Позиція і \"опозиція\"

На засіданні утвореного опозицією  КОДу (Комітет Опору Диктатурі) стосовно законопроекту про вибори було прийняте рішення, що опозиція в парламенті не голосує за проект Януковича. Більше того – вона навіть не освячує його своєю присутністю при голосуванні, виходить із зали. Коли це рішення не було виконане, почалися закулісні ігрища в інтересах Януковича, то стало ясно, що серед членів КОДу знайшлися люди, які досить продуктивно співпрацюють з Банковою. Вони забули і про опір, і про диктатуру.

Просте питання: чому Янукович вирішив змінити формат виборів, адже за нинішнім пропорційним законом він двічі вигравав парламентські вибори? Тому що він бачить рівень підтримки партії влади, який уже впав до 15%. При тій політиці, яку Янукович проводить, рейтинг Партії Регіонів скоро впаде до 10%. Ну, нехай шляхом махінацій вони на виборах «допишуть» ще 5%, але це означає, що за існуючого закону через 12 місяців влада Януковича б завершилась! Бо в новому парламенті він мав би 10-15 % своїх прихильників, а решта 85-90% була б опозицією. Це означає, що жодного лобістського, корупційного, антиукраїнського законопроекту Янукович більше б не провів. Це означає, що будь-яке вето Януковича було б опозицією подолане. Все – влада Януковича завершена, він на Банковій ще є, але влади – вже нема!

Ось чому почали переписувати закон, ніяких інших причин нема. Тим більше прикро, що продовження влади Януковича освячено вождями двох опозиційних сил – «Батьківщини» і «Фронту Змін». Сумно. І після цього Яценюк подає це як перемогу опозиції?! Яка перемога? І чия перемога? Російською це звучить так – «мы потерпели очередную победу».

От нещодавно ми святкували вже сьому річницю Майдану. Чому таке велике розчарування після того Майдану? Тому що людей обманули: обіцяли одне, а потім прийшли до влади і обіцяного не виконали, працювали так само, а на деяких напрямах ще й гірше. І в людей складається враження, що всі однакові, всі в політиці – продажна сволота. Але – відповідальність має прізвище. І той, хто хоче розібратися у ситуації, повинен розрізнити, хто діє послідовно і не обманює, а хто справді обіцяє одне, а робить інше. Людина побачить результати поіменного голосування на сайті Ради – і все зрозуміє.

Поділ на владу і опозицію – це ж не лінія ворожості, а лінія відповідальності. Зараз Янукович має владу, він приймає рішення і нестиме за них відповідальність. А тут частина опозиції, яка задекларувала опір диктатурі, раптом взяла й перейшла на бік Януковича…

Нагадаю, партії «Батьківщина», «Фронт Змін», ПРП, «За Україну» та інші, які 17 листопада голосами своїх депутатів підтримали цей закон, разом з нами, «Громадянською позицією», ставили свої підписи під зверненням до керівництва Ради Європи, де говорили про те, що ми разом виступаємо за збереження пропорційної системи з відкриттям партійних списків. Як мінімум, за збереження чинного закону з деяким його вдосконаленням. Ми спільно, одним голосом, виступали за це на зустрічах з представниками ЄС, ОБСЄ, РЄ, Венеціанської Комісії, із зарубіжними послами. І от тепер про все це, так само як і про рішення КОДу, забули? Тепер виправдовуються і розказують, що новий закон – це шедевр, вершина прозорості, що він перекрив усі канали фальсифікацій і що з цим законом опозиція гарантовано переможе. Фальшиво все це звучить і неправдиво.

Якби, наприклад, змусили Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС, якби кардинально змінили Податковий кодекс – заради підприємців, закон про судоустрій – аби вичистити кирєєвщину, врешті-решт нормальний бюджет би прийняли... Але вожді опозиційних фракцій пішли назустріч владі не заради вирішення цих ключових проблем, а з питання, яке турбує самих депутатів – щоб їм залишитися в Раді.

Насправді, переміг Янукович, він за цим законом зможе отримати більше голосів у наступному парламенті. І влада Януковича буде продовжена після жовтня 2012-го до березня 2015-го. А так уже в 2012-му його влада б завершилась: він би залишався Президентом, але не мав би можливості проводити будь-які рішення через Чечетова.

 Регіонали від безвиході шукають якісь інші формати виборів. Так, вони провели цей «консенсусний» закон, але він теж не надовго заспокоїть Януковича. Перш ніж вводити мажоритарку, йому варто було б поговорити з Кучмою. Той би розказав, що таке мажоритарник, з чим його їдять і скільки він коштує. Як мінімум, Януковичу доведеться змінити свій графік роботи: він вже не зможе годинами плавати в басейні, грати в гольф та займатися своїми кенгуру у Межигір’ї. Доведеться виділяти час для зустрічі з кожним окремим мажоритарником, комусь дзвонити... Тобто ресурс часу Президента, замість того, щоб займатися країною, піде на спілкування з «тушканчиками».

Потім – питання грошей. Мажоритарник надто дорого обходиться для державної казни, бо доведеться платити і йому самому, і округу, в якому він хоче демонструвати свої успіхи. І найголовніше, в чому переконався Кучма в квітні 2004-го року, коли хотів провести конституційну реформу. Пам’ятаєте, він тоді звозив до зали голосувань навіть хворих депутатів в інвалідних колясках, когось підкупали грошима, і тим не менше – реформа не пройшла, кількох голосів все одно не вистачило. Янукович побачить, як «тушканчики» мігруватимуть між фракціями влади і опозиції залежно від його рейтингу і чим ближче до президентських виборів – тим більше. Отих «тушканчиків» взагалі не повинно бути, і якби зберегли партійні списки, то після всіх уроків, які винесли партійні вожді, що формували ті списки, вони б із великою лупою перевіряли кожного кандидата, щоб убезпечити себе від таких речей на майбутнє.

Ще кілька слів про бар’єр, бо це стосується і «Свободи». З точки зору оновлення парламенту 5% – це погано. До того ж, ви розумієте так само, як і я, що це не 5%, а насправді 10%, тому що за списками тепер лише половина парламенту обиратиметься. І, мабуть, саме це було основним поштовхом для «творческого соития» «Фронту змін», нинішньої «Батьківщини» та Регіонів. Бо постійно з екранів ідуть заяви, мовляв, у парламент від опозиції попадуть тільки дві сили – «Батьківщина» і «Фронт Змін», усі решта пролітають. Хтось дуже поспішає…

Нехай би Янукович сам і приймав свій закон. А так «тушканчики» виставили ідіотами і себе, і нас з вами, і європейців. Згадаймо, як в Україну приїздили високі представники ЄС, країн-членів, які зустрічалися з нашими посадовцями, приходили у парламент, на прямі ефіри і всюди казали, що повернення мажоритарної складової – це крок назад від демократії, крок проти опозиції. А зараз зустрічаюся з європейськими депутатами і експертами, вони пожимають плечима – такої «перемоги» не розуміють. Ніхто не вірить, що цей закон – шедевр прозорості і що він унеможливлює фальсифікації. Бо судячи з досвіду останніх місцевих виборів, влада знайде купу способів, як фальшувати.

Частина теперішніх акцій протесту виглядають добре скоординованими. Приміром, коли генерал-майор МВС, депутат-регіонал з Харкова керує акцією чорнобильців під Кабміном. Ще звечора тоді пішли повідомлення: захопили Пенсійний фонд у Харкові, їдуть на Київ, приїхали до Києва, ідуть до Кабміну. І ніхто не забороняє їм іти, на відміну від акції, яку проводив КОД, коли нас з усіх сторін обложили автозаками і «беркутівцями». Причому мирну акцію, в день загальнодержавного свята, такого не було навіть при Кучмі. Очевидно деякі акції протесту зрежисовані самою владою, але тут ключовим є телевізор – у людей, які дивляться картинку і які не знають внутрішніх пружин цих акцій, складається абсолютно здорове уявлення про те, як треба боротися за свої права. Що можна зібратися кільком тисячам людей і піти на штурм Верховної Ради, оголосити голодування – і якщо не з першої, то з другої, третьої спроби добитися свого. До речі, тут ми виходимо на дві больові точки цієї влади, яких вони бояться як вогню: перше – масові акції протесту, що можуть знести цю владу, друге – те, що їх позбавлять шенгенських та всіх інших віз…

http://glavcom.ua/articles/5445.html