Львовская националистка добилась увольнения русскоязычного \"существа\"
Во Львове уволили водителя маршрутки, отказавшегося выключить звучавшую в салоне русскую музыку. Об этом сообщает местное издание \"Вголос\".
Принять меры против этого водителя ранее требовала националистка Ирина Фарион, которая является депутатом областного совета и представляет националистическую партию \"Свобода\".
\"Сегодня я получила письмо от господина Жука [начальника местного управления транспорта], в котором меня проинформировали, что это существо [водителя маршрутки]уволили\", - заявила депутат на сессии облсовета. \"И так будет с каждым, кто пренебрежет украинском языком\", - добавила она.
Конфликт между националисткой и водителем произошел 11 июня. Фарион рассказала, что в тот день, сев в маршрутку и услышав в салоне \"русскую музыку\", попросила ее выключить. При этом депутат сослалась на решение облсовета от 20 декабря 2011 года, которое обязывает водителей \"обеспечить во время перевозок отсутствие музыкального сопровождения, которое угрожает безопасности движения и создает психологический дискомфорт для пассажиров\".
Водитель выполнить просьбу отказался. \"Водитель в несдержанных эмоциях выбрасывал из себя обрывки фраз вроде, что ему безразлично решение местных сессий и, мол, вы только и делаете, что говорите и со \'своим языком носитесь\'. Музыку этот гражданин так и не выключил\", - с возмущением рассказывала Фарион.
В связи с этим националистка, как сообщал \"ЗИК\", потребовала уволить водителя и лишить его \"права водить любое транспортное средство на профессиональном уровне\", а также организовать рейды в общественном транспорте с целью проверки выполнения указанного решения облсовета.
Напомним, что в 2010 году на Украине разгорелся скандал в связи с выступлением Фарион в детском саду. Националистка провела там \"урок грамотности\", в ходе которого отчитала детей, носящих русские имена, и посоветовала им уезжать из Украины. Позднее представительница \"Свободы\" предлагала лишать людей свободы за незнание украинского языка. А недавно (комментируя языковую реформу, инициированную правящей Партией регионов и направленную на повышение статуса русского языка) выступила с пренебрежительным комментарием о русском языке. \"Русский язык пришел на украинскую землю не как ровня. Уравнивая его в правах с украинским, мы уравняем язык народа с языком оккупантов\", - заявила националистка.
- Перегляди
- 8310
- Подобається
- 1
- Не подобається
- 2
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 69
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
ну с идиотской точки зрения звучание российского языка - это скандал) А в отсутствии нормальных радиостанций, да и книжек на украинском языке винить надо не маршрутчика а эту истеричку из партии Свобода. У меня дома лежит книга Котляревского "Энеида" издана в 1968 году, как все правильно догадались во времена тоталитарного и зловещего режима. А сейчас за всю независимость хоть одну нормальную книгу толково издали?
2 липня 2012, 19:21 Рабам не зрозуміти вислів: За НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ. Чеченці зробили неможливою агресію Росії проти України. Якщо росіяни несли в Чечні неприйнятні втрати лише від кількох десятків українців то можна було передбачити які втрати вони б понесли на українській землі.
До чого все те, що ви мені тут адресували? Я що, висловила невдоволення мовою, чи щось в цьому роді?
Я просто шокована тим, що якась... не стану лаятися, дозволяє собі пролазити в дитячі садки і говорити з дітьми про такі речі! Це - неприпустимо! І якби я була навіть тричі націоналісткою, то навіть тоді б, після такої розмови з моєю дитиною, звернулася до суду!
Ми, дорослі люди, скільки завгодно можемо гризтися на цю тему, а от дітей чіпати... І хто після цього "істота"?
А що стосується мого ніку, то це вже не вам вирішувати, як і кому себе не сайті називати. Залиште свою думку в своїй голові!
„Яничарство – це свідомий перехід на бік противника, але з підсвідомим багажем первинної (рідної, природної) культури й відповідним комплексом вини перед нею”. З таким визначенням можна погодитися, але простіше сказати: „Яничар – це зрадник (вільний чи невільний), якого інколи мучить совість у більшій чи меншій мірі”.
Яничарство в Україні має досить давні корені:
- це яничари-потурнаки (виховані з хлопчиків, узятих в ясир і потурчених у неволі);
- це яничари-„Варшавське сміття” чи „грязь Москви”;
- це яничари – колишні і теперішні більшовики і комуністи; це сучасні яничари – шкурники та „безбатченки”.
Тобто гама їх різноманітна. Але всі яничари всіма видами стараються виправдовувати свої вчинки як словами, так і поведінкою, яка дуже часто межує з нахабством і лицемірством. З психічної сторони це –
1) породжує жорстокість, брехливість, заздрість, злодійкуватість, постійний страх про особисту відповідальність як перед рідним народом, так і перед тими, кому він, яничар, служить;
2) натягання на себе машкари, шляхом улесливості, показового патріотизму, служіння „і нашим, і вашим”;
3) постійна готовність зраджувати і одних, і других, і третіх, залежно від обставин. Европейців яничари шокують і відштовхують, а українці до яничарства звикли, бо бачили його колись, бачать і тепер. Ми думаємо, що такий яничар не завдасть нам великої шкоди, що цю шкоду „млин перемеле”, „перетреться-перемелеться” і самозаспокоємось.
Різновиди яничарства – це яничарство національне – перехід до чужого народу, це яничарство мовне – відмова від рідної мови; це яничарство духовне – зрада прабатьківської релігії, сектантство; це яничарство психологічне – зверхегоїзм, перебільшена амбітність, надмірні славо- і грошолюбство.
У всіх випадках – це асиміляція українців (національна, мовна, культурна чи інша), це коли „ум заходить за розум”, як кажуть у народі; в декого це зверхність, коли „сам себе перехитрив”, або пряме божевілля, і суспільство таких ізолює: інші зрідка потрапляють у в’язницю, але основна маса яничар живе серед нас і постійно шкодить, точить, як шашіль дерево, як рак через метастази, як крапля води точить камінь.
Яничар у своїх бідах і вчинках завжди звинувачує інших, найчастіше свій народ. Він каже: „Що мені ця Україна дала?”, але не говорить, „Що я дав Україні?”, не каже: „Україна не винна, винен я”.
Яничари створюють довкруги себе негативну ауру: не хочуть вчитись, не хочуть мати стійкі знання, не хочуть як слід працювати, поширюють алкоголізм, наркоманію, злослів’я, байдужість і т.д., що небезпечно для молоді і дітей.
Шляхи поборювання яничарства:
1) боротьба постійна і повсюдна під гаслом „Геть яничарів!”, „Ганьба і сором яничарству!”
2) яничари, які не хочуть виправитись засобами освіти, школи, науки і праці, мають мати громадський осуд і бойкот, зневагу, сатиру і сміх, як це було в Галичині перед першою світовою війною, коли українців, які були прислужниками поляків, називали „хрунями”: вони постійно за собою чули „хру”, „хру”, „хру”, коли проходили вулицями;
3) злісні яничари-„рецидивісти” повинні бути усунені з владних структур, усюди в них під ногами повинна горіти земля.
Засторога: не перетворюймо яничарів на „яничариків” чи „яничареньків”, як перетворили ворогів на „воріженьків”, бо якщо воріженьки й згинуть, то вороги залишаться.
Володимир КЛИМ’ЮК
переименуйте улицы в каневе - мне надоело что они грязные и разбитые)))
...звільняти вже було нікого..
..вона його того.. прямо на робочому місті....
Одним словом...... розірвала руками на мілкі частини й З \' Ї Л А.... В СИРОМ\'ЯТКУ!!!
Щоби не був таким ...НАГЛИМ...
Так йому й треба!
P.S. Касета з музикою «Шансон» зникла... та й БІС з нею...
пускай по стройкам пройдется или шахтам - там у нее патриотизм то поутихнет))))) Ато смотри какая принципиальная!
Надеюсь водителя восстановят а эту дуру в психушку посадят или на полезные работы зашлют)
"Джыдаем-революционером может стать каждый. Воздеть световой меч и бороться против Империи? — Да говно вопрос! Но для поступления в эту школу надо сдать вступительный экзамен. Он несложен — для начала выйдите из интернета на лестничную площадку своего дома и осмотритесь. У вас нет домофона, подъезд зассан бомжами и кошками, окна рассохлись и стены облупились? Вам чертовски повезло, юный падаван! Первый шаг — организуйте жителей на установку железной двери, домофона или ремонт. Чем больше народу в подъезде — там весомей экзамен. Пройдитесь по этажам, звоня в каждую квартиру, объясните своим соседям (вы ж их даже по именам не знаете, верно?) кто вы такой, чего вы хотите, зачем ИМ (не вам) это нужно, и, самое сложное, уговорите их выдать вам не «лайк в фейсбуке» а реальную денежку на реальное дело. Вы ж будущий политический деятель, посмотрите на свой электорат — на алкашей, которые срать хотели на этот домофон, на бабок, которые, в принципе, «за», но пенсия, милок, такая маленькая… На своего собрата, интернет-революционера, который горячо и и полностью вас поддерживает и всегда готов помочь… перепостом в ЖЖ. На мрачного злобного урода с золотыми зубами и в тюремных татуировках, который просто скажет «Нет и всё. Пошел в жопу, не приходи больше». На квартиросъемщиков, которым «и так дорого». И, да, разумеется, на молчаливое большинство, которому просто все похер — мир заканчивается за стальной дверью их квартиры. Попробовали? Побегали, поругались, побились об двери, были посланы многократно и изощренно, убедились, что есть 25% безнадежных, которые денег не дадут ни за что, и их долю придётся покрывать за счет остальных, и остальным это сильно не понравится? Используй Силу, падаван! "
Источник: http://semiurg.ru/2012/07/03/shkola-politicheskogo-realizma/