Для українців є очевидним, що парламентська опозиція у своїй більшості мало чим відрізняється від влади
Україна приречена на гостре та перманентне протистояння влади й опозиції, допоки не відбудеться докорінного очищення українського істеблішменту. Про це в Києві під час засідання круглого столу на тему \"Опозиція і влада в Україні: чи є шанс на подолання конфронтації?\" заявив член Політради Всеукраїнського об\'єднання \"Свобода\" Ігор Мірошниченко
Ігор Мірошниченко
Засідання круглого столу було організовано Українським центром економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова та Фондом Фрідріха Науманна.
Під час свого виступу Ігор Мірошниченко зазначив:
\"Для українців сьогодні є очевидним той факт, що парламентська опозиція у своїй більшості мало чим відрізняється від влади. Міняючись місцями від виборів до виборів, кримінально-олігархічні клани змагаються за доступ до бюджетних ресурсів та вплив на економіку України на користь своїх спонсорів-олігархів. Втім, це не має нічого спільного з відстоюванням інтересів української нації та виконанням передвиборчих програм, у яких вони навперейми щедро годують нездійсненними обіцянками виборців. Специфіка протистояння у парламенті влади та опозиції полягає в жорстких, без сумніву, не парламентських, а радше – кримінальних методах боротьби, оскільки до особистих амбіцій політиків домішуються їхні бізнес-інтереси й, значно рідше, – світоглядні принципи. Війна за бюджетний пиріг країни між скоробагатьками й товстосумами йде на знищення, тоді як проблеми країни і українців, соціальні програми й справжні реформи, необхідні для порятунку економіки, лишаються нереалізованими. Саме тому більшість українців сьогодні не розрізняють влади й парламентської опозиції, однаково не довіряючи їм обом.
Розв\'язання проблеми протистояння влади й опозиції, а також – що найголовніше – подолання загальнополітичної кризи в країні можливе через люстрацію. Якщо Партія регіонів, котра сьогодні зосередила в своїх руках усі важелі влади, не забезпечить можливості реалізувати процес очищення влади через парламентські вибори 2012 року, то вона отримає люстрацію через соціально-національну революцію, котра буде безжальною до нинішньої так званої \"політичної еліти\". З іншого боку, українські націоналісти, які сьогодні є дієвою позапарламентською опозицією, так само не вбачають можливості конструктивної співпраці з чинною владою.
\"Живи і давай жити іншим\" – цей принцип співіснування різних політичних сил істеблішменту в європейських країнах зрілої демократії, на жаль, неможливо сьогодні застосовувати до української політики. Адже значна кількість політичних партій будують свою політичну діяльність не просто в інтересах крупного капіталу та олігархічних кланів, але й в інтересах інших держав. З міркувань національної безпеки та збереження державного суверенітету України, такі партії необхідно якнайшвидше усунути від влади і заборонити їхню діяльність. Для досягнення цієї мети ВО \"Свобода\" готова координувати свої дії з іншими політичними силами, які сьогодні перебувають у жорсткій опозиції до Партії регіонів та ідеологічні засади діяльності яких не дискредитують питомо національних почуттів та суверенних прагнень українців\".
Прес-служба ВО \"Свобода\"
- Перегляди
- 6318
- Подобається
- 3
- Не подобається
- 3
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 35
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Позиціі олігархів й більшості українців - м’яко кажучи різні...
МІНОТАВРИ це вже краще...
але ж, НА ЯКИХ ПІДСТАВАХ ???
Бачила вчора одну передачу. Виявляється на Україні купа розумних політологів і економістів, які сидять в своєму дослідному центрі (раніше таких центрів було аж 3 на Україну, а недавно порозганяли) проробляють і прораховують шляхи розвитку країни та виходу з кризових ситуацій, роблять прогнози (як виявляється пророчі), та їх ніхто не чує. В Америці уряд спирається на висновки подібних досить чисельних там центрів. А наші науковці весь час пишуть доповідні записки, намагаються достукатись до політиків (і зараз, і при Ющенку), та їх просто ігнорують. Чому? Бо пріоритетними є власні інтереси, а не державні.
А ворожі партії ніхто забороняти не стане, бо за них купа виборців голосувала і голосуватиме (хоча, ймовірно, ще менше). Тож подібні заяви - чисто накручування настроїв.
Позиція ж свободівців грунтується на непідкупній, а тому незрозумілій українофобам-олігархам, філософії, вибудуваній на українській національній ідеї. Ідеї як Першообраза, Бога -породжувача національних духовних цінностей. Того вічного, на чому має триматися нація, чого не можна зраджувати.
Почну з грецького тлумачення слова ІДЕЯ як Першообразу. Тобто Українська Національна Ідея є не що інше, як Український Національний Першообраз, уособленням якого був родоначальник руського (праукраїнського!) роду-племені Рицар-УС РУС! До якого Росія має приблизно таке саме відношення, як, скажімо, Україна до Ляха чи Чеха, відповідно родоначальників, за тією ж легендою, польського та чеського народів. Ототожнювати Руса з руським народом - це всеодно, що заявляти: Москву заснував Кий.
Духовна спадщина Руса була настільки визначною, що його ім"я унаслідували ріки Поросся - краю "откуда єсть пошла Русьська земля", так звана первісна "Мала Русь", передалася сусіднім землям цього ареалу (Русь Київська, Біла, Червона), полонилася,присвоїлася й узурпувалася Великою.
Детальний аналіз історії Поросся дозволяє зробити висновок: Рус - рицарське втілення Сонця-Дажбога - Рицаря, що ходив по РОСі, що - як Рицарська ОСь - слугувала Дажбогу за вісь добову (небесний шлях від місця сходу - "народження" у Родні до місця заходу - "погребіння" у Погребищах, що у верхів"ях Росі, звідки Дажбог починав свій "потойбічний" шлях до місця сходу У Родні, де Рицар Світла, викупавшись у світлих водах Дніпра (ДАНи як ДОНьки Матері-Сирої Землі, його коханої, навколо якої закрутилося його життя, - Дніпро як вісь річна: РОК, доля як сонячний к-РОК довжиною в РІК від точки літнього сонцестояння до зимової і навпаки) й очистившись від нічної скверни знову появлявся на світ Божий.
Це я до того, що українська національна ідея (як сукупність традицій, обрядів, звичаїв, історичного минулого, мови, зрештою державної аТРИБУТики як родових символів ТРИсущого БУТтя Рицаря Світла, що виразилися в ГЕРБі ГЕРоя-Бога РОСі (у Геродота дніпровська "протока" ГЕРРОС) та прапорі як житейському СУ-Вої канівської історчної синьо-жовтої канви УС-Воя) зародилася на Канівщині. Все, що тут сказано, має під собою тверде підгрунтя, в чому переконують легенди рідного краю й топо-гідроніми, а тому не буду на цьому зациклюватись. Зупинюся краще на деяких нюансах української національної ідеї.
В націоналістів є лозунг "Бог і Україна". За Біблією - "І бог було Слово". Слово як родоначальник рицарів Слова - тобто його "слів" - слов"ян. (Знову ж таки не буду тут говорити про очевидну тотожність СлОва і Рицаря-УСа РУСа як Першого Сина Матері-СлАви)
Підставляємо в лозунг націоналістів словесне значення Бога. Маємо тотожність: "Бог і Україна" = "Слово і Україна" = "Мова і Україна"! На жаль поняття Бога як рідного Слова - "світла Дажбожого" - нам підмінили "світлом" юдейського Єгови Христа. Звідси і всі наші біди, які фактично розпочалися з того, що у літописному "граді Родьні, на усть Рсі ріки" гоРОДі Бо-гоРОД-иці, сталася "біда аки в Родні". Вона й перетворила місто величі і слави руської на каневі - буцімто татарське "місце крові". Досить лишень згадати, що винуватцем трагедії в Родні був "святий" Володимир, який "вніде в Київ і оседе Ярополка в Родні". Захвативши київський стіл, невдовзі він охрестить Русь.
Думаю, тепер стає зрозумілим, що релігія в національній ідеї чи не основна її складова.
А тепер візьміть Україну.
З одого боку української національної ідеї, представленої Богом-Словом, - "вєлік і могуч" русскій язик - витвір майської, а попросту блудної Діви Мать-Ё-Маё, яку праукраїнці прогнали за Рай (підмосковне місто Зарайськ) до Ведмежого болота, де вона в "норі" Дєда (місця непевного сонця як Невіруючого Хоми - Наро-Фомінськ і Домодєдово) знайшла в мокві надійний притулок. І саме до неї, прагнучи свого рідного єства та не знаходячи рідної Неньки (Роди, Рід, яку замінили жидівською блудницею, - читай поему Шевченка "Марія"), потягнулася частина українців.
З іншого боку української національної ідеї Бог-Слово, представлений "світлом" юдейського Єгови...
Чи не надто широкий вибір для українців?
Правда, чужий. Коли є свій рідний і такий прекрасний Першообраз. Який і породив Ідею...
А Ви про сало. Сало хоч і національний продукт, але це ще не національна ідея, як багато хто вважає. А ось кількість сала залежить від національної ідеї. Чим більша самосвідомість нації, тим більше сала...
Якщо Ви маєте на увазі релігію, як відправну точку духовності, маю Вас засмутити. Навряд чи під цією ідеєю можна об’єднати Україну швидше, ніж криза додушить народ, якщо не прийняти невідкладних заходів.
До того ж, не варто ставитись зверхньо до „сала”. Людина тим більше залежить від грошей, чим цих грошей в неї менше. Народ і держава на межі виживання. Саме тому Україна йде на непопулярні заходи, щоб отримати новий транш від валютного фонду, і йде на поступки Москві, розраховуючи на перегляд газового контракту. Хоча зараз, нарешті, щодо Москви прозріли.
Згуртування навколо національної ідеї , як вона є в Західній Україні? Звісно, історія пам’ятає, як народ Германії згуртувався навколо національної ідеї і якою могутньою стала (яким шляхом пішла - то інша справа). Але просування нац. ідеї відбувалось не як окремий процес, а в комплексі з економічними заходами. Те що національна (націоналістична) ідея може стати рушійною силою – напевне. Та погляньте: Україна неоднорідна. Натиском можна досягти розколу. Особливо, якщо врахувати, що є зовнішні сили, в цьому зацікавлені. Слабку державу з’їдять хижаки, якими б красивими не були слова націоналістів чи релігійних проповідників.
Я знаю деяких людей, що живуть по сусідству і із піною на вустах ще років 5 тому відстоювали одну жіночку із косою, а зараз соромливо ховають оченята. І так буде завжди і, як би Вам не хотілося, із Свободою також... Це як у співаків, популярність минає і вже не повертається, адже політика є звичайною суспільною попсою...
і тільки музика вічна... лишень сопілка... і більш нічого...
ото певно і є українська національна ідея... -
Їхали чумаки
З України,
Та пустили пожар
По долині.
Та пустили пожар
По долині-
Соловйові діточки
Погоріли.
Чи ж я тобі,брате,
Не казала,
Чи ж я твого серденька
Не прияла.
Щоб не вив гніздечка
Та й в лужині-
А ізвив гніздечко
В березині
А ізвив гніздечко
В березині,
На високім дереві-
Яворині...
Їхали чумаки
З України,
Та пустили пожар
По долині....
в пророки як Ванзі!?!?...
- «Ви, панове, чути мене не бажаєте»....
чую тебе добре, між рядків розумію — намагаєшся вчити «пропетлювати» по життю...
я ж знаю - патріот не питає скільки ворогів, а питає — ДЕ ВОРОГ???
-...ставити воза попереду кобили неварто ніколи!!!
- за ідеаліста дякую (слова-антоніми: ідеаліст-полумірок)з ідеалістами ІДЕЯ, а не горе!!! Бажаю й тобі такого. Це - не сварка, а дружня порада.
А Ви Олексо, не тикайте. Без панібратства зі старшими, якщо вже вважаєте себе за воїна світла.
Shans, Dona Roza — ворогів не шукаю!
Спробую на «Ви».
Dona Roza — надіюсь Ви не воїн зла.
Аббат Фариа
А.Дюма "Граф Монте Кристо"
Хоч релігійна складова в ній присутня. Правда, підмінена, а головне, що цього, крім прихильників давньої української віри, багато хто не хоче бачити. Але релігійна складова на даному етапі національного піднесення не заважає об"єднуватись націоналістичним силам.