Статус російської мови
еза про надання російській статусу другої державної мови в Україні стала однією з основних у передвиборній кампанії Віктора Януковича. Однак, прийшовши до влади, нова президентська команда оголосила, що не може реалізувати цей пункт програми. Оскільки це вимагає внесення змін до Конституції, що передбачає проведення всеукраїнського референдуму і згоди двох третин депутатського корпусу. Пропрезидентські фракції не…
У 2010 році був зареєстрований законопроект Про мови в Україні, що передбачав надання російській статусу регіональної мови в місцях, де не менше 10% жителів становлять російськомовні громадяни. Але формулювання документа викликали різку критику Венеціанської комісії, яка дійшла висновку, що автори, прикриваючись Європейською хартією про мови нацменшин, перекрутили її суть. Сенс хартії в тому, щоб захистити регіональні мови та мови нацменшин, а українські депутати спробували підвищити офіційний статус мови, якій в Україні не загрожує зникнення, за рахунок звуження сфер застосування державної мови. Такими були в загальних рисах висновки європейських експертів.
Теза про надання російській статусу другої державної мови в Україні стала однією
з основних у передвиборній кампанії Віктора Януковича
Через два роки члени правлячої партії допрацювали старий законопроект і зареєстрували його під новою назвою - Про основи державної мовної політики. Мова йде про те, що в місцях, де російську називають рідною мовою більше 10% населення, місцеві органи влади мають право зрівняти її в правах з державною українською. Щоправда, виникла невелика проблема: останній перепис населення, який передбачав відповідь на питання про рідну мову, в Україні проводився в 2001 році, а наступний запланований на 2013 рік. Тому навіть якщо депутати приймуть закон, його реалізацію, можливо, доведеться відкласти на кілька років.
Є й інші складнощі. Депутат, який входить до складу пропрезидентської більшості, неофіційно сказав НГ, що законопроект взагалі неможливо реалізувати. \"У пояснювальній записці сказано, що це не потребує ніяких додаткових витрат держбюджету. А як без витрат перекласти діловодство, судову систему, освітні програми, всю сферу адміністративних послуг як мінімум двома мовами? Як мінімум, тому що в законопроекті зазначено півтора десятка мов, які, як і російська, отримають статус регіональних, - читаємо: білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька. В деяких областях буде по дві-три регіональні мови. І кожен держслужбовець зобов\'язаний буде володіти всіма. Багато у нас знайдеться таких поліглотів? Або перетворимо систему державного управління в мовні курси? А на що перетвориться документообіг?\".
У пояснювальній записці сказано, що це не потребує ніяких додаткових витрат
держбюджету. А як без витрат перекласти діловодство, судову систему, освітні
програми, всю сферу адміністративних послуг як мінімум двома мовами?
Голова українського парламенту Володимир Литвин теж обережно ставиться до законопроекту. Днями він нагадав, що Венеціанська комісія вимагає від України захистити мови нацменшин: \"Але в той же час вони рекомендують не робити це за рахунок української мови\". Член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко з цього приводу заявила, що в новому законопроекті \"враховані практично 90% зауважень, висловлених представниками Венеціанської комісії\", і додала: \"Коли говорять про захист українського, чомусь забувають, що у російськомовних українців теж є права і їх теж потрібно захищати. Що стосується захисту української мови, необхідно подивитися, яким чином наші політичні опоненти, перебуваючи при владі, намагалися її \"захистити\": заборонами, квотуванням, обмеженням, насильним переведенням російськомовних шкіл на україномовне навчання без права вибору\".
Один з авторів законопроекту, депутат Вадим Колесніченко вважає, що документ - це тільки крок у виконанні міжнародних зобов\'язань України, взятих в момент приєднання до Європейської мовної хартії. Ніхто не скасовував передвиборних обіцянок Партії регіонів про підвищення статусу російської, але зараз мова йде не про це, оскільки у команди Януковича немає достатньої кількості однодумців у парламенті, щоб реалізувати обіцянки.
Політолог Володимир Фесенко сказав НГ, що питання підвищення статусу російської вже багато років традиційно використовується різними українськими політиками як передвиборний козир. \"Але якщо раніше ставка робилася в основному на зовнішній фактор, на те, щоб, якщо завгодно, задобрити Росію, то зараз окремі члени Партії регіонів орієнтуються на внутрішнього користувача - ту частину своїх виборців у східних і південних областях України, які за два роки правління Януковича розчарувалися в своєму колишньому виборі\", - сказав він. Разом з тим політолог відзначив небезпечну для правлячої партії ситуацію, яка буде створена в разі затвердження законопроекту: право приймати рішення і нести відповідальність за його виконання переноситься на місцевий рівень - тобто органи влади в кожному місті, районі, області повинні будуть проголосувати за введення другої , а подекуди третьої і четвертої регіональних мов, а потім знайти кошти для того, щоб забезпечити виконання свого рішення. \"Перед місцевими органами влади гостро постане питання: чи направляти кошти, надлишку яких не спостерігається, на виконання нових соціальних ініціатив президента, чи то - на реалізацію мовних ідей правлячої партії. Складна дилема, погодьтеся\".
Якщо раніше ставка робилася в основному на зовнішній фактор, на те, щоб, якщо
завгодно, задобрити Росію, то зараз окремі члени Партії регіонів орієнтуються на
внутрішнього користувача - ту частину своїх виборців у східних і південних
областях України, які за два роки правління Януковича розчарувалися в своєму
колишньому виборі
Соціологи стверджують, що більшість рядових українців вже прийняли для себе рішення, що важливіше: за даними соцопитувань, у першу десятку найважливіших проблем, вирішення яких громадяни чекають від влади, входять соціальні й економічні питання - рівень життя, робочі місця, ціни, пенсійна реформа, доступність медичних послуг і здобуття освіти. Що стосується проблеми статусу російської мови, то дані Інституту соціології НАН України, який вже 20 років проводить спеціальний моніторинг громадської думки, свідчать про поступову зміну настроїв. Якщо в 1995 році 52% українців виступали за надання російській мові офіційного статусу, то в 2011 році прихильників підвищення статусу російської було 41,6%. Оприлюднені днями дані дослідження, проведеного компанією Research&Branding Group, дещо відрізняються: 47% українців вважають, що в Україні має бути дві державні мови - російська та українська; а 46% виступають проти другої державної.
У такій ситуації спроба змінити статус-кво може обернутися новим розколом і черговим протистоянням у суспільстві. Днями в Києві відбулися акції протесту противників підвищення статусу російської. На цей тиждень готуються акції тих, хто підтримує ініціативу Партії регіонів.
- Перегляди
- 9058
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 31
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Заради чого докотились вони нині
На рідній батьківській, прадідовій землі?
Для чого оскверняють Україну: –
Гармидер вносять, безлад, негаразди злі?
Тепер смакують українською землею,
І, задля раювання, – владою постали,
Та від народу – заховалися за нею : –
Щодень – то люду проживати… гірше стало.
А повсякденно, у сесійній залі Ради,
«Закони» творяться, не в користь для народу.
Та лихо українцям – від такої влади:
Зведе усіх в безодню – не спитає броду.
Вхопилися за слово й мову чужинецьку,
Та й пхають власному народу в рот і вуха.
А наше рідне слово, мову українську,
Вже, бачте, їм докучило й набридло слухать.
Вручіть, подайте їм ще мову і «росєйську»,
Бо мало для них букв у нашім алфавіті…
Для кого служить це зрадливе фарисейство,
Глузуючи з Шевченкового «Заповіту»?
Взаконить хочуть, для поняття, другу мову,
Чи , як «глаголять», – «дєржавний уторой йєзик» .
Нащо народу колотнеча, сварка знову?
До чого приведе цей злобний хаос, буча, крик?
Он вже сорочка – розідерта аж до пуза,
І, репнута, кровиться в струсі голова,
Летять стільці, когось долілиць тягнуть юзом,
Аж страх бере – такі звучать отут слова!
Це вам не бійка розбіяків на базарах,
Це – наші депутати у Верховній Раді!
Ведуть свару, побоїще в сесійних залах:
Це… так Закон приймає «наша рідна» влада!
Народ – щодень нищіє, гірко виживає,
Кінці з кінцями ледве вбогі люди зводять…
Владців – двомовність, як інфекція, вражає,
Свої дискусії й бойовища розводять !
Російською – кричать, що їх не розуміють,
Що притискається вона в нашій державі.
Неукраїнці – зло і ворожнечу сіють:–
Мозолить їм свобода, воля, мова, слава!
Ми вже не ті, щоб роду й матері цуратись:
Бо рідна мати й мова в нас – одні-єдині !
Так що не варто «гаспада» в барки штовхатись,
Не продамося і не зрадимо Вкраїну!
І досить вже тепер за бидло нас тримати!
У нас земля і слово – вічне материнське !
Ми узиваєм вас, «поважні» депутати,
Любить український народ і мову українську!
Народ більше не буде потерпать в насиллі,
Відсіємо полову із правічного зерна – життя.
Народе, об’єднай, згуртуй свої зусилля,
Рятуй Вкраїну – від зайдів й чужоземного сміття!
Чужою мовою в державі розмовляє:
Гість, найманець, агресор-окупант!
Чуже – нав’язує, а рідне – відправляє…
Куди ж бо дивиться «Законів» всіх «Гарант»?
Чого ж ви до Тараса йдете, до Пророка,
Коли не шану в серці, а зневагу несете?
Чому слово Шевченка так ганьблять із кожним кроком,
Чи ж думав Батько, що Україну й мову – продасте?
Взиває нас до істини й свободи вічним «Заповітом»
Шевченко-Велет – до невмирущості соборної країни!
Пророче слово – узиває українців всього світу
Вберегти мову, націю, державу – Україну!
Віра Носенко
02.06.2012
Канів
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
- І не знає мови!
У містечку на Донеччині довелося мені спілкуватися з людьми на вулиці, щоб розпитати дорогу до тих чи інших пунктів; з людьми на ринку, в перукарні, магазинах, в академії. Скрізь я починала розмову українською. І жодного разу не зустіла мовного протистояння чи якоїсь неввічливості. Цілком приємні люди. Троє чи четверо відповідали мені російською, всі інші легко переходили на українську мову. Один чоловік взагалі говорив так хвацько та спритно, наче зазвичай інакше й не говорить, якось навіть по-западенському.
Так що живуть там не монстри-бандюки, а нормальні люди, які теж хочуть нормальних цивілізованих умов життя. Так, більшість з них російськомовні, бо виросли в такому середовищі. І виправити це можливо, та потрібен час та грамотна політика. Нажаль, в Україні склалась парадоксальна ситуація, коли російську мову знають всі, а українську - не всі.
Звичацйно, для вивчення мови важливим є мовне середовище. Тому на телебаченні, радіо, в ждокументації державна мова повинна бути обов\'язковою.
Та якщо закон приймуть у другому читанні, вороття не буде. Якщо вже половина громадян України вважає за потрібне ввести російську як другу державну, то далі русифікація тільки поглибиться.
Чому в Росії говорять російською, хоча там живуть кілька мільйонів українців і не виникає питань?
Живеш в державі - знай мову тієї держави де живеш, чий хліб жуєш. А не знаєш мови - вчи. Он дивись ... і президент як гарно вивчив мову за пару років.
Бо сором, що живуть люди по 20 - 30 років в Україні, а мову не знають, не вчать і не прагнуть знати.
А вводити другу російську нічого. У Росії ж не вводять другу українську чи третю ідиш.
Так что первично, а что вторично: общесто (люди) или государство (надстройка)?
Другими словами, много ли ты наелась от государства?
Ужоснах! – Страхіттянах.
Гламурненько – Чарівненько.
Генитально – Піхвяно.
Жжошь, сцука – Палиш, сцуко; смалиш, сцуко.
Афтар, выпей йаду – Афтор, пий отруту.
Первый, нах – Перший, нах.
Аццкий сотона – Пекельний чортяко.
Ржунимагу – Ржунездужу, регочу-аж-сцяти-хочу.
Афтар жжот, пеши исчо – ну ти смалиш, афтор, шкрябай далі.
Выпей йаду, сцуконах – Йоду тобі випити треба, молодий сцюкован!
5 баллофф – 12 балів.
Баян – Трембіта.
Вмемориз – Намотати на вуса.
Зачот – Залiк.
Зочем ви травите? – Нащо ви цькуєте?
Картинки не грузяца – Зображення не завантажуються.
Фдесятке! – Удесятці. Фтему! – Доречно.
Фтопку! – Допічки.
Ниасилил – Ниподужав.
Чмоки, пративный – Чмок, плюгавий.
Плакаль! – Робив повіки мокрими.
Классный юзерпик! – Гарне людинозображення.
Крео песдат – Творчість піхвяна.
Вписду! – Впіхву!
Оффтоп – Позатем.
КГ/АМ – ТҐ/АЄ (творчість ґівно/афтар єбанько)
Пшёл нах! – Йди, погуляй =).
ПНХ – ХНП(Ходи На Пісюн).
Ниипёт – Нетурбує.
ЙОПТ! – Гей!
Каменты рулят – Коментарі керують.
Падонак – Козолуп.
Под кат – Зробити обрізання.
Учи албанский! – Вчи українську.
йдуть Львовом.
Аж бачать - стоїть хлоп, ніби чекає на когось. Один до другого каже:
- Пiди спитай щось у нього, мабуть, вiн москаль.
Тот підходить до хлопа, питає:
- Чи Ви на когось чекаете?
Хлоп:
- Чекаю, чекаю-
Перший повертається:
- Ніби українець, нашою говорить-
Другий до нього:
- Так пiди спитай по їхньому!
Хлопець знову підходить до чоловіка, питається:
- Скажитє, ви каво-нібудь ждьотє?
Чоловік нагло дістає споза спини шмайсер:
- Та я вже й дочекався-
Партія регіонів - 175 місць,
Блок Юлії Тимошенко - 156 місць,
Блок «Наша Україна - Народна Самооборона» - 72 місця,
Комуністична партія України (КПУ) - 27 місць,
«Блок Литвина» - 20 місць.
Політична більшість у Верховній Раді була у складі фракцій БЮТ та НУНС – загалом 228 депутатських голосів.
ЯКБИ Ж саме такі показники зберігалися , то вихідці із двох вищеназваних фракцій І НИНІ легко могли б “не пропустити” одіозного законопроекту Ківалова-Колесніченка. Крім того, “українські національно-патріотичні сили” отримали при розгляді “регіонального” законопроекту “Про основи мовної політики” ще й не те щоб неочікуваний, але досить приємний подарунок: НЕ ГОЛОСУВАТИ за нього вирішили союзники ПР із Народної партії, більше відомої під брендом “Блок Литвина” (лише 2 голоси з можливих 21). Не побажали голосувати за одіозний законопроект і кілька осіб, обраних за списком Партії Регіонів: М.Головатий, Т.Чорновіл та ще чотири людини (зокрема – голови регіональних організацій ПР в Івано-Франківській та Тернопільській областях).
Тим не менше, вцілому даний законопроект отримав у першому читанні 234 голоси. Чи не дивно? І як таке могло статись?!
Відповідь “всім відома”: за рахунок т. зв. “перебіжчиків” і “тушок”. Відповідальність за їхню “зрадницьку чинність” зосереджується виключно на них самих, у той час як ті, хто, власне, ЗАБЕЗПЕЧИВ їхнє потрапляння у Верховну Раду опиняються в ролі ”нещасних жертв зради”.
Це були:
187 членів фракції Партії Регіонів (з наявних 192),
25 членів фракції КПУ,
колишній головний кримський комуніст Леонід Грач та його колега по виборчому списку віце-спікер Адам Мартинюк
- РАЗОМ – 214, тобто значно менше необхідних 226.
Проте, до них додалися:
- 6 членів фракції “Реформи заради майбутнього”:
Олег Гейман (обраний за списком БЮТ),
Володимир Каплієнко (обраний за списком БЮТ),
Юрій Крук (обраний за списком БЮТ),
Микола Трайдук (обраний за списком БЮТ),
Валерій Гацько (обраний за списком БЮТ),
Євген Константинов (обраний за списком БЮТ).
12 “позафракційних”:
- Олександр Буряк (обраний за списком БЮТ),
- Ігор Воротнюк (обраний за списком БЮТ),
- Анжеліка Лабунська (обрана за списком БЮТ),
- Олег Маліч (обраний за списком БЮТ),
- Богдан Губський (обраний за списком БЮТ),
- Сергій Осика (обраний за списком БЮТ),
- Валерій Писаренко (обраний за списком БЮТ),
- Олег Черпіцький (обраний за списком БЮТ),
- Валерій Шаманов (обраний за списком БЮТ),
- Олександр Шепеляв (обраний за списком БЮТ).
- 2 члени фракції НУНС (Сергій Василенко та Сергій Харовський);
- 2 члени фракції “Блоку Литвина” (Сергій Гриневецький та Вадим Гривковський).
Крім них, за законопроект проголосували зокрема такі нинішні члени фракції ПР:
Валерій Борисов (обраний за списком НУНС);
Юрій Бут (обраний за списком НУНС);
Микола Баграєв (обраний за списком БЮТ),
Віталій Барвіненко (обраний за списком БЮТ),
Станіслав Березкін (обраний за списком БЮТ),
Таріел Васадзе (обраний за списком БЮТ),
Андрій Веревський (обраний за списком БЮТ),
Степан Глусь (обраний за списком БЮТ),
Валентин Зубов (обраний за списком БЮТ),
Володимир Іваненко (обраний за списком БЮТ),
Петро Кузьменко (обраний за списком БЮТ),
Віктор Павленко (обраний за списком БЮТ),
Юрій Полунєєв (обраний за списком БЮТ),
Ігор Савченко (обраний за списком БЮТ),
Євген Сігал (обраний за списком БЮТ),
Олександр Фельдман (обраний за списком БЮТ),
Антон Яценко (обраний за списком БЮТ).
ПЕРШЕ. “За” законопроект Ківалова-Колесніченка голосували:
169 із 175, обраних за списком Партії Регіонів;
32 з 156, обраних за списком БЮТ;
4 з 72, обраних за списком НУНС;
2 з 20, обраних за списком “Блоку Литвина” та
усі 27 обраних за списком комуністів, включаючи “позафракційних” Грача і Мартинюка.
ДРУГЕ. Таким чином, “коефіцієнт мовного зрадництва” осіб, обраних за списком “Блоку Литвина” склав 10 %, в НУНС – 5,5 %, у БЮТ-“Батьківщина” – 20,5 %.
ТРЕТЄ. Тому треба працювати над тим, аби такі люди за рахунок “українських патріотичних голосів” до Верховної Ради більше не потрапляли.
Ганьба зрадникам!..
а ви будьте пильними, пани-молодці...
10 червня 2012 року голова Всеукраїнського об\'єднання "Свобода" Олег Тягнибок взяв участь у Народному Віче, присвяченому захисту української мови та недопущення прийняття антиукраїнського законопроекту Ківалова – Колєсніченка. У своєму виступі перед громадою Олег Тягнибок окреслив основні причини сучасного стану справ в державі, наступу на українську мову та ідентичність та розповів про те, як українці мають протидіяти режиму Януковича.
"Те, що сталося 5 червня цього року у стінах Верховної Ради, коли україноненависники, манкурти, українофоби разом зі зрадниками-"тушками" проголосували у першому читанні за закон проти українсько мови, не є випадковістю, - наголосив лідер ВО "Свобода. – Це наслідок того, що відбувається у нашій країні протягом останніх 20-ти років. Тому що до цього часу ми живемо за Законом "Про мови УРСР" ще 1989 року. За 20 років української незалежності в українській державі Закон "Про захист української мови" так і не був ухвалений"
.
"Коли ми, свободівці, українські націоналісти, 20 років ставили питання захисту української ідентичності, українського інформаційного простору, культури, мови, "мудрагелі" говорили нам: що ви говорите про гуманітарну сферу, історію, про мову, коли нам треба перевернути сторінку, нам треба економікою займатися, а питання мови – неактуальне. Я думаю, що тепер всім зрозуміло, що мовою потрібно займатися і займатися у першу чергу. І після здобуття української незалежності потрібно було провести люстрацію, вигнати геть з української політики комуністів, кгбістів, які швидко перефарбувалися, покарати всіх тих, хто переслідував українців", - зазначив Олег Тягнибок.
"Чи не розплачуємося ми, українці, сьогодні за нашу надмірну толерантність, політкоректність, поблажливе ставлення ло ворогів української нації, явних і прихованих. Хочу нагадати вам як на початку 90-х років, коли ми боролися за незалежність, варто було колишньому секретарю райкому чи обкому вийти на площу, натягнути на себе вишивану сорочку і тремтячим від страху голосом сказати "слава Україні", щоб народ подумав: все він наш, патріот, от як він змінився. І знову йому дали посаду… Ви пригадуєте як нам розказували: давайте у владу економістів і юристів. І що ми маємо на 21 році незалежності? Українців у кріпаків перетворилися. Ви подивіться, як живуть наші сусіди у Європі, які були в таких самих, або й гірших умовах після розвалу Радянського Союзу. А де ми сьогодні? Ми прямуємо назад до Азії, в Московщину.
Україна підпадає під геополітичний вплив Росії. І Путін обіцяв своїм виборцям одне: будувати "рускій мір" і відновити Російську імперію. І цей план Путін і Кремль реалізовують в Україні, маючи такого союзника, як патріарх Кіріл, маючи бандитську антиукраїнську владу на чолі з Януковичем.
І ця загроза є реальною, якщо українці й надалі будуть мовчати і не будуть реагувати, будуть слухати тих негідників, які розказують, що питання національної ідентичності, мови, культури неактуальні, а актуальні лише питання економіки, яку вони самі ж розвалили, знищили, а зараз продаватимуть землю, а стратегічні підприємства вже забрали до своїх рук.
Сьогодні українці не мають можливості мати нормальну роботу, нормальну заробітну плату, забезпечити свої родини усім необхідним, дітей – освітою, медичним захистом. Економіку вони вже знищили. А тепер поступово перетворюють нас у безлику масу без роду і племені. Тому товариство, захист української мови є найактуальнішим. Бо боротьба сьогодні йде за те, що ми українці, маємо бути господарем на власній землі.
Влада знищує українське, бо розуміє, що українці які мають таку зброю як мову, як свою національну ідениснічть та культуру, українську віру і український дух є непереможні. Тому ніяких компромісів, перемовин, домовленостей з бандитами бути не може. Станьмо сильними. Мужніми сміливими, повернімо козацький, бандерівський, бульбівський дух. Тільки тоді нас будуть поважати і боятися. Тому що не ми на своїй землі маємо йти на компроміс з ворогом і окупантом!"
Прес-служба ВО "Свобода"