка постійно звучала критика та невдоволення істориків, краєзнавців, екологів та звичайних жителів Черкащини. Натомість, влада щиро переконувала у необхідності його побудови.
Перше, досить екзотичне пояснення необхідності побудови вертодрому біля Тарасової гори дало на депутатський запит Остапа Семерака Національне агентство з підготовки до Євро-2012, на думку якого «на фінальний матч чемпіонату до Києва будуть летіти вертольотами туристи з Півдня України, і їм, очевидно, треба буде зупинитися в Каневі на дозаправку».
Пізніше сайт Кабміну повідомив, що «передбачається, що гості чемпіонату, які виявлять бажання відвідати Шевченківські місця, матимуть можливість побувати на цих славетних черкаських землях, вклонитися могилі Кобзаря, при цьому – зі значною економією часу на дорогу».
Черкаський губернатор С. Тулуб висунув свою оригінальну версію — про багатих діаспорян. За його словами, «нині у багатьох країнах світу діють потужні українські діаспори. І це не найбідніші люди, ви знаєте. Вони прилетять в Бориспіль, і там буде створено вертолітний термінал, потім вертоліт збере туристів і прилетить у Канів, до могили Шевченка…».
Заступниця глави Адміністрації Президента Ганна Герман пішла далі – за її словами, з появою вертолітного майданчика літати до Канева зможуть не лише вітчизняні можновладці, але і закордонні. «Майданчик потрібний, тому що Шевченківське місце повинно стати місцем паломництва не тільки бідних людей, а й відомих людей з усього світу – президентів, прем’єрів», — пояснила Герман.
А Президент України Віктор Янукович обіцяв, що «…вже навесні цього року в усіх вас буде можливість відвідати Чернечу гору, побувати на могилі Кобзаря. До речі, і вертолітна площадка побудована ДЛЯ ВСІХ».
Проте, «з весною» не склалося. Незважаючи на те, що урочисте відкриття гелікоптерного майданчика у с. Пекарі відбулося ще 19 вересня 2011 року, його фактичне відкриття переносили спочатку на грудень 2011 року, потім – на початок 2012 року, потім – до річниці перепоховання Тараса Шевченка – у березні 2012 року. І нарешті, лише 1 червня 2012 року голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб радісно повідомив, що майданчик почав функціонувати.
Хто скористався цим майданчиком за час Євро?
Хоча вертолітний майданчик на 10 гвинтокрилів будували начебто заради Євро, принаймні офіційно – у рамках Державної цільової програми підготовки України до Євро-2012 — під час чемпіонату ми не зустрічали активної пропозиції для іноземних фанів здійснити повітряну прогулянку до могили найвидатнішого українця. А також – хоча би якого-небудь грамотно виписаного і зрозумілого гелікоптерного туристичного маршруту до Тарасової гори і назад.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко направляв кілька звернень до Національного агентства України з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу і до Міністерства інфраструктури щодо можливості організації перельоту до Тарасової гори групи журналістів з нагоди Шевченкових свят. Проте, відповіді були одні і ті ж: вертодром ще не готовий до прийому гостей.
Хоча ЗМІ повідомляли, що ним вже встиг скористатися Віктор Янукович, коли прилетів для участі в урочистостях з нагоди дня народження Шевченка.
Лише на нещодавнє звернення віце-спікера до віце-прем’єр-міністра-Міністра інфраструктури Бориса Колеснікова стосовно можливості організації перельоту до Шевченківських місць групи представників української діаспори, надійшла порада з цим питанням звернутися до авіакомпаній ТОВ «Ютейр-Україна» та ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн», на яких було перекладено всі питання щодо організації таких перельотів.
Як далі вдалося з’ясувати, авіакомпанія ТОВ «Ютейр-Україна» з київського вертодрому «Дніпро-1» до Шевченківських місць і назад зможе вас доставити «усього» за 8700 євро.
Цікаво — якщо полетіти тим же маршрутом з аеропорту Бориспіль, то це задоволення обійдеться на 2 тисячі євро дешевше – 6700 євро… Варто зазначити, що тривалість поїздки – приблизно одна година. Виходить, хвилина повітряної подорожі коштує 145 євро!
Натомість, ТОВ «Челендж Аеро Юкрейн» пропонує дещо інші тарифи. Так, за політ на двомісному вертольоті з Борисполя доведеться заплатити 1500 доларів, а за групу з 5-ти осіб – 2300 доларів.
Чому така різниця у сумах – сказати важко. Так само, як і те — яка частина з цих коштів йтиме у держбюджет, щоб компенсувати витрати на будівництво цього вертодрому.
До речі, не так просто знайти навіть потрібні координати, де зможуть підказали вартість «вертопождорожі» до Тарасової гори. І ще з’ясувався один суттєвий нюанс – ніхто толком так і не зміг пояснити, у чому ж полягає так звана екскурсія на гелікоптері до могили Шевченка. Чи вертоліт кружлятиме над горою, чи над вертолітним майданчиком, чи сідатиме, скільки чекатиме, де замовляти екскурсію і т.д.
Виявляється, після закінчення Євро-2012, заради якого і за кошти якого, власне, і будували вертодром на 10 посадкових місць, він досі організаційно не придатний обслуговувати туристів, як це було голосно заявлено.
Натомість, можемо зробити висновок, що за всю ось майже 10-місячну історію існування вертодрома біля Тарасової гори, благами дорогого, але швидкого пересування повітрям скористався лише Президент України.
Так що, виявилося, — не «для всіх», і не для Євро… Але за бюджетні кошти і з широким розмахом…
Юлія Царенко, «Рідна країна»
При глубочайшем уважении Тарасу Григорьевичу (один из немногих толковых украинских писателей ИМХО)Цитата:
"Двуязычность Шевченко еще больше отразилась в его письмах того времени. Причем, и это важно для понимания авторского сознания, Шевченко становится все более русскомыслящим писателем. Об этом свидетельствуют его письма, написанные в 40-е гг. на русском и украинском языках. Подчеркиваю, что в русских письмах практически нет украинизмов, а вот в украинских письмах русизмы встречаются довольно часто. При этом грамматические ошибки и употребление русских префиксов при письме свидетельствуют о русскоязычном мышлении их автора. Например, в письмах Лизогубу 1842 г.: «А за таке время багато води у море утекло» – вместо: «а за такий час багато води в море утече». «Отдайте» вместо «вiддайте», «спасибi» вместо «дякую». «Хочь лiкар и говорить, що ничего, одначе так кiвне головою, що сумно дивиться» (правильней было бы: не «ничего», а «нiчого», не дивиться, а «дивитися»).
«Сьогоднi оце трошки легше стало, можна хоч перо в руках удержать» (т.е. вместо «в руцi утримати»); «щоб помiг менi / щоб допомiг менi».
В 1849 г. Лизогубу он писал: «буду посилать до Вас усе, що зроблю вартого послать» (надо «посилати» и «послати»).
Бодянскому в 1850 он писал: «А мене на адресi не упоминай, цур йому» – надо «не згадуй»."
А демократия - это выборы из двух или более кандидатов и 300 сортов колбасы. На что таких как вы Солженицинов купил запад.
Так что давай до свидания!!!
Во-первых, все уже свыклись с мыслью, что в Украине один язык.
Во-вторых, как DonnaRoza написала выше, количество считающих себя русскоязычными уменьшилось
В-третьих, все надо было делать вовремя: когда Янукович только пришел, а не перед выборами
И последнее: то, с какими вывертами был протянут закон, лишит регионалов и коммунистов последнего доверия. Хитровздрюченных нигде не любят.
Довести застосування нового закону до абсурду дуже легко.
Користувач ФБ Олексій Толкачов повідомляє:
"Щойно на зустрічі Сергія Тігіпко та Раіси Богатирьової з головами громадських рад Святослав Павлюк звернувся до урядовців польською мовою.
Демонстрація скандального закону "Про мови" у дії!
Хвилина непорозуміння, розпачу.
Ніхто нічого не зрозумів.
Після пояснення українською мовою Тігіпко заявив, що не погодиться із виділенням додаткових бюджетних коштів на навчання держслужбовців регіональним мовам."
ганьба зрадникам!..
65,1% людей вважають, що внесення Партією регіонів законопроекту, який підвищує статус російської мови, є передвиборним кроком з метою підвищення популярності перед виборами.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного соціологічною службою Центру ім. Разумкова.
Так вважають більшість жителів усіх регіонів – від 51,8% на Сході країни до 78,8% – на Заході.
Ще 24,0% опитаних вважають, що внесення даного законопроекту є проявом турботи влади про потреби громадян.
43,6% респондентів виступають за те, щоб українська мова була єдиною державною і офіційною мовою, 25,0 % – за те, щоб російській був наданий статус офіційної в деяких регіонах.
23,9% – за надання російській мові статусу другої державної поряд з українською. Ще 2,0% опитаних вважають, що російська мова має бути єдиною державною, а українська – офіційною.
Лише 0,4% вважають, що російська має бути єдиною державною і офіційною в Україні.
Згідно опитування, більшість жителів Західного і Центрального регіонів - 84,4% і 59,7% відповідно, виступають за те, щоб лише українська мова була державною.
Проте відносна більшість жителів Південного і Східного регіонів - 47,7% і 40,4% відповідно, за те, щоб і українська, і російська були державними мовами.
Дослідження проведене з 16 по 25 червня 2012 року. Методом інтерв’ю було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим.
Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Інтерв’ю проводилися за місцем проживання респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Сегодня вечером в районе бани было совершено ДТП. Как рассказали очевидцы водитель легкового автомобиля ехал со стороны центра по ул. Ленина изрядно превысив скорость (по утверждением очевидцев) в итоге машину повело в сторону и понесло мимо остановки в направлении панельной 9-этажки. Машину остановило лишь огромное бревно. Слава богу что возле остановки не стояли люди как обычно. На этом участке положили хорошую дорогу и многие водители теряют бдительность, превышая скорость при том что здесь два пешеходных перехода, куча детей и поворот. Обращаюсь к местным властям чтобы установили лежачие полицейские!
это тоже! зачем удалили комментарий? или всем пофиг?
Мітингувальник забув, хто його найняв)
Ми спостерігаємо не що інше, як початок нових виборів. Небагато часу назад я говорила, що сині кинули кістку, а об\'єднані її гризуть.
А політтехнологи, які це запустили, тепер спокійно рахують гонорар!
На цей раз не так креативно, але так дієво)))
Закон об языках настолько чувствительная тема, что лучше бы его не трогать, по принципу "Не буди лихо, пока воно тихо".
Эти проголосовавшие идиоты даже не представляют, какого джина они выпустили на волю. В случае утверждения Украину ждет лавина суржиков в качестве региональных языков со всеми сопутствующими проблемами. Уверен, что уровня будущих проблем, связанных с делопроизводством, эти ребята даже не представляют. Решается сиюминутная задача - привлечение голосов выборцев, а дальше трава не расти...
Всегда будут недовольные, но проголосовать большинством провластные партии закон всегда смогут, это не проблема. А если закон того стоит, проголосовала бы и часть опозиции.
Реально русским языком и так пользуются в восточных областях Украины как региональным. Хотя, это противоречит сегодняшнему украинскому законодательству. Стало быть, с этим надо что-то решать, но решать грамотно. В защите как раз сейчас больше нуждается украинский язык, поскольку русский чаще используется при ведении переговоров с иностранными партнерами на производстве русский за границей больше знают), составлении договоров и т.д. Особенно на постсоветском пространстве. Русский есть корпоративним язиком в совместных компаниях и тех, к-е с ними сотрудничают.
Качественных книг больше русскоязычных: в украине только 2 крупных книгоиздателя на уровне: "Абабагаламага" (на украинском) и "Ранок(преимущественно на русском). Примерно 70% привезено из России. Большинство народа у нас двуязычные - выбирают то, что есть. Вот и истоки русификации.
А то посмешище, а не закон, что принимают сейчас не решает никаких воросов. Теперь каждый чиновник должен будет знать язык каждого териториального нац. меньшинства и по требованию вести переписку, судебные заседания и т.д. на языке нац. маньшинства. Если поеете в Крым, там гаишник с вами имеет право общаться на крымскотатарском, и судить вас там могут на крымскотатарском. ДЕБИЛЫ
Сьогодні у Вільнюсі біля Посольства України в Литовській Республіці відбувся пікет на захист української мови як державної в Україні. Пікет організували депутати Сейму Литви Ґінтарас Сонґайла та Казімерас Уока за підтримки місцевих українців.
Як повідомив Радіо Свобода представник української громади Литви Василь Капкан, учасники пікету тримали гасла: «Без мови немає нації», «Українській державі – українську мову».
До учасників пікету вийшов радник Посольства України в Литві Сергій Попик. Він наголосив, що процедура ухвалення «мовного законопроекту» ще не завершена, адже його ще мають підписати Голова Верховної Ради та Президент України.
3 липня Верховна Рада голосами 248 депутатських карток ухвалила закон «Про засади державної мовної політики», який розширює сферу застосування російської мови. Опозиція заявляє, що закон був ухвалений із великою кількістю порушень, а, можливо, його ухвалення взагалі сфальсифіковане. З цього приводу в багатьох містах України оголосили безстрокові акції протесту.
Мовний законопроект ухвалений із порушенням процедури - стенограма
Вона призначена і тупо виконує всі вказівки хазяїв.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/4ff5f9c0cb2d6/
на ось таке:
в журнале "Вопросы языкознания", N5, с. 67 за 1957 год есть статья академика Трубачева.
Он, анализируя 4-томник этимологический словарь Фасмера, установил на основе 10779 слов, что среди них:
- поздних заимствований – 6304 (58,5% слов) – половина русского языка.
- слов общеславянских (и ранних заимствований) – 3191 (29,5% слов).
- именно русских слов – 93 (0,9% слов).
- восточнославянских – 72 (0,8%).
Вот и делаем вывод, какой "русский" язык. Какой он "исконно славянский", какого он "славянского местного происхождения".
Просто не успел "випадково потрапити" на нужный ресурс, эге ж?
до чо?рта (до га?спида, до хрі?на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький); Звідтіль навпростець Махає (Рябко) до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський). 2. Значною мірою, дуже сильно. Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (О. Копиленко).
у чо?рта (у га?спида, у бі?са), грубо, ірон. 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський).
хай (неха?й) йому? (їй, тобі?, їм і т. ін.) чорт (сім чорті?в, га?спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм (бикам)... чорт,— каже (Андрій).— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).
чорт (га?спид, сатана?) (його? (тебе?, їх і т. ін.)) зна?є (зна), грубо. 1. Невідомо, незрозуміло. — Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш); (Стась:) А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко); Сказавши, чорт зна де пропала (Дидона), Еней не знав що і робить (І. Котляревський); — Та нащо ж ви їх (сорочки) йому (хазяїнові) віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб); А тут.. посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? — Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний). чорт його? ду?шу зна?є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чо
яки?й чорт (га?спид, хрін), грубо. Хто. Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко); Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш); Сиділи там (у пеклі) скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський). кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?..— Не інакше, як людина (О. Донченко).
яко?го чо?рта (га?спида), грубо, несхв. 1. Чому, навіщо. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (І. Нечуй-Левицький); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? Німець перестав жувати і уважно вставився на Джмелика п’яними очима, намагаючись зрозуміти, що йому кажуть (Григорій Тютюнник); Ну, якого ми гаспида оцими глухими вулицями швендяємо? (Панас Мирний). 2. Чого. — Дак якого ж гаспида ти од мене хочеш? — Оддай, брате, мені її (Лесю) без бою (П. Куліш).